У Верховній Раді готують рішення, яке може змінити правила відстрочки від мобілізації для частини вступників, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на tsn.ua. Йдеться про чоловіків віком від 25 років, які вирішили навчатися вже під час воєнного стану.
Що саме хочуть змінити у правилах відстрочки
У парламенті працюють над законодавчими змінами, які передбачають скасування відстрочки від мобілізації для чоловіків віком від 25 років, що вступають до закладів вищої, фахової передвищої або професійної освіти. Ініціатива стосується не доступу до навчання, а саме права на відстрочку під час мобілізації. Вона є частиною ширшого перегляду підходів до комплектування війська.
Ідея полягає в тому, щоб розділити право на освіту і право не бути призваним. Навчатися можна, але сам факт вступу більше не гарантуватиме автоматичного захисту від мобілізації для чоловіків старшого віку.
Хто і де озвучив цю ініціативу
Про підготовку відповідного законопроєкту розповів народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Він говорив про це в етері телемарафону, коментуючи роботу профільних комітетів. За його словами, документ нині перебуває на розгляді в Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Законопроєкт уже підготовлений до другого читання. У ньому прямо прописано, що чоловіки віком 25+, які вступатимуть до закладів освіти, не матимуть права на відстрочку від мобілізації. Бабак визнав, що рішення виглядає жорстким, але пояснив його безпековими потребами країни.
Чому в Раді вважають ці зміни необхідними
Одним з ключових аргументів стала різка зміна статистики після початку повномасштабної війни. До 2022 року в системі вищої та професійної передвищої освіти в середньому навчалося близько 30 тисяч чоловіків старших за 25 років. Це була відносно стабільна цифра, яка не викликала питань.
Станом на 1 вересня 2025 року кількість таких студентів зросла у 8,5 раза — до приблизно 250 тисяч осіб. У парламенті вважають, що значна частина цього зростання пов’язана не з реальним бажанням навчатися, а з використанням освіти як формального механізму для уникнення мобілізації.
Як держава перевіряє, чи люди справді навчаються
За словами Сергія Бабака, держава не може заборонити громадянам здобувати освіту, але посилює контроль за реальним навчальним процесом. Державна служба якості освіти вже провела масштабні перевірки в закладах освіти по всій країні. Вони показали, що десятки тисяч осіб лише числилися студентами на папері.
За результатами цих перевірок було відраховано майже 50 тисяч людей, які фактично не відвідували заняття і не брали участі в освітньому процесі. У парламенті підкреслюють, що мова йде не про одиничні випадки, а про системну проблему.
Що відомо про кримінальні справи проти керівництва вишів
Контроль торкнувся не лише студентів, а й адміністрацій навчальних закладів. За словами народного депутата, правоохоронні органи вже відкрили вісім кримінальних проваджень щодо масового зарахування чоловіків призовного віку без фактичного навчання. Йдеться про випадки, коли вступ використовували як формальний інструмент для отримання відстрочки.
У Верховній Раді наголошують, що саме ці перевірки й розслідування стали одним з ключових поштовхів для підготовки законодавчих змін. Очікується, що подальший розгляд законопроєкту викличе активну дискусію як у парламенті, так і в суспільстві.
Окремо радимо ознайомитися з матеріалом про голову Олександра Ганжу та його шлях у поліції.