Ізраїль завдав ударів по Ірану на тлі чергової хвилі жорстких заяв Дональда Трампа про Тегеран, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на 24tv.ua. Політолог Тарас Загородній пояснює: ця історія може несподівано зіграти на користь Україні, хоча прямі паралелі з війною Росії проти України тут не працюють.
Чому порівняння Ірану з Росією вводить в оману
У коментарях після слів Трампа про Іран часто з’являється спокуса переносити цю логіку на Москву й чекати таких самих силових сценаріїв. Тарас Загородній в ефірі 24 Каналу підкреслює, що механічно ставити ці країни в один ряд не можна. Різниця не лише в політичному статусі, а передусім у військовій «вазі» та можливостях стримування.
Ключовий момент, на якому він акцентує, — ядерний фактор і міжнародний статус. В Ірану, за його словами, ще немає ядерної зброї, тоді як Росія володіє ядерним арсеналом. Додатково Москва є постійним членом Ради безпеки ООН, а Тегеран — ні, і це суттєво змінює межі допустимих дій для інших держав.
Саме тому, наголошує політолог, жорстка риторика окремих американських політиків не означає готовності до прямого силового втручання проти Росії. Він прямо говорить: «бомбардувати Росію» наразі не збираються. На його думку, тут потрібна холодна оцінка реальності без завищених очікувань.
Що сталося 28 лютого і про яку операцію заявили США та Ізраїль

За наявною інформацією, 28 лютого Ізраїль завдав «превентивного» удару по Ірану. Після цього президент США Дональд Трамп заявив про початок масштабних бойових дій проти іранського режиму. Він назвав метою операції усунення загроз із боку Тегерана, зокрема недопущення створення ядерної зброї.
Водночас прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу підтвердив, що йдеться про спільну операцію. Такий формат одразу переводить подію з рівня точкових ударів у ширший контекст безпеки на Близькому Сході. І саме цей контекст, за логікою Загороднього, може мати наслідки далеко за межами регіону.
Як удари по Ірану можуть зачепити війну проти України
Попри те, що Іран і Росія — різні за масштабом ризиків держави, події навколо Тегерана здатні відлунювати для Москви опосередковано. Загородній пояснює: тут працює не прямий військовий тиск на Кремль, а зміна умов, у яких Росія веде війну та шукає ресурси. І цей ефект може бути відчутним у стратегічній площині.
Іран він називає союзником Росії у війні проти України. Саме з Ірану, за його словами, стартувала історія постачання дронів-камікадзе, які Росія використовує для ударів по українських містах — зокрема йдеться про «шахеди». Тому ослаблення можливостей Тегерана автоматично вдаряє і по частині російських інструментів терору.
Загородній прямо формулює, що Україні вигідна ця атака, бо «шахеди» не з’явилися самі по собі — за ними стоїть співпраця між Іраном і Росією. У такій логіці удари по Ірану стають не лише близькосхідною новиною, а й фактором, що впливає на безпекову ситуацію в Україні. Це не гарантує миттєвих змін на фронті, але підрізає один із каналів підтримки Москви.
Нафта, газ і ширша геополітика: де тут тиск на Росію та Китай

Окремо політолог звертає увагу на енергетику, яка часто визначає реальний баланс сил. За його словами, США прагнуть посилити контроль над іранськими нафтовими потоками, а це створює додатковий тиск на російський експорт. Якщо іранська нафта активніше виходитиме на світові ринки під американським контролем, Росії буде важче втримувати позиції та маневрувати цінами й обсягами.
У його поясненні логіка проста: Росію і без того поступово витискають з ринків, а «іранський» фактор робить цей процес ще жорсткішим. Водночас події довкола Тегерана він трактує ширше — як удар по конфігурації співпраці Ірану, Москви та Пекіна. Частина іранської нафти традиційно йшла до Китаю, який залишається важливим економічним партнером Росії, і це додає історії ще один рівень напруги.
Загородній підсумовує: перерозподіл енергетичних потоків змінює розклад сил і звужує простір для країн, що підтримують Росію або заробляють на співпраці з нею. Коли США посилюють вплив на нафтові маршрути, Кремлю доводиться діяти в менш комфортних умовах і шукати дорожчі, складніші альтернативи. Для України це може стати непрямим, але стратегічно важливим бонусом: послаблення партнерів Москви й переформатування енергетичного ринку додають тиску на Росію.
Ескалація на Близькому Сході вже б’є по авіасполученню тож тримайте під рукою наш розбір що зараз із рейсами в Дубай і Тель Авів після закриття неба.