8 жовтня 2025 року Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії з хімії. Найвищу наукову відзнаку отримали троє видатних учених: японський хімік Сусуму Кітагава, британський науковець Річард Робсон та американський дослідник Омар Ягхі, повідомляє сайт jerelo.com.ua посилаючи на nobelprize.org. Ці науковці зробили прорив у сучасній хімії, створивши матеріали, що мають величезне практичне значення для науки та промисловості.
За що присудили Нобелівську премію
Лауреатів відзначили за розробку металоорганічних каркасів (MOF — Metal-Organic Frameworks) — інноваційних матеріалів із унікальною кристалічною структурою. Вони складаються з іонів металів та довгих органічних молекул, формуючи решітки з великими порожнинами. Завдяки такій будові MOF можуть:
- вловлювати вуглекислий газ;
- отримувати воду просто з повітря;
- зберігати токсичні гази;
- прискорювати хімічні реакції.
Ці матеріали дозволяють хімікам «налаштовувати» властивості молекулярних конструкцій залежно від потреб, від вибіркового поглинання речовин до провідності.
Історія створення металоорганічних каркасів
Перші дослідження почалися ще у 1989 році, коли Річард Робсон поєднав іони міді з органічними молекулами, створивши кристал із великою кількістю порожнин, схожий на діамант. Хоча матеріал виявився нестійким, це відкриття стало фундаментом для подальших розробок.
У 1990-х роках Сусуму Кітагава та Омар Ягхі вдосконалили методику створення MOF, довівши, що такі структури можуть бути стабільними, гнучкими та керованими. Завдяки цьому з’явилася можливість практичного застосування металоорганічних каркасів. Сьогодні вчені створили десятки тисяч варіацій MOF, які активно використовуються для очищення води, переробки промислових викидів, нейтралізації токсичних речовин і навіть отримання питної води в пустелях.
Значення відкриття для науки та промисловості
Металоорганічні каркаси вважаються одним із найперспективніших напрямів сучасної хімії. Вони поєднують легкість, стабільність та здатність «захоплювати» певні молекули. Саме ці властивості відкривають шлях до розвитку зелених технологій: очищення атмосфери від CO₂, створення енергоефективних сенсорів та нових типів каталізаторів.
Торішні лауреати Нобелівської премії з хімії
Для порівняння, у 2024 році Нобелівську премію з хімії розділили між двома напрямами. Американський біохімік Девід Бейкер отримав половину премії за методи обчислювального дизайну білків, а іншу половину розділили Деміс Гассабіс і Джон Джумпер — творці системи штучного інтелекту для прогнозування структури білків. Їхні відкриття допомагають ученим по всьому світу розробляти нові ліки та досліджувати механізми стійкості бактерій до антибіотиків, рятуючи тисячі життів.
Раніше ми розповідали про лауреатів Нобелівської премії з медицини 2025 року, нагадуючи про матеріал, де детально описували їхні відкриття та значення для сучасної медицини.