Норвезький нобелівський комітет оголосив лауреатом премії миру 2025 року венесуельську політикиню та громадську активістку Марію Коріну Мачадо, повідомляє сайт jerelo.com.ua посилаючи на nobelprize.org. Високу нагороду їй присудили “за невпинну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та боротьбу за справедливий і мирний перехід від диктатури до демократії”. Ця відзнака підкреслює важливість її політичної діяльності та прагнення до стабільності у країні.
Марія Коріна Мачадо Паріска — відома венесуельська політик, депутат Національної асамблеї (2011–2014), філантропка та засновниця благодійної організації Сумате, що сприяє проведенню чесних виборів та підтримує демократичні процеси. Вона також брала участь у президентських виборах 2012 року як кандидатка від опозиції та активно виступала проти режиму Ніколаса Мадуро. Мачадо була однією з ключових фігур під час масових протестів у Венесуелі у 2014 році, що привернули увагу світової спільноти до проблем демократії в країні.
У червні 2023 року уряд Венесуели позбавив Мачадо права обіймати державні посади терміном на 15 років через її активну опозиційну діяльність. Незважаючи на це, вона продовжує вести політичну боротьбу та залишатися голосом демократичного руху у Венесуелі.
Біографія та політичний шлях Марії Коріни Мачадо
Мачадо народилася 7 жовтня 1967 року у Каракасі. Її батько був підприємцем, пов’язаним із компанією Sivensa, а мати — психологом. Старша з чотирьох дочок, Марія виховувалася в католицькій традиції. Вона здобула освіту у приватних школах Венесуели, навчалася в інтернатах США та відвідувала європейські країни, що сформувало її широкий світогляд.
Її прадід, Едуардо Бланко, був відомим політиком і письменником, автором роману “Героїчна Венесуела” (1881), який загинув під час повстання проти диктатора Хуана Вісенте Гомеса. Мачадо закінчила Католицький університет Андреса Бельо за спеціальністю промислове машинобудування та отримала ступінь магістра з фінансів у Каракасі.
У 1992 році вона заснувала благодійний фонд Атенеа, який допомагав сиротам та безпритульним дітям Каракаса. Після короткого досвіду в бізнесі та автомобільній промисловості, Мачадо повернулася до політичної та громадської діяльності, розвиваючи організацію Сумате, яка навчала громадян і контролювала виборчий процес.
У 2010 році вона здобула рекордну підтримку, ставши депутаткою Національної асамблеї, а у 2014 році її відсторонили від посади через опозиційну діяльність. Мачадо очолює партію Vente Venezuela і брала участь у створенні альянсу Soy Venezuela, що об’єднує продемократичні сили. У 2023 році вона оголосила про свою участь у президентських виборах 2024 року та підтримала альтернативного кандидата після блокування її кандидатури.
Значення Нобелівської премії миру
Нобелівські премії засновані заповітом шведського винахідника Альфреда Нобеля (1833–1896), відомого своїм винаходом динаміту. Його статки були спрямовані на щорічне вручення премій видатним діячам у фізиці, хімії, медицині, літературі та мирній діяльності. Перше вручення відбулося у 1901 році, а згодом до переліку додали премію з економіки.
Сума премії змінюється щороку залежно від доходів фонду Нобеля. У 2025 році лауреати отримали 11 млн шведських крон (приблизно 1,05 млн доларів США), золоту медаль та диплом. Нагороду миру можуть отримати як окремі особи, так і організації, що підкреслює важливість глобального впливу на суспільство.
Номінанти на премію миру 2025 року
Цього року на Нобелівську премію миру було висунуто 338 кандидатів, серед яких 244 індивідуальні особи та 94 організації. Це значно перевищує минулорічні показники, а рекорд за кількістю номінантів фіксувався у 2016 році — 376 кандидатів. Кінцевий термін подання висунень закінчився 31 січня 2025 року, а список номінантів залишається таємним протягом 50 років.
Серед відомих організацій, які могли претендувати на нагороду, були УВКБ ООН, ЮНІСЕФ, Червоний Хрест та Лікарі без кордонів. Індивідуальні кандидати включали гонконгську активістку Чоу Хан-дун, канадського правозахисника Ірвіна Котлера, а також такі структури як НАТО та Міжнародний кримінальний суд.
Не менш відомим серед номінантів був і колишній президент США Дональд Трамп, який активно прагнув отримати премію, хоча його шанси вважали невисокими через політичні суперечки та критику з боку експертів.
Лауреати минулого року
У 2024 році Нобелівську премію миру отримала японська організація Nihon Hidankyo, яка займається боротьбою за глобальне ядерне роззброєння. Організація створена ще у 1956 році жертвами атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі. Мета її діяльності — забезпечити активний захист прав постраждалих та формувати моральний принцип, що забороняє використання ядерної зброї.
Nihon Hidankyo зібрала тисячі свідчень очевидців, оприлюднила численні резолюції, активно бере участь у міжнародних форумах та сприяє збереженню історичної пам’яті про наслідки ядерної війни. Її невтомна робота була визнана на найвищому рівні та відзначена Нобелівською премією миру.
Її досягнення стали черговим підтвердженням важливості наукових і гуманітарних зусиль для розвитку людства — а про те, кому цього року присудили Нобелівську премію з хімії 2025 і як відкриття Кітагави, Робсона та Ягхі змінили уявлення про металоорганічні каркаси, читайте у нашому матеріалі.