Сон впливає не лише на мозок, а й на стан усього організму, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на cuimc.columbia.edu. Нове дослідження показало, що як короткий, так і надмірно довгий сон пов’язані з ознаками швидшого біологічного старіння різних органів.
Дослідники побачили зв’язок між сном і старінням органів
Аналіз біологічних «годинників» у тілі людини показав несподівано широкий зв’язок між тривалістю сну та станом органів. Надто короткий сон, як і надто довгий, асоціювався зі швидшим старінням мозку, серця, легень, імунної системи та інших частин організму. Такі зміни також збігалися з підвищеним ризиком низки захворювань, що робить тему сну значно ширшою, ніж просто питання втоми чи продуктивності.
Дослідження очолив Junhao Wen, асистент професора радіології в Columbia University Vagelos College of Physicians and Surgeons. За його словами, попередні роботи вже пов’язували сон зі старінням мозку та патологічними змінами, але новий аналіз показав набагато масштабнішу картину. Команда дослідників дійшла висновку, що сон може бути важливою частиною узгодженої роботи мозку й тіла, включно з обміном речовин та імунною відповіддю.
Робота була опублікована 13 травня в журналі Nature. У центрі дослідження опинилися не лише загальні показники здоров’я, а й органоспецифічні біологічні «годинники». Саме вони дали змогу подивитися, як тривалість сну пов’язана зі старінням окремих систем організму, а не тільки з віком людини за паспортом.
Що таке біологічні «годинники» старіння
Біологічні «годинники» старіння — це моделі, які за допомогою машинного навчання оцінюють, наскільки швидко або повільно тіло старіє порівняно з хронологічним віком. Для цього використовують різні біологічні дані, зокрема білки з аналізу крові, молекулярні показники та інформацію з медичних зображень. Такий підхід дозволяє побачити не лише загальний стан організму, а й приховані сигнали, які не завжди помітні під час звичайного огляду.
Більшість подібних моделей оцінюють старіння всього тіла, але органи старіють нерівномірно. Саме тому група Junhao Wen працює над «годинниками» для окремих органів, які можуть давати точнішу інформацію про ризики для конкретної системи. У майбутньому такий підхід може стати корисним для персоналізованої медицини, бо він показує, де саме організм втрачає ресурс швидше.
Для створення таких моделей дослідники використали дані приблизно пів мільйона учасників UK Biobank. Алгоритми аналізували структурні дані з медичних зображень, органоспецифічні білки та молекули, пов’язані з різними системами організму. Наприклад, для печінки команда мала окремі «годинники» на основі білкових, метаболічних та візуалізаційних даних.
Оптимальний діапазон сну виявився досить вузьким
Після створення моделей дослідники порівняли біологічний вік органів із тривалістю сну, яку самі учасники вказували в анкетах. Загалом команда проаналізувала 23 біологічні «годинники» старіння у 17 системах організму. У результаті з’явилася чітка U-подібна картина: і дефіцит сну, і надмірний сон були пов’язані з гіршими показниками.
Найменші ознаки біологічного старіння спостерігалися у людей, які спали приблизно від 6,4 до 7,8 години на добу. Сон менш ніж 6 годин асоціювався зі швидшим старінням, але схожий небажаний зв’язок дослідники побачили і в тих, хто спав понад 8 годин. Це не означає, що сама тривалість сну автоматично запускає старіння органів, але вона може бути важливим маркером загального стану здоров’я.
Такий результат особливо важливий, бо він ламає просту логіку «чим більше сну, тим краще». Організм, схоже, потребує балансу, а не крайнощів. Якщо людина регулярно спить дуже мало або надто багато, це може сигналізувати про проблеми в роботі нервової, серцево-судинної, метаболічної чи імунної системи.
З якими хворобами пов’язали короткий і довгий сон
Дослідники окремо проаналізували, як тривалість сну співвідноситься з різними захворюваннями. Короткий сон мав значущий зв’язок із депресивними епізодами та тривожними розладами, що перегукується з попередніми роботами про сон і психічне здоров’я. Також він асоціювався з ожирінням, діабетом 2 типу, гіпертонією, ішемічною хворобою серця та порушеннями серцевого ритму.
Короткий і довгий сон були пов’язані з хронічним обструктивним захворюванням легень, астмою та групою розладів травної системи. Серед них дослідники назвали гастрит і гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Це підсилює висновок, що сон не можна розглядати лише як функцію мозку, бо він пов’язаний із процесами по всьому тілу.
Особливу увагу команда приділила депресії у старшому віці. Дослідники не змогли остаточно довести, що саме сон спричиняє депресію або що депресія змінює тривалість сну. Проте аналіз показав, що короткий і довгий сон можуть вести до подібного результату різними біологічними шляхами.
Чому короткий і довгий сон не можна оцінювати однаково
У випадку депресії в пізньому віці короткий сон, за результатами аналізу, може діяти більш прямо на тягар захворювання. Натомість довгий сон може бути пов’язаний із депресією через опосередкований шлях, у якому беруть участь біологічні «годинники» мозку та жирової тканини. Це важливе уточнення, бо однаковий зовнішній симптом не завжди має однаковий механізм.
Такий висновок може змінити підхід до майбутнього управління сном і терапевтичних стратегій. Людей, які сплять надто мало, і людей, які сплять надто багато, не можна автоматично об’єднувати в одну групу. За схожими скаргами можуть стояти різні процеси, а отже, і рішення для них мають відрізнятися.
Головний сенс дослідження полягає не в тому, щоб назвати одну «ідеальну» цифру для всіх. Воно показує, що тривалість сну тісно вплетена в роботу мозку, серця, легень, метаболізму, імунної системи та травлення. Якщо ці зв’язки підтвердять подальші дослідження, сон стане ще важливішим показником не лише самопочуття, а й темпу біологічного старіння організму.
У темі здоров’я не менш важливою залишається й історія Максима з Рівненщини, якому провели пересадку серця після термінової доставки органа до Києва за допомогою Нацполіції.