Виверження вулкана Анак-Кракатау в Індонезії 6 вересня серйозно вдарило по авіасполученню. Через поширення вулканічного попелу влада тимчасово обмежила роботу шести аеропортів, зокрема головного міжнародного аеропорту Джакарти Сукарно-Хатта. Хмара попелу піднялася на висоту близько 15 кілометрів, однак попередження про цунамі не оголошували, повідомляє jerelo.com.ua.
Активність Анак-Кракатау посилилася ще ввечері 4 вересня. За даними Національного агентства Індонезії з протидії стихійним лихам BNPB, тривале виверження супроводжувалося гуркотом, викидами розпеченого матеріалу та так званим lava fountain — фонтануванням лави.
Головною проблемою 6 вересня стала вже не тільки активність самого вулкана, а величезна зона поширення попелу, небезпечного для цивільної авіації.
Що сталося з вулканом Анак-Кракатау
#Krakatau: il video di un peschereccio a due passi dal vulcano alle prese con una fitta ricaduta di cenere e lapilli. Negli ultimi 10 secondi si intravede anche la colonna eruttiva prodotta dall'attività esplosiva. pic.twitter.com/WiG4H180RX
— Il Mondo dei Terremoti (@mondoterremoti) September 5, 2026
Анак-Кракатау залишається активним після нового посилення вулканічних процесів, яке почалося влітку 2026 року. Ще 2 липня індонезійські вулканологи підвищили для нього рівень небезпеки до Level III — Siaga. Це другий за серйозністю рівень у чотирирівневій системі Індонезії.
У спеціальному звіті Геологічного агентства Індонезії зазначається, що під час нинішньої фази спостерігали стромболіанську активність, викиди розпечених уламків, вулканічного попелу та фонтанування лави.
Для туристів і місцевих жителів діє чітке обмеження: не наближатися до активного кратера Анак-Кракатау ближче ніж на 3 кілометри.
Супутникове спостереження Himawari та дані VAAC Darwin показали, що попіл піднімався приблизно до 14,6 км над рівнем моря. За інформацією, яку наводить Reuters із посиланням на метеорологічне агентство BMKG, над частиною Суматри попіл фіксували на висоті до 50 тисяч футів — близько 15 км.
Де розташований Анак-Кракатау
Анак-Кракатау — вулканічний острів у Зондській протоці між островами Ява та Суматра. Адміністративно він належить до округу Південний Лампунг провінції Лампунг.
За даними Global Volcanism Program Смітсонівського інституту, координати вулканічного комплексу Кракатау — приблизно 6.1009° південної широти та 105.4233° східної довготи.
Вулкан розташований не біля самої Джакарти, однак це не означає, що його виверження не може впливати на столицю. Висотний попіл переноситься вітром на значні відстані, і саме його потрапляння у повітряний простір стало причиною авіаційних обмежень.
Які аеропорти закривали через попіл Анак-Кракатау
Протягом ранку ситуація швидко змінювалася. Спочатку BNPB повідомляло про чотири закриті аеропорти, однак згодом Генеральний директорат цивільної авіації Індонезії підтвердив обмеження вже у шести аеропортах.
| Аеропорт | Регіон | Причина обмежень |
|---|---|---|
| Soekarno-Hatta International Airport (CGK) | Тангеранг / Джакарта | Вулканічний попіл |
| Halim Perdanakusuma (HLP) | Джакарта | Вулканічний попіл |
| Radin Inten II (TKG) | Лампунг | Вулканічний попіл |
| Budiarto | Куруг, Тангеранг | Вулканічний попіл |
| Pondok Cabe | Південний Тангеранг | Вулканічний попіл |
| Husein Sastranegara | Бандунг | Виявлено вулканічний попіл |
Особливо серйозною стала ситуація у Сукарно-Хатта — головному міжнародному авіаційному вузлі країни. Авіакомпанії змушені були скасовувати, затримувати або перенаправляти рейси.
Серед перевізників, які скасовували окремі рейси до Джакарти та з неї, Reuters називає Singapore Airlines і Malaysia Airlines. Як запасні варіанти індонезійська влада готувала аеропорти Кертаджаті, Ахмад Яні та Джуанда.
Скільки рейсів постраждало
Тут важливо враховувати час публікації даних. Кількість порушених рейсів зростала протягом 6 вересня, тому різні джерела наводять різні цифри.
- 209 рейсів були зафіксовані як постраждалі в Сукарно-Хатта на ранньому етапі закриття;
- 301 рейс, з них 58 міжнародних, згадував Reuters у наступному оперативному оновленні;
- станом на 10:35 за місцевим часом індонезійське авіаційне відомство повідомляло вже про 373 рейси, яких торкнулися закриття кількох аеропортів;
- до середини дня Associated Press повідомляло приблизно про 516 порушених польотних операцій.
Тобто цифра 301 не була остаточною — авіаційний disruption розширювався разом із переміщенням хмари вулканічного попелу.
Для пасажирів це означає, що навіть рейс з аеропорту, який формально вже відкрили, може вилетіти із затримкою. Після багатогодинного закриття виникає ланцюговий ефект: літаки та екіпажі опиняються не в тих аеропортах, де мали перебувати за розкладом.
Чому вулканічний попіл настільки небезпечний для літаків
На відміну від звичайного диму, вулканічний попіл складається з дуже дрібних частинок гірської породи та вулканічного скла. Для авіації це серйозний ризик.
Під час польоту через щільну хмару попелу можливі:
- пошкодження авіаційних двигунів;
- зниження видимості;
- пошкодження зовнішніх поверхонь та скла літака;
- забруднення датчиків і систем;
- необхідність змінювати маршрут або повністю скасовувати рейс.
Саме тому закриття аеропортів у такій ситуації є не пересторогою «про всяк випадок», а стандартним авіаційним заходом безпеки.
Чи є загроза цунамі через виверження Анак-Кракатау
Станом на останні офіційні повідомлення 6 вересня попередження про цунамі не оголошували.
BNPB із посиланням на Геологічне агентство Індонезії повідомило, що вулканічна споруда Анак-Кракатау, яка відновлювалася після подій 2018 року, наразі відносно невелика. За поточною оцінкою фахівців, нинішнє виверження не створює умов для масштабного обвалення вулкана, здатного спричинити цунамі.
Водночас відсутність попередження про цунамі не означає, що жителям узбережжя слід ігнорувати офіційні повідомлення. Ситуацію навколо активного вулкана продовжують контролювати в режимі реального часу.
Обережність зрозуміла через події 22 грудня 2018 року. Тоді частковий обвал Анак-Кракатау спричинив цунамі в Зондській протоці, жертвами якого стали понад 400 людей на Яві та Суматрі.
Саме цей сценарій часто згадують після нових вивержень, але автоматично переносити події 2018 року на нинішню ситуацію неправильно. Поточні дані індонезійських геологів не вказують на повторення такого обвалу.
Що відбувається на землі
Попіл від Анак-Кракатау вплинув не лише на літаки. BNPB повідомляло про його випадіння у районах провінції Бантен та інших частинах західної Індонезії. Частина шкільних заходів була скасована, місцеві жителі скаржилися на подразнення очей, а деякі рибалки відмовилися виходити в море.
Влада роздавала населенню маски й рекомендувала людям у районах випадіння попелу:
- менше перебувати на відкритому повітрі;
- користуватися масками та захистом для очей;
- закривати запаси води та продуктів;
- обережно керувати автомобілем через погіршення видимості;
- стежити лише за повідомленнями BNPB, PVMBG, MAGMA Indonesia та місцевої влади.
Поромне сполучення через Зондську протоку при цьому продовжувало працювати. Суднам рекомендували не наближатися до кратера ближче ніж на три кілометри.
Що відомо на цей момент
Анак-Кракатау залишається на III рівні небезпеки, а його активність продовжують контролювати вулканологи. Основним безпосереднім наслідком нинішнього виверження стало масштабне поширення попелу, через яке протягом 6 вересня обмежували роботу шести аеропортів.
Остаточна кількість скасованих і затриманих рейсів може ще змінитися після відновлення повноцінної роботи авіаційної системи.
Попередження про цунамі наразі немає. Головними ризиками залишаються вулканічний попіл, викиди гарячих уламків поблизу кратера та подальші перебої в роботі авіації.
Також варто знати, що з 6 вересня змінюється на кордоні через EES і чому це ще не означає повноцінний запуск системи.