Понад 25 держав готові долучитися до багатонаціональних сил для України та розпочати їх розгортання після встановлення режиму припинення вогню. Про це заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер після засідання Коаліції охочих у Парижі 13 липня 2026 року, повідомляє jerelo.com.uа.
Однак формулювання про «25 країн і війська в Україні» легко зрозуміти неправильно. Іноземні сили не направляють до України зараз, дата початку місії не визначена, а повного переліку держав та їхніх конкретних внесків публічно не оприлюднили.
Головна умова залишається незмінною: спочатку має запрацювати надійний режим припинення бойових дій, і лише після цього багатонаціональні сили зможуть розпочати діяльність на запит України.
«Понад 25 держав готові розгорнутися протягом кількох днів, щоб допомогти забезпечити мир після припинення вогню».
Заява Кіра Стармера після зустрічі Коаліції охочих
Формулювання британського прем’єра наводить «Українська правда». Водночас офіційна заява співголів Коаліції охочих містить обережніше формулювання: Багатонаціональні сили для України готові діяти після досягнення надійного припинення бойових дій.
Що насправді погодили у Парижі
Паризька зустріч стала вже 15-м засіданням Коаліції охочих. За даними Офісу Президента України, у ній узяли участь представники 40 країн. До роботи коаліції також приєдналися Молдова та Північна Македонія.
Але 40 учасників зустрічі та понад 25 держав у складі майбутніх багатонаціональних сил — це не одна й та сама група. Частина країн може підтримувати Україну політично, фінансово або зброєю, не беручи безпосередньої участі у військовій місії.
Учасники зустрічі підтвердили кілька напрямів роботи:
- підготовку багатонаціональних сил, здатних діяти на суші, у повітрі та на морі;
- довгострокову допомогу Збройним силам України;
- підтримку відновлення, навчання та переоснащення українських військових;
- збільшення постачання систем ППО, ракет-перехоплювачів і далекобійних засобів;
- посилення санкцій та заходів проти російського «тіньового флоту»;
- створення юридично зобов’язуючих гарантій безпеки, які мають запрацювати після припинення вогню.
Найважливіше: офіційне рішення стосується підготовки сил до можливого майбутнього розгортання, а не негайного введення іноземних військ в Україну.
Підтверджено і не підтверджено: коротка таблиця
| Питання | Що відомо станом на 14 липня 2026 року |
|---|---|
| Чи направляють війська зараз | Ні. Розгортання прив’язане до майбутнього припинення бойових дій. |
| Скільки країн готові долучитися | Кір Стармер заявив про багатонаціональні сили за участю понад 25 держав. |
| Чи оприлюднений список країн | Ні. Повного офіційного переліку всіх учасників майбутніх сил немає. |
| Коли почнеться розгортання | Після набуття чинності надійним режимом припинення вогню. Конкретної календарної дати немає. |
| Чи всі 25 країн направлять наземні війська | Не підтверджено. Індивідуальні ролі, чисельність і формат внеску кожної держави не розкриті. |
| Де зможуть діяти сили | Офіційно йдеться про діяльність на території України, на суші, у повітрі та на морі. |
| Хто має запросити місію | Україна. У документах прямо зазначено, що сили діятимуть на запит української сторони. |
| Чи це операція НАТО | Ні, в оприлюднених документах її визначено як місію Коаліції охочих, а не операцію НАТО. |
Коли сили можуть з’явитися в Україні
За словами Стармера, країни готуються розпочати розгортання протягом кількох днів після встановлення припинення вогню. Проте це не означає, що будь-яка коротка пауза на фронті автоматично запустить місію.
У британській версії спільної заяви використано поняття credible cessation of hostilities — надійне припинення бойових дій. Отже, партнерам, найімовірніше, буде недостатньо лише усної домовленості або тимчасового зниження інтенсивності атак.
Перед практичним розгортанням мають бути виконані щонайменше такі умови:
- Припинення вогню має фактично запрацювати. Сторони повинні зупинити бойові дії, а механізми спостереження — підтвердити дотримання режиму.
- Україна повинна офіційно запросити сили. Місія не передбачає самостійного входження іноземних військових без згоди Києва.
- Країни-учасниці мають завершити внутрішні процедури. У деяких державах направлення військових потребує рішення уряду або парламенту.
- Потрібно оформити правовий статус місії. Має бути визначено права військовослужбовців, правила застосування сили, командування, логістику та відповідальність.
- Необхідно перевірити оперативну готовність. У найближчі місяці заплановані навчання, які мають продемонструвати здатність багатонаціональних сил діяти після завершення бойових дій.
Тому фраза «готові розгорнутися протягом кількох днів» описує заплановану швидкість реагування після виконання умов, а не прогноз дати завершення війни.
Які завдання можуть виконувати багатонаціональні сили
Формат майбутньої місії ширший за звичайне патрулювання. У декларації про наміри, підписаній Україною, Великою Британією та Францією 6 січня 2026 року, визначено кілька можливих напрямів діяльності.
- стримування нової зовнішньої агресії проти України;
- діяльність у повітрі, на суші та на морі;
- навчання українських військовослужбовців;
- оперативне планування та інтеграція систем управління;
- відновлення і переоснащення українських сил;
- створення військових та логістичних центрів;
- розміщення техніки, озброєння і стратегічних резервів;
- захист персоналу, обладнання та інфраструктури місії.
Діяльність іноземних підрозділів має координуватися з Генеральним штабом Збройних сил України. Документ також передбачає укладення окремої міжнародної угоди, яка врегулює юридичний статус військових, техніки та об’єктів місії.
Багатонаціональні сили мають не замінити ЗСУ, а підтримати їхнє відновлення, посилення та здатність стримувати повторний напад.
Чи йдеться про миротворців
Називати майбутні сили «миротворчими» у класичному значенні поки неточно. В оприлюднених документах немає рішення Ради Безпеки ООН про створення миротворчої операції. Також місію не оголосили операцією НАТО.
Офіційна назва — Багатонаціональні сили для України, або Multinational Force for Ukraine. У британських документах також використовується поняття «сили запевнення», метою яких є підтримка України та стримування нового російського нападу.
Це суттєва відмінність:
- класичні миротворці зазвичай мають нейтральний мандат і діють між сторонами конфлікту;
- заплановані сили Коаліції охочих мають підтримувати обороноздатність України;
- місія створюється на запрошення України та координуватиметься з українським військовим командуванням;
- правила застосування сили ще мають бути остаточно закріплені у міжнародних домовленостях.
Які саме 25 країн погодилися
Повного офіційного списку немає. Саме тому не можна подавати перелік учасників паризької зустрічі як перелік держав, які гарантовано направлять своїх військових.
Велика Британія та Франція публічно взяли на себе провідну роль у створенні багатонаціональних сил. Україна є стороною, яка має запросити місію та забезпечити її координацію зі своїми органами військового управління.
Під час засідання 13 липня були представлені, зокрема, Німеччина, Італія, Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди та Іспанія. Однак сама участь у Коаліції охочих не є автоматичним підтвердженням направлення наземних підрозділів.
Внесок різних держав може відрізнятися. Публічно ще не визначено, хто надасть особовий склад, авіацію, морські спроможності, логістику, розвідку, навчальні підрозділи або інше забезпечення.
Яка роль Кіра Стармера, Емманюеля Макрона та Фрідріха Мерца
Кір Стармер озвучив цифру понад 25 держав і заявив про готовність сил до швидкого розгортання після припинення вогню. Велика Британія разом із Францією очолює планування майбутньої місії.
Емманюель Макрон є співголовою Коаліції охочих. Франція бере участь у створенні юридичної та військової основи багатонаціональних сил, а також у зміцненні української протиповітряної оборони.
Фрідріх Мерц під час паризької зустрічі наголошував на необхідності посилення ППО України та підготовки її енергетики до зими. Водночас підтвердження того, що Німеччина направить власний військовий контингент, у підсумкових повідомленнях немає.
Чого паризьке рішення поки не означає
Після заяви Стармера у заголовках можуть з’являтися перебільшення. Наразі немає підстав стверджувати, що:
- 25 країн уже направляють війська в Україну;
- іноземні підрозділи прибудуть найближчими днями незалежно від ситуації на фронті;
- кожна з понад 25 держав надасть наземний військовий контингент;
- визначена точна чисельність майбутніх сил;
- оприлюднені місця їхнього розташування;
- сили розміщуватимуть безпосередньо на нинішній лінії фронту;
- місія вже має мандат ООН або НАТО;
- підписана остаточна угода з усіма державами-учасницями.
Іншими словами, політичне та військове планування вийшло на високий рівень готовності, але остаточний запуск місії залежить від припинення бойових дій і завершення юридичних процедур.
Чому це рішення важливе для України
Підготовка багатонаціональних сил має показати Росії, що нове вторгнення після можливого перемир’я не залишиться без відповіді. Для України це також спосіб уникнути ситуації, коли припинення вогню лише дає агресору час перегрупуватися та відновити сили.
Запланована система гарантій має складатися з кількох рівнів:
- сильної та добре озброєної української армії;
- довгострокового постачання зброї та боєприпасів;
- міжнародного контролю за режимом припинення вогню;
- багатонаціональної військової присутності на запит України;
- юридичних зобов’язань партнерів у разі повторної російської атаки;
- економічного та санкційного тиску на Росію.
У своїй заяві після зустрічі Володимир Зеленський нагадав, що за прем’єрства Стармера вже був підписаний документ про майбутнє розміщення контингенту. За словами президента, ці кроки мають гарантувати безпеку і стабільність після завершення війни.
Поширені запитання
Чи введуть іноземні війська в Україну?
Таке розгортання передбачене планами Коаліції охочих, але лише після надійного припинення бойових дій, на запит України та після завершення необхідних правових процедур.
Коли можуть прибути багатонаціональні сили?
Кір Стармер заявив, що сили мають бути здатні розпочати розгортання протягом кількох днів після запровадження режиму припинення вогню. Самого перемир’я станом на 14 липня 2026 року немає.
Чи відомі всі 25 країн?
Ні. Повний офіційний перелік держав, які братимуть участь у багатонаціональних силах, не оприлюднений.
Чи всі країни направлять солдатів?
Такої інформації немає. Роль кожної держави може бути різною, а конкретні внески учасників публічно не деталізовані.
Чи будуть іноземні військові воювати з Росією?
Місія задумана як оборонний механізм стримування після припинення бойових дій. Правила застосування сили у випадку нового нападу ще мають бути закріплені в окремих угодах.
Чи потрібна згода Росії?
Місія готується на запрошення суверенної України. Водночас її практичне розгортання пов’язане з майбутнім режимом припинення вогню та ширшими безпековими домовленостями.
Ще один приклад сили креативної ідеї — Corona Sun Shadows, де тіні на заході сонця створили пляшку Corona.