Сайт може виглядати майже так само, як сторінка банку, державного сервісу чи відомого магазину: знайомий логотип, ті самі кольори, форма оплати й навіть захищене HTTPS-з’єднання. Але дані, введені на такій сторінці, можуть піти не банку чи магазину, а шахраям, повідомляє jerelo.com.ua.
Саме такі ресурси опинилися в центрі масштабної операції WallHack, про результати якої 18 вересня 2026 року повідомила Кіберполіція. Важливе уточнення: WallHack — це назва поліцейської операції проти скам-спільнот, а не назва окремої програми чи вірусу. Про результати операції йдеться в офіційному повідомленні Кіберполіції.
За даними правоохоронців, протягом липня та серпня операція охопила Київ і 19 областей. Поліцейські провели 239 обшуків, вилучили майже 600 одиниць комп’ютерної техніки, припинили роботу 300 Telegram-каналів та заблокували тисячі фішингових посилань. Підозри отримали 23 особи, вісьмох фігурантів затримали.
Водночас ці цифри не означають, що йдеться про тисячі чи десятки тисяч підтверджених потерпілих: повне коло жертв і остаточну суму збитків поліція ще встановлює.
Що копіювали шахраї
У схемах використовували підроблені сайти, які імітували знайомі користувачам ресурси. Кіберполіція називає одразу кілька категорій:
- банківські сервіси;
- торгові платформи та онлайн-майданчики;
- державні сервіси;
- сайти міжнародних організацій.
Людина бачила звичне оформлення і могла вирішити, що перебуває на справжньому сайті. Насправді форма могла бути створена саме для збору введеної інформації.
Знайомий логотип не підтверджує справжність сайту. Найважливіше — хто насправді володіє адресою сторінки, на якій ви збираєтеся вводити дані.
У Кіберполіції раніше також попереджали, що фішингові сторінки можуть дуже точно копіювати дизайн банків, маркетплейсів, платформ оголошень, служб доставки та інших популярних ресурсів. Детальніше про це йдеться в рекомендаціях Кіберполіції щодо шахрайських копій сайтів.
Що могли отримати зловмисники
У повідомленні про WallHack поліція конкретно вказує на дві основні цілі таких сторінок: платіжні дані користувачів та доступ до рахунків у системах дистанційного банківського обслуговування. Серед потенційних жертв були громадяни України та країн ЄС.
Тому ризик виникає не лише тоді, коли людина вже переказала гроші. Небезпечним може бути саме введення інформації у форму, яку контролюють сторонні особи.
У різних фішингових схемах шахраї можуть намагатися отримати:
- номер банківської картки;
- термін її дії та CVV-код;
- логін і пароль від онлайн-банкінгу;
- одноразові коди підтвердження;
- інші персональні або облікові дані.
Кіберполіція окремо наголошує: CVV, термін дії картки, одноразові SMS-паролі та дані авторизації в онлайн-банкінгу не слід передавати стороннім особам. Відповідні поради опубліковані на сайті Кіберполіції.
До чого тут Telegram
Одна з помітних деталей WallHack — припинення діяльності 300 Telegram-каналів із загальним охопленням понад 5 тисяч учасників. Проте Telegram у цій історії був не «вірусом» і не причиною фішингу сам по собі.
За інформацією поліції, месенджери використовувалися для координації шахрайської діяльності та поширення посилань на підроблені сайти.
Тобто небезпека не в тому, що посилання прийшло саме через Telegram. Проблема починається тоді, коли посилання веде на сайт, який видає себе за інший ресурс.
Технічний розбір Gridinsoft також звертає увагу на те, що Telegram-канали могли використовуватися як частина ширшої інфраструктури — для координації учасників і пошуку необхідних для шахрайських схем послуг. При цьому самі дослідники застерігають від трактування видимих лічильників учасників як кількості потерпілих. Детальніший технічний контекст можна прочитати в аналізі Gridinsoft.
Як перевірити сайт перед введенням картки
Найкорисніша звичка — витратити кілька секунд не на перевірку дизайну сторінки, а на її адресу в браузері.
| Що бачите | На що звернути увагу |
|---|---|
| Адреса схожа на відомий сайт | Перевірте кожну частину домену: зайві літери, дефіси, цифри або помилки можуть видавати копію. |
| Сайт нібито державний | Офіційні українські державні ресурси використовують доменну зону gov.ua. |
| Є HTTPS і значок захищеного з’єднання | Це ще не доказ справжності сайту. HTTPS означає захищене з’єднання, але перевірку адреси все одно потрібно продовжити. |
| Посилання надійшло в месенджері | Не вводьте дані автоматично. Краще самостійно відкрити офіційний застосунок або відомий офіційний сайт сервісу. |
| Просять терміново ввести картку | Особливо обережно ставтеся до «комісій», «підтверджень виплати», «розблокування» чи інших приводів для негайної оплати. |
Кіберполіція пояснює, що ознакою фішингу може бути навіть невелика відмінність у вебадресі — зайвий символ або неправильне написання назви. Більше практичних порад є в рекомендаціях щодо захисту від фішингу.
Щодо HTTPS є ще одна важлива деталь. Наявність захищеного протоколу — хороший технічний сигнал, але не гарантія того, що сайт належить потрібному банку, магазину або установі. Кіберполіція радить після перевірки HTTPS продовжувати перевірку самого домену та змісту сторінки. Про ознаки фішингових сторінок також йдеться в окремому матеріалі Кіберполіції.
Особливо уважно — з державними сервісами
Схеми з копіями державних ресурсів працюють на довірі: користувач бачить знайомий стиль, державну символіку або повідомлення про послугу й не перевіряє домен.
Кіберполіція нагадує, що офіційні державні вебресурси України використовують доменну зону gov.ua. Таку ж рекомендацію правоохоронці давали після появи фальшивих сторінок, що імітували державні сервіси. Детальніше — в поясненні Кіберполіції про фішингові пастки.
Якщо повідомлення обіцяє виплату, повернення грошей, державну допомогу або термінову послугу, краще не відкривати сервіс із отриманого посилання, а знайти офіційний ресурс самостійно.
Що робити, якщо дані картки вже введені
Якщо ви зрозуміли, що ввели реквізити на підозрілій сторінці, чекати на появу невідомого списання не варто.
- Негайно зв’яжіться зі своїм банком. Використовуйте номер або канал підтримки з офіційного застосунку, картки чи перевіреного сайту банку.
- Повідомте, які саме дані могли потрапити до сторонніх осіб. Банк визначить, чи потрібно блокувати картку, рахунок або дистанційний доступ.
- Якщо вводили пароль від онлайн-банкінгу — змініть його. Те саме стосується інших акаунтів, якщо десь використовувався такий самий пароль.
- Не підтверджуйте несподівані операції. Не передавайте коди з SMS та не схвалюйте невідомі запити в банківському застосунку.
- Збережіть докази. Корисними можуть бути адреса сторінки, скріншоти, листування, номер телефону або Telegram-акаунт, з якого надійшло посилання.
- Повідомте Кіберполіцію. Зробити це можна через офіційну систему електронних звернень Кіберполіції.
Національний банк також рекомендує у випадку, коли дані картки стали відомі шахраям, одразу звернутися до банку для блокування, а після цього — до поліції. Додаткові рекомендації доступні на офіційному сайті Національного банку України.
До речі, варто також дізнатися, скільки коштуватиме iPhone 18 Pro в Україні та коли стартують його продажі.