Шум навколо так званого “мирного плану”, який Вашингтон і Москва намагалися нав’язати Україні, обернувся несподіваним ударом по Дональду Трампу, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на 24tv.ua. Замість дипломатичного прориву документ спровокував у США хвилю внутрішніх процесів, що створюють серйозні політичні ризики для Білого дому та висвітлюють глибокі тріщини всередині президентської команди.
Як з’явилися плівки Віткоффа і кому вони вигідні
Днями стало відомо, що спецпосланець Стів Віткофф консультував Кремль щодо стратегії “мирного плану”. Цей факт спричинив хвилю обурення в Конгресі та підняв питання про внутрішню боротьбу оточення Трампа.
Головний консультант НІСД Іван Ус пояснює, що витік аудіо — це продукт внутрішніх політичних ігор у США.
“Після провальної зустрічі Трампа з Путіним в Анкориджі Віткоффа фактично усунули з процесу ухвалення рішень. Саме тому його позицію непомітно перехопив Марко Рубіо”, — каже Ус.
За його словами, ключові причини витоку виглядають так:
- зниження впливу Віткоффа після зустрічі Трампа й Путіна;
- перехоплення російського напряму Марко Рубіо, який представляє умовний deep state;
- спроба Кремля повернути Віткоффа в процес через нав’язування “мирного плану”;
- інтереси внутрішніх груп у США, які прагнули дистанціювати президента від Віткоффа.
Саме Рубіо поспілкувався телефоном із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Російський дипломат вкотре заявив, що Москва не відступить від своїх вимог, після чого зустріч Трампа й Путіна в Будапешті скасували.
Deep state проти Віткоффа: як розгорнулася боротьба
Після появи скандалу частина впливових республіканців — включно з Лінсі Гремом і Мітчем Макконнеллом — почала публічно тиснути на Білий дім.
Їхня позиція була однозначною:
- якщо “мирний план” дійсно створювали у США,
- Трамп повинен звільнити людей, які радили йому підтримати ці ідеї.
Ус припускає, що спецпосланця можуть зробити “сакральною жертвою”, яка дозволить республіканцям відновити довіру виборців:
“Є відчуття, що зараз ми почуємо багато нового про Віткоффа. Його можуть обрати на роль людини, яку принесуть у жертву, щоб очистити імідж партії”, — прогнозує експерт.
Другий фронт: роль Венса, Дрісколла та російських лобістів
Політтехнолог Тарас Загородній наголошує, що у створенні документа фігурували не лише Віткофф і Кирило Дмитрієв. Важливою ланкою став віцепрезидент США Джей Ді Венс.
До появи плану в Україні, за інформацією Загороднього, причетний:
- міністр армії США Ден Дрісколл,
- який перебуває у хороших стосунках із Венсом.
Дрісколл під час перемовин із українськими дипломатами:
- тиснув на Київ,
- заявляв, що в України “немає вибору”,
- намагався використати психологічний тиск і дефіцит часу.
“Це була типова маніпуляція, яка зрештою не спрацювала”, — пояснює Загородній.
Водночас Кирило Дмитрієв назвав оприлюднену стенограму “фейковою” та заявив, що її мета — зірвати підготовку угоди і вигідна тим, хто заробляє на війні.
Як Рубіо посилює тиск і зміщує центри впливу
Марко Рубіо, отримавши контроль над російським напрямом, активно передає конгресменам інформацію про те, що зміст документа — російського походження.
Це дає йому змогу:
- послабити Венса та Віткоффа,
- узяти під повний контроль зовнішню політику,
- вибудувати власну лінію впливу на президента.
Загородній вважає, що конфлікт всередині адміністрації йде Україні на користь:
“Американці не люблять провалів і не сприймають територіальних поступок. І Венс цього не розуміє”, — додає він.
Як “мирний план” поставив Трампа в політично невигідну позицію
Експерт-міжнародник Максим Несвітайлов стверджує, що документ узагалі не був частиною офіційної політики Білого дому.
Більшість команди Трампа дізналася про нього вже після публікації у медіа, тому:
- напрацювання Віткоффа не вважали серйозною стратегією,
- процес ніхто не контролював централізовано,
- президент мав лише поверхове уявлення про зміст документа.
Коли план раптово опинився у ЗМІ, Вашингтон був змушений реагувати, бо:
- тему миттєво підхопили США, ЄС і Україна,
- пропозиції різко розкритикували демократи і частина республіканців.
“Віткофф дуже сильно підставив Трампа”, — наголошує Несвітайлов.
У підсумку:
- жодних політичних бонусів президент не отримав,
- натомість зіштовхнувся зі шквалом критики — зокрема від союзників.
Ця історія вписується в ширший контекст війни та ударів по можливостях Росії, про що свідчать і нові дані щодо атаки на “Таганрог-Южний” у ніч на 25 листопада, де було знищено літак А-60 та пошкоджено завод Берієва.