В Україні оновили правила, за якими лікарі мають призначати, переглядати та припиняти протимікробну терапію. 9 вересня 2026 року Міністерство охорони здоров’я затвердило два нові стандарти — окремо для первинної та спеціалізованої медичної допомоги, повідомляє jerelo.com.ua.
Для пацієнта головна зміна не в тому, що в аптеці раптом з’явився якийсь новий вид рецепта. Йдеться насамперед про те, як лікар має обґрунтувати призначення антибіотика, коли перевірити результат лікування і в яких випадках препарат потрібно змінити або скасувати.
Тобто формулювання «антибіотики тепер продаватимуть по-новому» спотворює суть змін. Новий документ регулює передусім медичну практику, а не встановлює окремий новий порядок продажу ліків в аптеках.
Нові стандарти затверджені наказом МОЗ України від 9 вересня 2026 року №1328. Державний експертний центр МОЗ уже вніс обидва документи до переліку медико-технологічних документів зі статусом «чинний».
Що саме змінило МОЗ
Нові правила стосуються не лише антибіотиків. Вони охоплюють системне застосування кількох великих груп протимікробних препаратів:
- антибактеріальних;
- протигрибкових;
- противірусних;
- протипаразитарних.
Один стандарт розроблено для закладів, які надають первинну медичну допомогу, інший — для спеціалізованої допомоги. Ознайомитися з обома документами можна в реєстрі Державного експертного центру МОЗ.
Принцип нових стандартів простий: протимікробний препарат повинен застосовуватися тоді, коли для нього є медичні показання, у відповідній дозі й протягом обґрунтованого часу.
Це важлива відмінність від побутового підходу «пропити антибіотик про всяк випадок». Якщо лікар не бачить медичних підстав для антибактеріальної терапії, саме прохання пацієнта не є причиною призначати препарат.
Лікар має пояснити, навіщо призначає препарат
Одне з найбільш практичних нововведень — вимога фіксувати обґрунтування призначення у медичній документації або електронній системі охорони здоров’я.
МОЗ зазначає, що під час призначення мають бути вказані, зокрема:
- діагноз або обґрунтована підозра на інфекцію;
- діюча речовина препарату;
- доза;
- спосіб застосування;
- тривалість лікування;
- дата, коли терапію необхідно переглянути.
Про ці вимоги МОЗ повідомило також в офіційному повідомленні, оприлюдненому на Урядовому порталі.
Для пацієнта це означає, що антибіотик має бути не просто «виписаний», а прив’язаний до конкретної клінічної причини й плану подальших дій.
Антибіотик не повинні призначати тільки тому, що його просить пацієнт
Новий стандарт окремо закріплює норму, яка на практиці може бути однією з найпомітніших: протимікробний препарат не слід призначати на прохання людини, якщо медичних показань для такого лікування немає.
Антибіотикотерапію рекомендується починати при лабораторно підтвердженій бактеріальній інфекції або тоді, коли лікар має достатні клінічні підстави підозрювати її.
Це не означає, що перед кожним антибіотиком людина обов’язково повинна здати однаковий набір аналізів. Необхідність досліджень залежить від конкретної ситуації. Водночас у визначених випадках матеріал для бактеріологічного дослідження потрібно отримати до початку лікування, а після визначення збудника та його чутливості терапія може бути скоригована.
Через 48–72 години лікування мають переоцінити
Ще один важливий принцип — антибіотикотерапія не повинна автоматично продовжуватися тільки тому, що її вже розпочали.
Згідно з роз’ясненням МОЗ, ефективність лікування необхідно оцінювати через 48–72 години після початку антибіотикотерапії.
| Ситуація | Що передбачає новий підхід |
|---|---|
| Бактеріальна інфекція підтверджується | Лікування продовжують або коригують відповідно до клінічної ситуації |
| Виявлений конкретний збудник | Терапію можуть змінити з урахуванням його чутливості |
| Бактеріальну інфекцію не підтверджено | Застосування антибіотика необхідно переглянути і за відсутності показань припинити |
| Встановлено інший діагноз | Безпідставне продовження антибіотикотерапії не допускається |
Такий перегляд потрібен не лише для боротьби з антибіотикорезистентністю. Він зменшує ризик непотрібних побічних реакцій і дозволяє не продовжувати лікування, яке конкретному пацієнту вже не потрібне.
Що таке відстрочений рецепт на антибіотик
Цікаве положення з’явилося у стандарті для первинної медичної допомоги — можливість застосування відстроченого рецепта.
Суть такого підходу не в тому, що людина самостійно вирішує, коли їй почати приймати антибіотик. Навпаки: лікар заздалегідь визначає умови, за яких лікування дійсно треба розпочати.
Це може бути:
- поява визначених лікарем симптомів;
- погіршення стану;
- підтвердження бактеріальної природи захворювання.
Фактично рецепт може бути виписаний наперед, але сам факт його отримання ще не означає, що препарат потрібно починати приймати негайно.
Такий підхід дозволяє уникати ситуації, коли антибіотик призначають «про запас», але водночас залишає лікарю можливість підготувати план лікування на випадок прогнозованого погіршення стану.
Чи змінилися правила покупки антибіотиків в аптеці
Сам наказ №1328 не встановлює нового окремого порядку продажу антибіотиків в аптеках. Це важливо, оскільки новину легко помилково прочитати так, ніби з вересня 2026 року запроваджено принципово нові рецепти або нові аптечні заборони.
Рецептурний відпуск антибактеріальних препаратів в Україні існував і до появи цих стандартів. Електронний рецепт на антибіотики запровадили ще у 2022 році, а МОЗ неодноразово наголошувало: цифровізація рецепта сама по собі не означає, що раніше безрецептурні препарати автоматично стали рецептурними.
У роз’ясненні МОЗ щодо рецептурних лікарських засобів прямо вказано, що електронний рецепт є інструментом для відпуску тих препаратів, які відповідно до їхніх умов відпуску вже є рецептурними.
| Що змінилося | Що не варто плутати зі змінами |
|---|---|
| Встановлено два нові стандарти протимікробної терапії | Не створено окремого нового типу «вересневого» рецепта на антибіотики |
| Лікар повинен чіткіше документувати підстави призначення | Не всі лікарські засоби стали рецептурними через цей наказ |
| Закріплено перегляд терапії через 48–72 години | Наказ не є новим порядком роботи аптек |
| Передбачено можливість відстроченого рецепта на первинній ланці | Це не дозвіл пацієнту самостійно вирішувати, коли приймати антибіотик |
Навіщо антибіотики поділяють на Access, Watch і Reserve
Для вибору антибактеріальних препаратів нові стандарти використовують класифікацію Всесвітньої організації охорони здоров’я AWaRe.
Вона поділяє антибіотики на три основні групи:
- Access — «доступ». Препарати, які мають нижчий потенціал розвитку резистентності порівняно з іншими групами та часто використовуються як перша або друга лінія лікування поширених інфекцій.
- Watch — «спостереження». Антибіотики з вищим ризиком формування резистентності, застосування яких потребує більш ретельного контролю.
- Reserve — «резерв». Препарати, які намагаються зберігати для ситуацій, коли інші варіанти не підходять, зокрема при інфекціях, спричинених мультирезистентними мікроорганізмами.
Актуальну класифікацію AWaRe ВООЗ оновила у 2025 році. Детальніше про її принципи можна прочитати на офіційному сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Мета не в тому, щоб використовувати якомога менше антибіотиків за будь-яку ціну. Мета — застосовувати потрібний препарат тоді, коли він справді потрібен, і не витрачати сильніші варіанти там, де достатньо простішої терапії.
У лікарнях контроль буде жорсткішим
Для спеціалізованої медичної допомоги правила детальніші. Вони стосуються як амбулаторного, так і стаціонарного лікування.
Серед передбачених механізмів — використання лабораторних даних та локальних антибіотикограм, контроль призначень клінічними фармацевтами, погодження застосування окремих антибіотиків резерву та перехід із внутрішньовенного введення на прийом препарату через рот, коли стан людини це дозволяє.
МОЗ також встановлює орієнтири для оцінки якості призначень. Для первинної медичної допомоги бажано, щоб щонайменше 90% призначених антибіотиків належали до групи Access, а частка антибіотиків Reserve становила 0%. Для спеціалізованої допомоги передбачені окремі показники залежно від умов лікування.
А якщо лікування потрібне негайно
Правила раціонального застосування антибіотиків не означають, що лікар повинен чекати результатів аналізів у ситуації, де зволікання становить загрозу життю.
МОЗ окремо наголошує: при обґрунтованій підозрі на септичний шок антибіотикотерапію необхідно розпочинати протягом першої години після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження.
Нові стандарти мають обмежувати необґрунтовані призначення, але не повинні затримувати невідкладну допомогу.
Що пацієнт реально може помітити на прийомі
Для більшості людей зміни проявляться не у вигляді нової довідки чи додаткового походу до аптеки. Натомість розмова з лікарем може стати детальнішою.
Лікар має пояснити:
- чому призначається протимікробний препарат;
- як і в якій дозі його застосовувати;
- скільки має тривати лікування;
- які побічні реакції можливі;
- що робити, якщо стан погіршиться;
- коли необхідно повторно оцінити ефективність терапії.
Тому ситуація, коли людині просто назвали антибіотик без зрозумілого пояснення причини, тривалості лікування та наступних кроків, суперечить самій логіці нового стандарту.
Чому МОЗ посилює контроль за антибіотиками
Причина виходить далеко за межі України. Антибіотикорезистентність поступово зменшує ефективність препаратів, які десятиліттями використовувалися для лікування бактеріальних інфекцій.
За даними ВООЗ, у 2023 році приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі була спричинена бактеріями, стійкими до антибіотиків. У період із 2018 до 2023 року резистентність зростала більш ніж у 40% комбінацій «збудник — антибіотик», за якими велося спостереження.
Саме тому нові українські стандарти спрямовані не на механічне скорочення кількості рецептів, а на інше: дати антибіотик тоді, коли він потрібен, вибрати адекватний препарат, своєчасно перевірити результат і припинити терапію, якщо підстав для неї більше немає.
Для пацієнта головний висновок практичний: самостійно починати, замінювати або достроково припиняти призначений антибіотик не варто. Нові правила якраз передбачають, що рішення про початок, перегляд і завершення протимікробної терапії має ґрунтуватися на клінічній ситуації, а не на звичці, пораді знайомих чи бажанні «підстрахуватися».
Також сьогодні варто перевірити правила спецсесії ЄВІ, зокрема що взяти із собою та коли припиняють допуск до пункту тестування.