Поява статусу «у розшуку» в застосунку Резерв+ стала однією з найгостріших тем навколо військового обліку в Україні. Частина громадян заявляє, що бачила відповідну позначку, хоча не переховувалася від ТЦК, не ігнорувала повістки або взагалі не мала підстав перебувати на військовому обліку, повідомляє jerelo.com.ua.
Політолог Ігор Рейтерович в ефірі Radio NV назвав таку практику незаконною, звернувши увагу на ключове питання: чи може людина опинитися в розшуку через застосунок, встановлення якого не є обов’язковим.
«Це історія, яка абсолютно незаконна», — заявив Рейтерович.
За його словами, проблема полягає не лише в юридичній площині, а й у технічному та людському факторі. Дані до реєстрів вносять оператори, і саме помилки на цьому етапі можуть призводити до ситуацій, коли людина раптово отримує проблемний статус.
Фактично люди, які не ховаються від ТЦК і регулярно уточнюють свої дані, можуть знову опинятися в чергах, доводячи очевидне.
Чому статус «у розшуку» в Резерв+ викликає питання
Рейтерович наголосив, що застосунок Резерв+ є зручним цифровим інструментом, однак його використання не є обов’язковим для громадян мобілізаційного віку. Саме тому, на його думку, виникає логічна проблема: як можна оголошувати людину в розшук через сервіс, яким вона не зобов’язана користуватися.
Окрема проблема — так звана «червона стрічка» в застосунку. За словами політолога, після її появи людям доводиться місяцями відвідувати ТЦК, доводити відсутність порушень і в окремих випадках стикатися зі штрафами.
«До ТЦК перестали б ходити люди, які туди і так ходять регулярно», — зазначив він.
Йдеться не лише про чоловіків призовного віку. Останніми місяцями публічно обговорювалися випадки, коли в розшуку ТЦК опинялися жінки, зокрема ті, які не перебували на військовому обліку або мали цивільні професії.
Що сталося з жінками у статусі «у розшуку»
10 квітня Міністерство оборони України повідомило, що проблему з військовим обліком жінок, які отримали статус «у розшуку» в Резерв+, було вирішено. За даними відомства, йшлося про технічну помилку в одному з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Один із публічних випадків стався з киянкою Іриною Хараціді-Логіновою. Вона заявляла, що її помилково внесли до списків військовозобов’язаних і оголосили в розшук ТЦК, хоча вона не перебувала на військовому обліку. Після звернень і перевірок її зняли з розшуку, однак дані про взяття на облік залишилися в системі.
Наприкінці березня також повідомлялося про десятки подібних випадків у Харкові, де жінки з цивільними професіями несподівано отримували проблемний статус.
| Ситуація | У чому проблема | Можливий наслідок |
|---|---|---|
| Людина бачить статус «у розшуку» в Резерв+ | Дані могли бути внесені некоректно | Потрібно звертатися до ТЦК для перевірки |
| Жінка з цивільною професією потрапила до обліку | Ймовірна технічна або реєстрова помилка | Потрібне уточнення персональних даних |
| Громадянин не отримував повістку, але має проблемний статус | Можливий людський фактор при внесенні інформації | Ризик штрафу або додаткових перевірок |
| Дані в системі не збігаються з реальністю | Помилка в реєстрі «Оберіг» або при синхронізації | Людина змушена доводити відсутність порушення |
Що кажуть у ЗСУ про мобілізацію жінок
У Сухопутних військах ЗСУ спростували чутки про підготовку до мобілізації жінок. Там пояснювали, що окремі випадки некоректного обліку пов’язані з помилками системи, а не з новою хвилею мобілізаційних рішень щодо жінок.
Це важливий момент, адже після появи повідомлень про статус «у розшуку» серед жінок у суспільстві швидко почали поширюватися чутки про можливі зміни у мобілізації. Офіційна позиція військових була іншою: йдеться про технічні збої, які потрібно виправляти.
Проблема не в самому цифровому обліку, а в тому, що помилка в базі може одразу створити для людини реальні труднощі.
Кого можуть оголосити в розшук через порушення військового обліку
У червні 2025 року повідомлялося, що підставами для оголошення людини в розшук можуть бути конкретні порушення правил військового обліку. Йдеться не про сам факт відсутності застосунку Резерв+, а про невиконання обов’язків, передбачених законодавством.
До таких випадків можуть належати:
- громадяни, які не стали на військовий облік після досягнення відповідного віку;
- жінки з медичною або фармацевтичною освітою, які не стали на військовий облік;
- особи, зняті з військового обліку, але не поновлені в установлені строки;
- громадяни, які були виключені з обліку, але після змін у правилах мали знову стати на облік;
- військовозобов’язані, які змінили місце проживання та не повідомили про це ТЦК;
- люди, які отримали повістку, але не з’явилися у визначений час без поважної причини;
- громадяни, які отримали направлення на військово-лікарську комісію;
- особи, які після оновлення даних і проходження ВЛК отримали повістку на призов, але не прибули до ТЦК.
Водночас саме помилкові статуси викликають найбільше обурення. Якщо людина не порушувала правил, але все одно потрапила до проблемної категорії, це вже питання до якості роботи реєстрів, обміну даними та відповідальності посадових осіб.
Чому Резерв+ потребує доопрацювання
Резерв+ став одним із головних цифрових інструментів військового обліку. У застосунку поступово розширюють функціонал, зокрема щодо відстрочок, бронювання та оновлення інформації. Однак, як підкреслює Рейтерович, навіть зручна цифрова система не може бути ефективною, якщо в ній залишаються помилки.
Проблема полягає в ланцюжку передачі інформації. Дані спочатку можуть вноситися до реєстру, потім синхронізуватися із застосунком, а користувач уже бачить кінцевий результат. Якщо помилка виникла на першому етапі, саме громадянину часто доводиться витрачати час на її виправлення.
«Все одно все зводиться до людського фактора», — наголосив політолог.
Що робити, якщо в Резерв+ з’явився статус «у розшуку»
Якщо в застосунку з’явився статус «у розшуку», варто не ігнорувати ситуацію. Насамперед потрібно перевірити, чи справді є підстави для такого статусу, і звернутися до територіального центру комплектування для уточнення даних.
Корисно зберегти скриншоти з Резерв+, документи про облік, довідки, підтвердження звернень і будь-які офіційні відповіді. Це може знадобитися, якщо статус з’явився через помилку або якщо людині доведеться доводити відсутність порушення.
Чим більше документальних підтверджень має людина, тим легше виправити помилку в системі.
Головне
Ситуація зі статусом «у розшуку» в Резерв+ показала слабке місце цифрового військового обліку: навіть одна помилка в даних може перетворитися для громадянина на серйозну проблему. Особливо гостро це виглядає у випадках, коли люди не порушували закон, не ховалися від ТЦК, але все одно були змушені проходити додаткові перевірки.
Позиція Рейтеровича зводиться до того, що система потребує не лише технічного вдосконалення, а й чітких правових запобіжників. Людина не повинна автоматично ставати «порушником» лише через некоректне внесення даних або збій у реєстрі.
Також варто перевірити, що зміниться з 1 травня 2026 року в Україні для тарифів на світло, субсидій і виплат, адже ці нововведення можуть зачепити частину домогосподарств.