Іранський посадовець Мохсен Резаї заявив, що Тегеран нібито був готовий атакувати три цілі в Україні, але відмовився від ударів після того, що він назвав українськими вибаченнями. Назви можливих цілей, докази підготовки операції та будь-які подробиці військового плану посадовець не оприлюднив, повідомляє jerelo.com.uа.
Що саме заявив Мохсен Резаї
Про можливі удари Мохсен Резаї, колишній командувач Корпусу вартових ісламської революції та радник іранського керівництва, розповів в інтерв’ю іранському державному мовнику Press TV.
«Ми були готові атакувати три райони в Україні», — заявив Резаї.
Press TV, 3 серпня 2026 року
За його версією, від удару відмовилися після того, як Україна нібито публічно попросила вибачення за атаку на іранське судно в Каспійському морі. Водночас Резаї не уточнив:
- які саме міста, райони або об’єкти розглядалися як цілі;
- чи були визначені координати та засоби ураження;
- чи існував затверджений наказ про проведення операції;
- коли саме могли відбутися удари;
- хто в Ірані ухвалив рішення відмовитися від атаки.
Публічно підтверджений факт у цій історії наразі лише один: Резаї справді зробив таку заяву. Сам факт підготовки Іраном ударів по Україні незалежно не підтверджений.
Що стало приводом для заяви Ірану
Іранська сторона пов’язує погрози з подіями 25 липня у Каспійському морі. Того дня Міністерство закордонних справ Ірану звинуватило Україну в атаці на іранське комерційне судно.
Тегеран стверджував, що внаслідок вибуху загинув один член екіпажу, а ще один зазнав поранень. Іранське МЗС назвало подію актом агресії та заявило про право на відповідь. Незалежна перевірка всіх обставин інциденту залишається обмеженою.
Президент України Володимир Зеленський того ж дня повідомив про результативні українські далекобійні удари в Каспійському морі. За його словами, було уражено російський військовий корабель і судна, які використовувалися для перевезення військових вантажів за участі Ірану.
Однак у повідомленні президента не було назви іранського судна, згадки про навмисну атаку на цивільний екіпаж або підтвердження озвученої Тегераном версії інциденту.
Що підтверджено, а що залишається лише заявою
| Твердження | Статус | Що відомо |
|---|---|---|
| Мохсен Резаї сказав про три можливі цілі в Україні | Підтверджено | Заяву опублікував іранський державний мовник Press TV. |
| Іран реально підготував військову операцію | Не підтверджено | Не показано наказів, планів, координат, переліку сил або інших доказів. |
| Було визначено саме три українські об’єкти | Не підтверджено | Резаї не назвав жодного міста, підприємства чи військової частини. |
| Україна офіційно вибачилася перед Іраном | Не підтверджено українськими джерелами | В оприлюдненій позиції Києва йдеться про ненавмисність можливого ураження цивільного судна та небажання ескалації, але не про формальне вибачення. |
| Україна проводила удари в Каспійському морі | Підтверджено Україною | Зеленський повідомив про ураження військового корабля і суден, пов’язаних із військовими перевезеннями. |
| На іранському судні загинула людина | Заявлено Іраном | Інформацію оприлюднило МЗС Ірану; повної незалежної перевірки обставин немає. |
Що відповіла Україна
Після загострення міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів телефонну розмову з главою МЗС Ірану Аббасом Аракчі. Її зміст оприлюднило Міністерство закордонних справ України.
«Наша мета — уникнути непотрібної ескалації», — наголосив Андрій Сибіга.
МЗС України
Український міністр зазначив, що дії України спрямовані на захист від російської агресії та не мають на меті ураження цивільних суден або людей. Одночасно він закликав Іран припинити будь-яку підтримку російської війни проти України.
Як повідомляло агентство Reuters, іранський міністр після розмови заявив, що отримав запевнення у ненавмисності удару та небажанні України продовжувати ескалацію.
Фрази про «публічні вибачення України» в офіційному повідомленні українського МЗС немає. Це формулювання використовує саме іранська сторона.
Чи справді Україна вибачилася перед Іраном
Опубліковані матеріали не дають підстав стверджувати, що Київ зробив формальне дипломатичне вибачення або визнав навмисну атаку на іранське цивільне судно.
У відкритих повідомленнях зафіксовано інше:
- Україна пояснила, що її операції спрямовані проти російських військових можливостей і логістики.
- Сибіга заявив, що цивільні люди та судна не були навмисними цілями.
- Сторони висловили небажання допустити подальшу ескалацію.
- Іранська сторона інтерпретувала ці пояснення як вибачення.
У дипломатичній практиці запевнення в ненавмисності події, висловлення жалю та офіційне вибачення — не тотожні поняття. Тому подавати іранське трактування як беззаперечний факт неправильно.
Які три об’єкти могли бути цілями Ірану
Жодних підтверджених назв об’єктів немає. Іранський посадовець не назвав ані міст, ані військових частин, ані підприємств. Українські органи влади також не повідомляли, що отримували конкретний перелік потенційних цілей.
Теоретично під час міждержавного військового планування можуть розглядатися широкі категорії об’єктів:
- військова та транспортна логістика;
- підприємства оборонної промисловості;
- командна або зв’язкова інфраструктура;
- об’єкти, які держава вважає пов’язаними з конкретною військовою операцією.
Цей перелік не означає, що Іран справді обирав такі цілі. Називати конкретні українські міста, заводи чи установи без доказів було б спекуляцією.
Наскільки реальною є загроза ударів Ірану по Україні
Заява Резаї є серйозним проявом політичної та інформаційної ескалації, але сама по собі не доводить, що удар був підготовлений до практичного виконання.
Для підтвердження реальної військової загрози зазвичай потрібні додаткові ознаки:
- офіційне рішення вищого військово-політичного керівництва;
- підтвердження підготовки сил і засобів;
- зміни в режимі використання повітряного простору;
- попередження дипломатичних представництв або урядів інших країн;
- дані кількох незалежних розвідувальних чи урядових джерел.
Станом на 4 серпня таких публічних підтверджень немає. Це не дозволяє повністю виключати ризик, але й не дає підстав повідомляти про неминучий іранський удар.
Ключова різниця полягає між підтвердженою погрозливою заявою та непідтвердженою підготовкою військової операції.
Хронологія подій
- 25 липня: Зеленський повідомив про українські далекобійні удари по кораблях і військовій логістиці в Каспійському морі.
- 25 липня: МЗС Ірану звинуватило Україну в ураженні іранського судна та заявило про загиблого і пораненого.
- 28 липня: Андрій Сибіга і Аббас Аракчі провели телефонну розмову щодо інциденту та ризику ескалації.
- 3 серпня: Мохсен Резаї заявив, що Іран нібито був готовий атакувати три цілі в Україні, але відмовився від цього.
- 4 серпня: назви цілей, докази підготовки ударів і підтвердження формального вибачення України не оприлюднені.
Головне про заяву Ірану
Іранський посадовець справді заявив про нібито підготовку ударів по трьох цілях в Україні. Проте у відкритому доступі немає доказів, що такий план був затверджений, що військові отримали наказ або що удар міг відбутися найближчим часом.
Так само немає підтвердженого переліку можливих об’єктів. Твердження про українські вибачення є трактуванням Тегерана: Київ публічно говорив про ненавмисність можливого ураження цивільного судна та прагнення уникнути ескалації, але не оприлюднював формальної заяви з вибаченнями.
Наслідки атак відчуває і бізнес — окремо ми розповідали, чи зникне морозиво «Ласунка» з магазинів після удару по Дніпру.