У ракеті «Орешник», якою Росія атакувала Білу Церкву 24 травня 2026 року, виявили електронні компоненти, виготовлені у 2023–2025 роках. Понад половина деталей, дату виробництва яких вдалося встановити, припадає на 2023–2024 роки. Серед уламків також знайшли компоненти 2025 року, повідомляє jerelo.com.uа.
Ці дані помітно змінюють уявлення про походження російської ракети. Раніше досліджені «Орешники» містили переважно старішу елементну базу, тому могли сприйматися як системи, зібрані зі створених багато років тому запасів. Нові знахідки свідчать, що Росія, найімовірніше, продовжує складати такі ракети, використовуючи нещодавно виготовлені російські та білоруські компоненти.
Водночас дата на мікросхемі не доводить, що вся ракета була повністю модернізована, і не дозволяє визначити, скільки «Орешників» Росія вже виготовила.
Що саме знайшли в уламках «Орешника»
Про результати дослідження уламків повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. Первинну інформацію оприлюднило видання «Мілітарний». Додаткові подробиці Власюк надав агентству «Інтерфакс-Україна».
- Понад половину датованих компонентів виготовили у 2023–2024 роках.
- В уламках були окремі деталі 2025 року виробництва.
- Усі компоненти, походження яких змогли ідентифікувати, були виготовлені російськими або білоруськими підприємствами.
- Особливо помітною виявилася продукція білоруських підприємств «Інтеграл» і «Транзистор».
- Опубліковані дані стосуються досліджених і збережених уламків, а не абсолютно кожної деталі ракети.
«Йдеться не про використання старих запасів, а про триваюче виробництво ракет», — зазначив Владислав Власюк.
Наявність компонента 2025 року означає, що досліджена ракета не могла бути остаточно зібрана раніше, ніж виготовили цю деталь. Однак точний час складання, випробування та передання ракети військовим за маркуванням одного компонента встановити неможливо.
Чим ракета з-під Білої Церкви відрізняється від попередніх «Орешників»
На початку липня Незалежна антикорупційна комісія оприлюднила окреме дослідження компонентної бази «Орешника». Воно ґрунтувалося на аналізі уламків після ударів по Дніпру в листопаді 2024 року та Львівщині в січні 2026 року.
У тому дослідженні українські фахівці ідентифікували приблизно 470 компонентів. Більшість із них виготовили у 2014–2018 роках, а в окремих ключових електронних блоках знаходили деталі переважно 2014–2016 років.
| Показник | Раніше досліджені уламки | «Орешник» після удару по Білій Церкві |
|---|---|---|
| Період виробництва деталей | Переважно 2014–2018 роки | Понад половина — 2023–2024 роки, є деталі 2025 року |
| Основне походження | Росія та Білорусь | Ідентифіковані деталі — Росія та Білорусь |
| Що показує аналіз | Використання зрілої та відносно старої елементної бази | Застосування нещодавно виготовлених компонентів |
| Чого аналіз не доводить | Що ракета повністю складається зі старих складських запасів | Що всю конструкцію модернізували або розгорнули масове виробництво |
Головна відмінність полягає не обов’язково в технологічному рівні мікросхем, а в даті їхнього виготовлення. Російське підприємство могло у 2024 чи 2025 році випустити компонент, створений за старою технологією. Тому словосполучення «нова електроніка» насамперед означає свіжу партію деталей, а не обов’язково принципово сучасні процесори або нову систему наведення.
Чи означає це серійне виробництво «Орешника»
Знахідка є сильним доказом того, що Росія не обмежилася використанням кількох ракет, давно зібраних і залишених на складах. Якщо в одному з досліджених зразків є деталі 2025 року, принаймні частина виробничого або складального циклу тривала вже після початку повномасштабної війни.
Проте поняття «серійне виробництво» потребує обережності. Для підтвердження масштабного випуску необхідно знати:
- скільки ракет було зібрано за певний період;
- як регулярно вони сходять із виробничої лінії;
- які підприємства виконують остаточне складання;
- чи є стабільні запаси двигунів, корпусів, систем керування та бойових блоків;
- скільки готових ракет Росія може одночасно тримати на озброєнні.
Цієї інформації дослідження уламків не дає. Воно підтверджує продовження виробництва або складання, але не показує його темпи.
Коректний висновок: Росія здатна комплектувати нові «Орешники» свіжими деталями. Некоректний висновок: Росія вже налагодила необмежений масовий випуск цих ракет.
Чи знайшли всередині західну електроніку
За словами Владислава Власюка, серед ідентифікованих компонентів саме дослідженого «Орешника» не було деталей, безпосередньо виготовлених підприємствами США, країн ЄС, Японії або Тайваню. Встановлені виробники були російськими та білоруськими.
Це відрізняє «Орешник» від багатьох інших російських засобів ураження. Наприклад, у дослідженому касетному «Іскандері-М» фахівці виявили компоненти зі США, Тайваню, Швейцарії, Японії, Китаю та Білорусі. Частину цієї електроніки виготовили вже у 2024–2025 роках.
Однак твердження, що «в ракеті взагалі немає західних технологій», було б занадто категоричним з трьох причин:
- експерти досліджують лише ті уламки, які збереглися після польоту та падіння;
- не кожну пошкоджену або стерту деталь можна точно ідентифікувати;
- російське чи білоруське маркування готового компонента не розкриває походження всього обладнання, матеріалів і технологій, використаних під час його виробництва.
У повному звіті НАКО прямо застерігають: значна частка російської та білоруської елементної бази не є доказом повної технологічної самодостатності Росії.
Хто виробляє компоненти для ракети
У дослідженні уламків після попередніх ударів НАКО встановила 25 підтверджених підприємств із Росії та Білорусі. Ще чотири компанії були визначені як можливі виробники, однак доказів для остаточного підтвердження їхньої участі не вистачило.
Серед виробників фігурують підприємства, що випускають:
- інтегральні мікросхеми та мікроконтролери;
- діоди, транзистори й оптрони;
- реле та електричні з’єднувачі;
- конденсатори й резисторні збірки;
- кварцові резонатори;
- трансформатори та магнітні компоненти;
- плати й елементи систем керування.
Станом на 7 липня 2026 року, за підрахунками НАКО, 62% установлених виробників перебували щонайменше під одними міжнародними санкціями. Україна запровадила обмеження проти 93% ідентифікованих російських та білоруських юридичних осіб.
Ці цифри показують слабке місце санкційної системи. Формальне внесення підприємства до санкційного списку не завжди зупиняє його роботу, якщо воно має доступ до сировини, виробничого обладнання, фінансування та компаній-посередників.
Яку роль відіграє Білорусь
Окрему увагу дослідники звернули на білоруський холдинг «Інтеграл» і його підприємство «Транзистор». Їхня продукція зустрічається не лише в «Орешнику», а й в інших сучасних російських ракетах.
Це означає, що Білорусь у цьому випадку виступає не просто територією або політичним союзником Росії. Її мікроелектронні підприємства є частиною виробничого ланцюга російського військово-промислового комплексу.
Для санкційної політики важливо блокувати не тільки завод остаточного складання ракети, а всю мережу постачальників — від виробників мікросхем до підприємств, які виготовляють реле, конденсатори й електричні з’єднувачі.
Що відомо про удар по Білій Церкві
У ніч проти 24 травня 2026 року Росія застосувала балістичну ракету середньої дальності під час масованої повітряної атаки. За даними АрміяInform, у Білій Церкві було пошкоджено гаражний кооператив і будівлі підприємства. На місці виникла пожежа.
Вилучені після удару уламки передали фахівцям. Їхнє дослідження дозволило встановити походження та період виробництва частини електронних компонентів.
Саме технічний аналіз уламків, а не російські заяви про характеристики зброї, дає можливість оцінити реальний стан виробництва. Серійні номери, заводські позначення та коди дат допомагають простежувати підприємства й виробничі партії, а потім передавати інформацію міжнародним партнерам для посилення санкцій.
Чи стала ракета точнішою або небезпечнішою
За оприлюдненими даними цього встановити не можна. Свіжіша дата виготовлення електронних компонентів сама по собі не доводить, що ракета отримала:
- точнішу систему наведення;
- новий бортовий комп’ютер;
- збільшену дальність;
- покращений захист від перехоплення;
- нову бойову частину;
- змінену конструкцію двигунів.
Компоненти можуть бути новими за датою випуску, але виготовленими за старими схемами та давно освоєними технологічними процесами. НАКО характеризує значну частину виявленої елементної бази як компоненти низької або середньої складності, виробництво яких не потребує найсучасніших технологічних норм.
Тому новий аналіз говорить насамперед про живучість виробничої мережі, а не про доведену технологічну революцію в конструкції «Орешника».
Чому нова електроніка в «Орешнику» важлива
Результати дослідження дають Україні та її партнерам кілька практичних орієнтирів:
- Ракетна програма не зупинилася. Росія отримує або виготовляє нові партії деталей.
- Старі запаси не є єдиним джерелом. У виробництві використовуються компоненти, випущені у 2023–2025 роках.
- Білоруські підприємства мають системну роль. Їхню продукцію знаходять у різних російських ракетах.
- Санкції мають охоплювати всю промислову мережу. Обмежень лише проти фінального виробника недостатньо.
- Потрібно відстежувати конкретні партії. Серійні номери та дати допомагають визначати нові канали постачання.
Поширені запитання
Наскільки новими є компоненти «Орешника»?
Понад половину деталей із читабельним датуванням виготовили у 2023–2024 роках. Також виявлено компоненти 2025 року.
Чи доведено масове виробництво ракет?
Ні. Уламки свідчать про продовження складання або виробництва, але не розкривають кількість ракет і щомісячні темпи їхнього випуску.
Чи були в ракеті американські або європейські мікросхеми?
Серед ідентифікованих компонентів дослідженого зразка їх не виявили. Однак експерти не можуть дослідити всі знищені або втрачені частини ракети.
Чи означає нова дата деталей, що «Орешник» модернізували?
Не обов’язково. Підприємство могло нещодавно виготовити компонент старої конструкції. Для підтвердження модернізації потрібне порівняння схем, характеристик і будови цілих систем.
Хто виробляє електроніку для «Орешника»?
Серед установлених постачальників — 25 підтверджених підприємств Росії та Білорусі. Помітну роль відіграють білоруські виробники «Інтеграл» і «Транзистор».
Більше про нові засоби російських атак читайте в матеріалі «Бандероль»: що це за ракета-дрон, якою РФ атакує Україну.