У Румунії пояснили, чому військові не збили російський дрон, який у ніч проти 29 травня влучив у житловий будинок у місті Галац, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на digi24.ro. За словами представників Міністерства оборони, армія мала надто мало часу для реакції та діяла в межах суворих обмежень. Про це заявив бригадний генерал Георге Максим на пресконференції після інциденту.
Йдеться про дрон типу “Герань-2”, який під час російської атаки на Україну врізався у 10-поверховий будинок у румунському Галаці. Унаслідок інциденту двох людей госпіталізували, ще 70 мешканців евакуювали. Ситуація викликала окрему реакцію в Бухаресті, оскільки падіння російського безпілотника сталося на території країни НАТО.
В армії Румунії заявили про брак часу для перехоплення
Бригадний генерал Георге Максим пояснив, що військові не мали достатнього запасу часу, щоб пройти повний цикл реагування на повітряну ціль. За його словами, для ураження безпілотника потрібно не лише побачити його на радарах, а й ідентифікувати, оцінити ризики та ухвалити рішення про відкриття вогню. У випадку з дроном у Галаці цей проміжок був критично коротким.
“Перше обмеження, яке ми маємо, є юридичним: ми не можемо вести вогонь так, щоб це зачіпало повітряний простір сусідньої країни. Крім того, для ураження повітряної цілі потрібен певний час, який передбачає виявлення, ідентифікацію та ураження. 4 хвилини, які ми мали в розпорядженні, були надзвичайно коротким часом”, — заявив Георге Максим.
Генерал також наголосив, що Румунія має системи протиповітряної оборони, створені ще до 2023 року, тобто до того моменту, коли війна дронів стала одним із ключових викликів для армій у регіоні. За його словами, країна працює над удосконаленням цих систем, але нічний інцидент у Галаці показав, наскільки складною стала загроза малих і низьколітних безпілотників. Це не знімає питання до оборони, але пояснює, чому рішення про збиття не ухвалюється автоматично.
Які обмеження завадили збити дрон
У Міністерстві оборони Румунії окремо звернули увагу на юридичні та практичні обмеження, з якими стикається армія в мирний час. Військові не можуть відкривати вогонь так, щоб створити ризик для повітряного простору сусідньої країни. Крім того, розміщення окремих систем ППО залежить не лише від військової логіки, а й від правових процедур.
За словами Георге Максима, це стосується і систем “Гепард”. Він пояснив, що такі установки мають обмежену дальність дії — від 1,5 до 6 км, тому їх потрібно розміщувати в конкретних точках, які дозволяють прикрити потенційно небезпечні напрямки. Але в мирний час армія не може ставити такі системи будь-де без погодження з власниками або господарюючими суб’єктами.
“Ми повинні мати згоду власників, господарюючих суб’єктів, щоб розміщувати такі системи, які мають обмежену дію від 1,5 км до 6 км… Тому що приватна власність захищена законом. Зараз мирний час. Там, де ми отримали згоду, ми встановили системи. Там, де ми не отримали згоди, ми не встановлювали”, — сказав генерал.
Максим додав, що у Міністерстві оборони постійно працюють над адаптацією законодавчої бази. Мета таких змін — зменшити ризик повторення ситуацій, коли військові технічно бачать загрозу, але не можуть діяти достатньо швидко через чинні правила та умови розміщення озброєння.
У Міноборони Румунії пояснили ризики для цивільних
Речник Міністерства національної оборони Крістіан Поповічі в ефірі Digi24 також відповів на запитання, чому безпілотник не був збитий. Він заявив, що Румунія “не може ризикувати створювати більше загроз, ніж здатна запобігти”. За його словами, армія діє в межах суворих обмежень, особливо коли йдеться про повітряну ціль поблизу населеного пункту.
Цей аргумент важливий саме в контексті Галаца, де дрон упав на житловий будинок. Відкриття вогню по повітряній цілі не завжди означає автоматичне усунення небезпеки: уламки, вибухова частина або помилка в розрахунку можуть створити додатковий ризик для людей на землі. Тому військові рішення в таких ситуаціях залежать не тільки від наявності зброї, а й від місця, висоти, часу на реакцію та юридичних меж застосування сили.
Падіння дрона може стати темою консультацій у НАТО
Після інциденту очільниця МЗС Румунії Оана Цою заявила, що падіння російського дрона на житловий будинок у Галаці відповідає критеріям, які можуть виправдовувати застосування статті 4 НАТО. Ця стаття передбачає консультації між союзниками, якщо одна з країн Альянсу вважає, що її безпека або територіальна цілісність перебуває під загрозою.
Для Румунії ситуація має не лише військовий, а й політичний вимір. Дрон влучив у житловий будинок під час російської атаки на Україну, а наслідки відчули вже мешканці країни-члена НАТО. Саме тому пояснення Міноборони про 4 хвилини на реакцію, юридичні обмеження та проблеми з розміщенням систем ППО стали центральними у відповіді Бухареста на питання, чому безпілотник не був знищений до падіння.
На тлі інцидентів із російськими дронами біля кордонів НАТО дедалі більше уваги привертають і інші приховані загрози, зокрема секретний проєкт “Скіф”, який може дозволити Росії розміщувати балістичні ракети на морському дні.