У березні 2021 року Союз хіміків України подав антидискримінаційну заяву в Мінекономіки по хлористому калію з Білорусі в інтересах державного підприємства «Сумихімпром» та Дніпропетровського заводу мінеральних добрив (ДЗМД). Європейські та американські санкції проти Білорусі вже призвели до різкого зростання дешевого імпорту білоруських добрив в Україну. Про це в інтерв’ю виданню Hubs розповів віце-президент Союзу Ігор Гольченко.
«Ми просимо ввести обмеження на імпорт білоруських NP (азотно-фосфорних – Ред.) добрив на тій підставі, що Білорусь нас дискримінує по хлористому калію. Це дії всередині одного сектора, нічиїх інтересів вони не зачіпають, це абсолютно в інтересах національних виробників. Тому ми вважаємо, що є всі умови, щоб рішення було прийняте», – сказав він.
Як пояснив Ігор Гольченко, протягом останніх п’яти років Україна отримує лише преміальну (найбільш високу) ціну на хлористий калій білоруського державного монополіста – Білоруськалій. Для України ціна на нього на 15-20% відсотків вище, ніж для інших країн. Хлористий калій є сировиною для виробництва добрив NPK. NPK в Україні виробляють «Сумихімпром» та «ДЗМД».
«Так ось, такою ціною калію, яку ставлять «ексклюзивно» для України, двох українських виробників фактично видавлюють з внутрішнього ринку, роблячи ціну на його товар явно завищеною і неконкурентною з білоруським аналогом. Природно звільняючи ринок для власних виробників», – описав він реалії конкуренції на міжнародному ринку.
За оцінками Союзу хіміків, обмеження на ввезення білоруського NP дозволять частково повернути український ринок складних добрив українським виробникам. За розрахунками хіміків, «Сумихімпром» та ДЗМД будуть завантажені на 80% потужності (ринок України становить 450-500 тис. т), й ці два виробники стануть більш конкурентними. На ДЗМД українські хіміки вже почали синтезувати ортофосфорну кислоту – сировина для виробництва добрив з фосфором.
Аргументуючи необхідність прийняття захисних заходів на користь українського ринку, Ігор Гольченко підкреслив, що європейські та американські санкції проти Білорусі вже сильно впливають на український ринок. На практиці з білоруськими виробниками добрив відмовляються працювати американські компанії. Ринок ЄС для білорусів також звужується. На території Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) все зайнято російськими виробниками. Тому все, що білоруські компанії не можуть продати на західні ринки, вже йде в Україну.
«Білоруські виробники у травні і червні вже ввезли на ринок вдвічі більше добрив КАС та NPK, ніж у квітні… Напевно, непогано для аграрія. Але… зниження ціни на ринку для хіміків тягне мінус по виручці… відсутність грошей на інвестиції. Короткостроковий ефект від низької ціни змінюється уповільненням всієї економіки», – вважає Гольченко.
Він додав, що український ринок добрив постійно на радарі транснаціональних корпорацій, їх імпортерів, а інтереси білоруських компаній тут лобіюють, у тому числі, представники великих російських виробників. Російські хімічні компанії активно використовують альтернативні канали ввезення своєї продукції в Україну – через Білорусь, Туреччину, Болгарію, Литву, Польщу.
За інформацією Ігоря Гольченко, питання обмежень на імпорт добрив з Білорусі вже обговорювалося на широкій зустрічі в Мінекономіки: «Була продуктивна дискусія з аграріями, з представниками ключових асоціацій, УКАБ і ВАР. Вони готові нас підтримати… Тепер ми очікуємо реакції від Міністерства економіки… В обмін на квоти ми пропонуємо ввести benchmark – добровільні цінові обмеження… По суті хімічні підприємства дають гарантії, що їх відпускна ціна не буде підніматися вище цієї планки. За такою схемою працює зараз ціна на сірчану кислоту в умовах введених квот».
У Союзі хіміків вважають білоруський кейс індикатором того, чи дійсно Міністерство економіки захищає інтереси національних виробників та споживачів.
По материалам: lb.ua