Російський фрегат випустив два фаєри в напрямку військового вертольота Fennec Повітряних сил Данії під час спостереження за кораблем біля Гедсера. Один із піротехнічних засобів пройшов на невеликій відстані від вертольота. Інцидент стався 14 вересня у міжнародних водах і вже спричинив дипломатичну реакцію Копенгагена, повідомляє jerelo.com.ua.
Водночас важлива деталь загубилася в частині повідомлень про подію: Данія не заявляла, що російський корабель атакував її вертоліт ракетами. В офіційному повідомленні йдеться саме про flares — піротехнічні засоби, які, за поясненням данського командування, зазвичай використовують на морі для привернення уваги або подачі сигналу.
Тобто ситуація була небезпечною і Данія сприйняла її серйозно, але називати два запуски фаєрів «ракетним ударом по вертольоту НАТО» на підставі наявних даних некоректно.
Що саме сталося біля Гедсера
Командування Збройних сил Данії повідомило про інцидент пізно ввечері 14 вересня. Вертоліт Fennec виконував звичайне фотографування російського фрегата, який перебував у міжнародних водах біля Гедсера — найпівденнішої точки Данії на острові Фальстер.
За даними данської сторони, події розгорталися так:
- військовий Fennec проводив планове фотоспостереження за російським фрегатом;
- російський корабель випустив у напрямку вертольота два фаєри;
- один із них пройшов на невеликій відстані від машини;
- вертоліт не був пошкоджений;
- серед екіпажу постраждалих немає.
Назву та тип конкретного російського фрегата у першому офіційному повідомленні Данія не розкрила. Так само військові не пояснили, чому екіпаж корабля вирішив застосувати піротехніку.
Фаєри чи ракети: у чому принципова різниця
Слово flare у цьому випадку має значення. Данське командування прямо характеризує такі засоби як піротехніку, яку зазвичай використовують як сигнал для привернення уваги на морі.
| Що повідомляється про інцидент | Що підтверджено |
|---|---|
| Російський фрегат здійснив два пуски | Так |
| Пуски були спрямовані в бік Fennec | Так |
| Один фаєр пройшов близько до вертольота | Так |
| Вертоліт був пошкоджений | Ні |
| Були постраждалі | Ні |
| По вертольоту запускали бойові ракети | Не підтверджено |
| Відомо, чому фрегат застосував фаєри | Поки ні |
Тому формулювання про «ракетну атаку» змінює суть події. Запуск фаєра поблизу повітряного судна сам по собі може створювати ризик, однак це не робить піротехнічний засіб бойовою ракетою.
Данський військовий експерт Петер Вігго Якобсен припустив, що пуски могли бути демонстративним попередженням із вимогою триматися далі. Водночас він наголосив, що без повної картини неможливо встановити, чи йшлося лише про залякування та на якій відстані перебував вертоліт.
Що відомо про вертоліт Fennec
AS-550 Fennec — легкий і маневрений військовий вертоліт, який Данія використовує, зокрема, для спостереження. За даними Збройних сил Данії, ці машини входять до складу 724-ї ескадрильї Helicopter Wing Karup.
Основні завдання Fennec сьогодні — спостереження, підтримка спеціальних підрозділів і поліції та легкі транспортні місії. Екіпаж складається з двох осіб — пілота та спостерігача. Саме тому фотографування та документування активності військового корабля цілком відповідає профілю такого вертольота.
Чому важливо, що інцидент стався у міжнародних водах
Данська сторона окремо підкреслює місце інциденту — міжнародні води біля Гедсера. Це означає, що офіційне повідомлення не описує ситуацію як захід російського фрегата безпосередньо в територіальні води Данії.
Водночас міністр оборони Данії Єппе Бруус заявив, що країна й надалі стежитиме за тим, що відбувається поблизу її кордонів, і не відмовлятиметься від таких місій після інциденту. За його словами, у данських військових є законне завдання контролювати активність у районі.
«Це серйозно. Це свідчить про те, що межі російської готовності до ризику змістилися», — заявив міністр оборони Данії Єппе Бруус.
Він також назвав дії російської сторони вкрай непрофесійними, зазначивши, що для контакту з вертольотом існують інші способи. За даними Ritzau, міністру не було відомо про попередню комунікацію між фрегатом і Fennec перед запуском фаєрів.
Данія викликала російського посла
Уранці 15 вересня ситуація перейшла вже в дипломатичну площину. Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен назвав те, що сталося, «цілком неприйнятним». Міністерство закордонних справ повідомило про виклик російського посла для розмови щодо інциденту.
Це підтверджено в офіційному повідомленні МЗС Данії. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен також відреагувала на ситуацію, назвавши дії російського корабля безрозсудними та заявивши, що такі кроки спрямовані на залякування. Її позицію оприлюднив офіційний акаунт прем’єр-міністра Данії.
При цьому Копенгаген наразі не розглядає інцидент як підставу для запуску механізмів статей 4 або 5 НАТО. На відповідне запитання Єппе Бруус відповів негативно, але наголосив, що Данія сприймає подію серйозно.
Що залишається невідомим
Попри гучність історії, кількох важливих деталей поки немає. Данське командування вранці 15 вересня повідомило Ritzau, що не може надати додаткової інформації.
Зокрема, поки не оприлюднено:
- назву російського фрегата;
- точну відстань між кораблем і Fennec;
- відстань, на якій фаєр пройшов від вертольота;
- причину, з якої російський екіпаж здійснив пуски;
- повну картину комунікації між екіпажами перед інцидентом.
Саме ці деталі важливі для оцінки рівня небезпеки. На цей момент достовірно відомо інше: російський фрегат у міжнародних водах випустив два піротехнічні фаєри в напрямку данського військового Fennec, один із них пройшов поблизу вертольота, а Копенгаген після цього викликав російського посла.
Отже, перебільшувати подію до «ракетної атаки» немає підстав, але й зводити її до звичайного сигнального запуску не варто — реакція данської влади показує, що інцидент вважають серйозним.
На тлі зростання військової напруги варто також згадати, що відомо про операцію «Вівальді» та наступ 3-го армійського корпусу на Донеччині.