Повітряна тривога під час уроку не означає, що навчальний день автоматично закінчився. Учні та працівники школи мають перейти у безпечне місце, але якщо укриття пристосоване не лише для перебування, а й для занять, освітній процес там можна продовжити, повідомляє jerelo.com.ua.
Саме такий підхід описало Міністерство освіти і науки України в методичних рекомендаціях щодо навчання під час повітряних тривог, оприлюднених 14 вересня 2026 року.
Важливий нюанс для батьків: МОН не встановило однаковий сценарій для всіх шкіл. Те, як саме навчатимуться діти під час частих або тривалих тривог, залежить від можливостей конкретного закладу.
Що відбувається з уроком після оголошення тривоги
Першочерговим залишається питання безпеки. Після сигналу повітряної тривоги учні та працівники повинні діяти відповідно до затвердженого в школі алгоритму та перейти до укриття.
Водночас перебування в укритті не обов’язково означає кілька годин без навчання. Якщо приміщення дозволяє безпечно організувати роботу, урок або іншу навчальну активність можна продовжити.
Повітряна тривога сама по собі не означає автоматичного припинення освітнього процесу. Вирішальними є безпека дітей та умови, які школа може забезпечити в укритті.
МОН називає кілька варіантів роботи в безпечному приміщенні. Залежно від ситуації це можуть бути:
- продовження уроку;
- читання або повторення вивченого матеріалу;
- самостійна робота;
- консультація з учителем;
- проєктні чи дослідницькі завдання;
- інші заняття, які реально провести безпечно в умовах укриття.
Тобто школа не повинна будь-якою ціною відтворювати звичайний урок у класі. Формат можна адаптувати до умов, у яких перебувають діти.
Коли в укритті можна проводити повноцінні заняття
Просто наявності підвального приміщення недостатньо. Якщо школа планує використовувати укриття як освітній простір під час тривалих тривог, потрібно враховувати його реальні можливості.
Серед критеріїв, на які рекомендує звертати увагу МОН:
- місткість укриття та кількість людей, яких там можна безпечно розмістити;
- можливість довго перебувати в приміщенні;
- наявність облаштованих місць для учнів;
- освітлення та електроживлення;
- вода, тепло й необхідні комунікації;
- резервні джерела живлення;
- інтернет і зв’язок;
- можливість організувати робоче місце вчителя.
Є принципове обмеження: кількість людей, які одночасно перебувають у школі, не повинна перевищувати можливості її укриття.
Якщо ж укриття використовують безпосередньо для навчання, важлива не лише його загальна місткість, а й кількість місць, де діти дійсно можуть навчатися.
Що означають дві години повітряної тривоги
Одна з найважливіших деталей нових рекомендацій стосується шкіл у регіонах, де тривоги регулярно зривають значну частину навчального дня.
Якщо повітряні тривоги стають систематичними або сумарно тривають понад дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, МОН рекомендує школі перейти до іншого, заздалегідь підготовленого сценарію.
Це може бути:
- організоване навчання в обладнаному укритті;
- дистанційне навчання;
- інший формат, який школа визначила заздалегідь з урахуванням своїх можливостей та безпекової ситуації.
Дві години — не «ліміт», після якого школу автоматично переводять на дистанційне навчання. Йдеться про орієнтир для ситуації, коли тривалі або повторювані тривоги системно заважають звичайному очному навчанню.
Наприклад, якщо одного дня тривога тривала трохи більше двох годин, це саме по собі не означає автоматичного переходу всієї школи в онлайн. У рекомендаціях ідеться про ситуацію, яка повторюється кілька днів поспіль або набуває систематичного характеру.
Який формат може обрати школа
Універсальної моделі для всіх закладів немає. Школа в обласному центрі з великим обладнаним укриттям і стабільним інтернетом має одні можливості, а невеликий заклад із обмеженою кількістю місць у сховищі — зовсім інші.
Міністерство рекомендує не ухвалювати такі рішення щоразу вже після початку чергової тривоги. У школи мають бути заздалегідь підготовлені базовий та альтернативні сценарії і зрозумілий порядок переходу між ними.
Хто вирішує, як саме навчатимуться діти
МОН визначає загальні підходи, але практична організація навчання залишається на рівні конкретного закладу та його засновника.
Засновник школи або уповноважений орган має оцінити, які умови реально може забезпечити заклад. Керівник школи, своєю чергою, організовує освітній процес, визначає базовий і запасні сценарії та затверджує алгоритм переходу між ними.
Саме тому ситуація у двох школах одного міста може відрізнятися. Одна матиме можливість проводити заняття в укритті, а іншій під час тривалих тривог доцільніше використовувати дистанційне навчання.
Чи всі предмети можна продовжувати в укритті
Ні. МОН окремо звертає увагу на те, що різні заняття потребують різних умов.
Звичайне пояснення нового матеріалу, читання, обговорення чи виконання письмових завдань організувати простіше. Натомість лабораторна робота, заняття в майстерні, практична робота зі спеціальним обладнанням або окремі фізичні активності можуть вимагати іншої організації.
Тому школі рекомендують заздалегідь визначити:
- які уроки можна повноцінно проводити в укритті;
- що можна перенести в дистанційний формат;
- які завдання учні можуть виконувати самостійно;
- для яких занять потрібне спеціальне приміщення або обладнання.
Ідея рекомендацій полягає не в тому, щоб механічно перенести класний розклад у підвал, а в тому, щоб не втрачати весь навчальний час там, де безпечні умови дозволяють продовжити роботу.
Що з дітьми, які не можуть нормально навчатися дистанційно
Ще одна практична проблема — доступ до інтернету, техніки та безпечного місця вдома. Якщо частина дітей не має можливості повноцінно підключатися до дистанційних занять, школа може передбачати для них окремі безпечні навчальні зони або групи.
При цьому МОН звертає увагу на складність одночасного навчання двох аудиторій. У межах одного уроку вчителю не рекомендується паралельно проводити заняття з однією частиною класу очно, а з іншою — синхронно онлайн.
Натомість різні групи протягом дня або тижня можуть працювати в різних форматах за визначеним школою графіком.
Що варто уточнити батькам у своїй школі
Оскільки єдиного сценарію для всієї країни немає, практична інформація для батьків має бути максимально конкретною. У школі можна уточнити:
- чи пристосоване укриття саме для тривалого перебування та навчання;
- чи можуть там одночасно розміститися всі учні та працівники, які перебувають у закладі;
- що відбувається з уроками після переходу в укриття;
- який сценарій передбачено на випадок кількагодинних або повторюваних тривог;
- як школа повідомляє батьків про зміну формату навчання;
- що передбачено у разі проблем з електроенергією, мобільним зв’язком або інтернетом.
Такий алгоритм школа має продумувати завчасно. Це важливо не лише для адміністрації та вчителів: батьки й діти також повинні розуміти, що відбудеться, якщо безпекова ситуація зміниться посеред навчального дня.
Головне: урок можна продовжити, але лише там, де це безпечно
Рекомендації МОН не скасовують необхідності реагувати на сигнал повітряної тривоги. Навпаки, безпека залишається першою умовою. Про базовий порядок дій під час сигналу міністерство також нагадувало в роз’ясненні щодо дій учителів і учнів під час повітряної тривоги.
Новий підхід полягає в іншому: якщо діти вже перебувають у безпечному, придатному для цього укритті, тривала тривога не обов’язково має перетворюватися на кілька втрачених годин. Школи можуть готувати сценарії, за яких навчання продовжується в укритті або переходить в інший формат.
А якщо тривоги систематично забирають понад дві години навчального дня протягом кількох днів, школа має не імпровізувати щоразу заново, а використовувати заздалегідь підготовлену модель.
До речі, абітурієнтам варто також перевірити умови додаткового набору на контракт у межах вступу-2026