Верховна Рада 14 липня 2026 року ухвалила рішення про чергове продовження воєнного стану та строку проведення загальної мобілізації в Україні. Новий 90-денний період має розпочатися 2 серпня 2026 року та триватиме до 31 жовтня, повідомляє jerelo.com.uа.
За законопроєкт про продовження воєнного стану проголосували 313 народних депутатів, а рішення щодо загальної мобілізації підтримав 311 парламентар. Результати голосування оприлюднили під час пленарного засідання Верховної Ради, про що повідомила, зокрема, «Українська правда» з посиланням на парламентську трансляцію.
Актуальний статус документів: станом на 14 липня законопроєкти №15401 і №15402 ухвалені Верховною Радою, але в офіційних картках ще зазначено статус «Готується на підпис». Це означає, що парламентський етап завершено, однак процедура підписання та офіційного оприлюднення законів ще триває.
Ключове для громадян: парламент не запровадив новий вид мобілізації чи новий перелік обмежень. Рада продовжила строки дії вже наявних правових режимів.
До якого числа продовжили воєнний стан і мобілізацію
Обидва рішення передбачають продовження строків на 90 діб із 2 серпня 2026 року. Таким чином, новий період триватиме до 31 жовтня 2026 року.
Для воєнного стану встановлено точний час початку нового періоду — 05:30 2 серпня. Це зазначено в офіційному повідомленні Верховної Ради. Загальну мобілізацію продовжують із 2 серпня на такий самий строк, що підтверджує окреме повідомлення парламенту.
| Рішення | Документ | Результат голосування | Початок нового періоду | Тривалість | Дата завершення |
|---|---|---|---|---|---|
| Продовження воєнного стану | Законопроєкт №15401 | 313 голосів | 2 серпня 2026 року, 05:30 | 90 діб | 31 жовтня 2026 року |
| Продовження загальної мобілізації | Законопроєкт №15402 | 311 голосів | 2 серпня 2026 року | 90 діб | 31 жовтня 2026 року |
Формулювання «до 31 жовтня» не варто розуміти як гарантію припинення воєнного стану саме цього дня. До завершення нового періоду влада може знову внести та ухвалити документи про його продовження.
Що саме ухвалила Верховна Рада
Парламент розглядав два окремі президентські законопроєкти:
- №15401 — про затвердження указу президента щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні.
- №15402 — про затвердження указу президента щодо продовження строку проведення загальної мобілізації.
Законопроєкти були зареєстровані 13 липня 2026 року. Наступного дня профільний Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував прийняти обидва документи за основу і в цілому.
Після голосування в парламенті в офіційних картках з’явилася позначка «Закон прийнято». Водночас присвоєних номерів підписаних законів на момент публікації ще немає.
Чи потрібен підпис президента
Так, парламентського голосування недостатньо для завершення законодавчої процедури. Після прийняття закони підписує голова Верховної Ради та направляє президентові.
Відповідно до статті 94 Конституції України, президент після отримання закону має підписати й офіційно оприлюднити його або повернути до Верховної Ради з пропозиціями.
«Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його та офіційно оприлюднює».
Стаття 94 Конституції України
Конституція також передбачає, що закон не може набути чинності раніше дня його офіційного опублікування. Водночас сам закон може визначати спеціальний порядок набрання чинності.
Тому юридично точне формулювання на поточному етапі таке: Верховна Рада ухвалила закони про продовження воєнного стану та мобілізації, але для завершення процедури документи мають бути підписані й офіційно оприлюднені.
До 2 серпня продовжують діяти попередні рішення, тому перерви між чинним і новим періодами не передбачається.
Що зміниться для громадян із 2 серпня
Рішення Верховної Ради насамперед зберігає правову основу для дії воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів у наступні 90 діб.
У межах воєнного стану продовжує діяти можливість запроваджувати передбачені законодавством заходи, серед яких:
- комендантська година в регіонах, де її встановлено;
- перевірка документів уповноваженими особами;
- особливий порядок в’їзду, виїзду та пересування;
- охорона стратегічних і критично важливих об’єктів;
- евакуаційні заходи в небезпечних районах;
- залучення ресурсів для потреб оборони за визначеною законом процедурою;
- інші заходи, передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Водночас конкретні обмеження не виникають автоматично лише через парламентське голосування. Їх застосування залежить від рішень військового командування, військових адміністрацій, уряду та інших уповноважених органів.
Чого це рішення не змінює автоматично
Саме продовження строків не є великим «новим законом про мобілізацію». Воно не переписує всі правила військового обліку, бронювання, відстрочок чи проходження служби.
| Питання | Що означає продовження |
|---|---|
| Відстрочки від мобілізації | Не скасовуються автоматично. Підстави та порядок їх оформлення визначаються окремими нормами законодавства. |
| Бронювання працівників | Не анулюється лише через ухвалення законопроєкту. Статус бронювання потрібно перевіряти за відповідним рішенням і в державних реєстрах. |
| Мобілізаційний вік | Не змінюється цими двома документами. Для зміни вікових меж потрібен окремий закон. |
| Вручення повісток | Нової процедури саме ці рішення не запроваджують. Продовжують діяти чинні правила. |
| Військово-лікарська комісія | Порядок проходження ВЛК не змінюється автоматично через продовження мобілізації. |
| Виїзд за кордон | Окремі правила перетину кордону не змінені цими законопроєктами. Чинні обмеження продовжують застосовуватися на підставі інших нормативних актів. |
| Демобілізація | 31 жовтня не є датою автоматичного звільнення військовослужбовців зі служби. |
Продовження мобілізації не означає автоматичну мобілізацію кожного військовозобов’язаного. Воно продовжує період, упродовж якого держава може проводити мобілізаційні заходи за встановленою законом процедурою.
Чи потрібно знову йти до ТЦК або оновлювати дані
Лише факт продовження мобілізації не створює для всіх громадян окремого обов’язку повторно йти до територіального центру комплектування.
Однак продовжують діяти вже встановлені обов’язки військовозобов’язаних, призовників і резервістів. Зокрема, необхідно:
- мати актуальні військово-облікові дані;
- повідомляти про зміни відомостей у передбачених законодавством випадках;
- з’являтися за належним чином оформленим викликом;
- дотримуватися правил військового обліку;
- перевіряти чинність відстрочки або бронювання, якщо вони були оформлені на обмежений строк.
Основні правила мобілізаційної підготовки, військового обліку та проведення мобілізації визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Найпоширеніші запитання
До якого числа продовжили воєнний стан в Україні?
Новий період передбачений із 05:30 2 серпня 2026 року на 90 діб — до 31 жовтня 2026 року.
На скільки продовжили загальну мобілізацію?
Загальну мобілізацію продовжують ще на 90 діб, починаючи з 2 серпня 2026 року.
Чи підписав президент закони про продовження?
Станом на момент публікації офіційні картки законопроєктів №15401 і №15402 містять статус «Готується на підпис». Офіційного підтвердження присвоєння законам номерів і завершення процедури підписання ще не оприлюднено.
Чи може президент не підписати документи?
Конституція передбачає можливість підписання закону або його повернення до парламенту з мотивованими пропозиціями. Однак остаточний юридичний статус потрібно визначати лише за офіційними картками документів і публікаціями органів влади.
Чи означає 31 жовтня завершення мобілізації?
На цю дату розрахований новий 90-денний період. Але до його завершення президент може внести чергові законопроєкти, а Верховна Рада — проголосувати за нове продовження.
Чи закінчиться військова служба мобілізованих 31 жовтня?
Ні. Завершення чергового періоду загальної мобілізації не є автоматичною підставою для звільнення всіх мобілізованих військовослужбовців. Підстави звільнення зі служби визначаються окремим законодавством.
Чи з’явилися нові підстави для відстрочки?
Ні. Законопроєкти №15401 і №15402 стосуються строків воєнного стану та загальної мобілізації й не встановлюють нового переліку підстав для відстрочки.
Також читайте, хто такий Сергій Корецький, чому він може очолити уряд і коли Верховна Рада голосуватиме за його кандидатуру.