Парад 9 травня 2026 року на Червоній площі в Москві проведуть у скороченому форматі. Вперше за багато років у ньому не братимуть участі колони військової техніки, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на dw.com. У Міноборони РФ це пояснили “поточною оперативною обстановкою”, тоді як у регіонах Росії масово скасовують святкові заходи та салюти.
Що зміниться на параді 9 травня у Москві
У традиційному параді до Дня перемоги цього року не буде військової техніки, яка зазвичай проходила Красною площею як головний елемент демонстрації сили. Також у ході не братимуть участі вихованці суворовських військових училищ, нахімовських училищ і кадетських корпусів. Таке рішення Міноборони РФ оприлюднило 28 квітня, пояснивши його “поточною оперативною обстановкою”.
Попри скорочення програми, у російському оборонному відомстві заявили, що авіаційну частину параду планують залишити. Йдеться про участь бойових літаків, які традиційно є одним із символічних елементів московських урочистостей. Для Кремля це важливо, адже парад 9 травня у Москві роками був не лише пам’ятною церемонією, а й політичною демонстрацією військової потужності.
Чому парад називають “усіченим”
Про можливий скорочений формат параду до Дня перемоги раніше говорили журналістка Олександра Прокопенко та політологиня Катерина Шульман, посилаючись на власні джерела. Схожі припущення з’являлися і в провоєнних Telegram-каналах. Одним із головних аргументів була відсутність наприкінці квітня звичних репетицій із військовою технікою в російській столиці.
Відмова від техніки виглядає особливо показовою, оскільки вона щороку брала участь у московському параді з 2008 року. Саме танки, бронемашини, ракетні комплекси та інші зразки озброєння формували головну телевізійну картинку для російської аудиторії. Тепер акцент, імовірно, змістять на піші розрахунки, авіацію та символіку, яку Кремль використовує на тлі війни проти України.
У регіонах РФ скасовують масові заходи
На тлі змін у Москві російські регіони також відмовляються від частини святкових подій на 9 травня. Паради скасували, зокрема, у Нижньому Новгороді, Саратові, Чувашії та Калузькій області. Місцева влада пояснює такі рішення питаннями безпеки, хоча загальний контекст прямо пов’язаний із війною та ризиком атак.
Окремо низка регіонів вирішила не проводити святкові салюти. Такі обмеження запровадили у Воронезькій, Курській, Брянській та Бєлгородській областях. Саме ці регіони останнім часом часто згадуються через безпекові обмеження, роботу ППО та загрозу ударів.
Як на рішення впливає війна проти України
В останні місяці Україна у відповідь на російські удари атакувала інфраструктурні об’єкти в різних регіонах РФ. Серед цілей були морські порти на Балтиці, через які проходить експорт нафти, а також нафтопереробний завод у Туапсе. Такі атаки посилили тиск на російську систему безпеки та зробили масові публічні заходи більш ризикованими для влади РФ.
Кремль намагається подати зміну формату як технічне рішення, однак політичний ефект від нього значно ширший. Парад 9 травня у Москві багато років був інструментом демонстрації сили, а не лише церемонією пам’яті. Відсутність військової техніки на Красній площі показує, що війна проти України дедалі сильніше впливає навіть на найбільш символічні події всередині Росії.
Яким був парад у 2025 році
У 2025 році Росія відзначала 80-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Тоді в параді брали участь понад 10 тисяч військових, зокрема представники Північної Кореї. Також на Красну площу вивели близько 200 одиниць бойової техніки — від машин часів Другої світової війни до сучасних зразків.
Під час тогорічного виступу президент РФ Володимир Путін порівнював війну Радянського Союзу проти нацистської Німеччини у 1941–1945 роках із нинішньою війною Росії проти України. Така риторика давно стала частиною кремлівської пропаганди, яка намагається прив’язати сучасну агресію до радянської історичної пам’яті. Саме тому будь-які зміни у форматі параду 9 травня мають не лише організаційне, а й політичне значення.
На параді 2025 року в Москві були присутні голова КНР Сі Цзіньпін, лідери кількох колишніх радянських республік, а також представники М’янми, Венесуели, Єгипту та інших держав. Країни Євросоюзу й НАТО тоді фактично представляв лише прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Захід також відвідав президент Сербії Александар Вучич, що дозволило Кремлю створити картинку міжнародної підтримки, попри ізоляцію через війну проти України.
На тлі змін у форматі параду в РФ увагу також привернула пожежа на НПЗ у Туапсе 28 квітня, де після атаки дронів пролунало близько 10 вибухів.