18 травня 2026 року стало відомо про смерть народного депутата України Степана Кубіва. Політику було 64 роки, у березні йому виповнилося 64. Про смерть Кубіва повідомили у Верховній Раді, а співчуття його рідним і близьким висловили колеги та представники місцевої влади, повідомляє jerelo.com.ua.
Степан Кубів був народним депутатом кількох скликань, колишнім головою Національного банку України, першим віцепрем’єр-міністром та міністром економічного розвитку і торгівлі. У політичній пам’яті багатьох українців він також залишиться як один із людей Майдану — комендант Будинку профспілок і учасник подій Революції Гідності.
Його смерть стала не просто новиною з парламенту, а нагадуванням про покоління політиків, чия кар’єра формувалася у найнапруженіші роки новітньої історії України.
Що відомо про причину смерті Степана Кубіва
Офіційний медичний висновок про причину смерті Степана Кубіва публічно не деталізували. Водночас його однопартієць Микола Княжицький повідомив, що причиною став тромб. Саме це формулювання наразі цитують українські медіа як попередню інформацію від колеги політика.
«Помер Степан Кубів. Тромб», — повідомив Микола Княжицький.
Коротко про Степана Кубіва
Степан Іванович Кубів народився 19 березня 1962 року в селі Мшанець на Тернопільщині. У 1984 році він закінчив математичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, а у 2002 році здобув освіту за спеціальністю «Економіка та менеджмент» у Львівській політехніці.
До великої політики Кубів багато років працював у банківській сфері. Зокрема, пройшов шлях у Кредобанку від спеціаліста до голови правління, а також був членом наглядової ради банку «Львів».
| Період | Посада / роль |
|---|---|
| 2006–2012 | депутат Львівської обласної ради |
| 2012 | народний депутат VII скликання |
| 2014 | голова Національного банку України |
| 2015–2016 | представник президента у Верховній Раді |
| 2016–2019 | перший віцепрем’єр-міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі |
| 2019 | народний депутат від «Європейської Солідарності» |
За даними руху ЧЕСНО, Кубів був народним депутатом Верховної Ради 7, 8 і 9 скликань, депутатом Львівської облради 5 і 6 скликань, а також членом парламентського Комітету з питань економічного розвитку.
Роль Кубіва під час Майдану

Окрема частина біографії Степана Кубіва — Революція Гідності. Під час Євромайдану він був комендантом зайнятого протестувальниками Будинку профспілок у Києві.
Микола Княжицький, згадуючи Кубіва після його смерті, наголосив, що той відповідав за життєзабезпечення Майдану — намети, харчування, дрова та інші базові речі, без яких протестний табір не міг би триматися.
Іноді політична біографія складається не лише з посад, указів і голосувань, а з дуже конкретних речей: тепла, їжі, організації та готовності бути поруч у найнебезпечніший момент.
Дружина Степана Кубіва: що відомо про Світлану Кубів
Степан Кубів був одружений зі Світланою Кубів. У відкритих джерелах вона згадується як президент Асоціації випускників Львівського національного університету імені Івана Франка. Також у довіднику ЛНУ Світлана Кубів вказана як президент Асоціації випускників.
Світлана Кубів не була публічною політичною фігурою рівня чоловіка. Її діяльність більше пов’язана з університетським середовищем, випускницькою спільнотою та громадськими ініціативами. Саме тому родинне життя Кубіва переважно залишалося поза центром медійної уваги.
Діти та онуки Степана Кубіва
Про родину Степана Кубіва у відкритих джерелах інформації небагато. Профільні довідники повідомляють, що у політика є донька Уляна, яка здобувала економічну освіту в Торонто, працює і проживає в Канаді та має двох дітей.
У частині джерел також згадується, що Степан Кубів був одружений і мав родину, однак деталі про дітей публічно висвітлювалися обмежено. Це логічно для родини політика, яка не робила приватне життя частиною політичного образу.
5 фактів про Степана Кубіва
- Народився 19 березня 1962 року на Тернопільщині.
- За освітою був математиком, пізніше здобув економічну освіту.
- До політики працював у банківській сфері та очолював Кредобанк.
- У 2014 році очолив Національний банк України.
- Був народним депутатом трьох скликань і першим віцепрем’єр-міністром у 2016–2019 роках.
Коли і де відбудеться прощання

За інформацією ZAXID.NET, прощання зі Степаном Кубівим має відбутися у Львові. 19 травня тіло мають привезти до Архикатедрального собору святого Юра, а 20 травня заплановані чин похорону, загальноміська церемонія прощання біля Ратуші та поховання на Личаківському кладовищі.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 19 травня | прибуття тіла до собору святого Юра, початок прощання |
| 19 травня | чин парастасу |
| 20 травня | чин похорону |
| 20 травня | церемонія прощання біля Львівської Ратуші |
| 20 травня | поховання на Личаківському кладовищі |
Що означає смерть Кубіва для політики
Смерть Степана Кубіва — це втрата для парламенту, для «Європейської Солідарності» та для політичного покоління, яке пройшло через Майдан, кризовий 2014 рік і перші роки повномасштабної трансформації держави. Після його смерті місце у Верховній Раді має перейти наступному кандидату зі списку партії, як це передбачає процедура для депутатів, обраних за партійним списком. ZAXID.NET зазначає, що наступним у списку «Європейської Солідарності» є Денис П’ятигорець.
Політики такого типу залишають по собі не лише посади в біографії, а й слід у кризових рішеннях, за які потім відповідає ціла країна.
Степан Кубів був неоднозначною, але помітною фігурою української політики. Його згадуватимуть як банкіра, урядовця, депутата, людину Майдану і політика, який працював у часи, коли держава проходила через найважчі випробування.
Його смерть стала нагадуванням, що за кожною державною посадою стоїть не лише політична роль, а й особиста історія, родина, пам’ять і люди, для яких ця втрата є дуже близькою.
На тлі втрати Степана Кубіва та розмов про політичну спадкоємність варто також прочитати, що означає фінський сценарій для України і які умови Путін та Трамп можуть запропонувати Києву.