Україна входить у новий етап цифрової трансформації, де штучний інтелект уже не виглядає як футуристична ідея, а стає практичним інструментом для держави. Поки в усьому світі сперечаються, чи забере ШІ робочі місця, в Україні його вже використовують для реальних завдань: від аналізу документів до підтримки громадян у Дії, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на rbc.ua. І головне питання тепер звучить інакше — не чи прийде ШІ в держсектор, а наскільки глибоко він змінить саму логіку надання послуг.
У центрі цієї трансформації — WINWIN AI Center of Excellence, який Мінцифра запустила рік тому. Саме там формують підхід до впровадження штучного інтелекту в державне управління, тестують нові інструменти та працюють над амбітною метою — вивести Україну в топ-3 країн світу за рівнем розвитку ШІ в публічному секторі до 2030 року.
Штучний інтелект у державі — це не про моду, а про швидкість, ефективність і здатність системи працювати тоді, коли людських ресурсів бракує.
Що вже вміє ШІ в Україні: бюрократія відступає, а Дія відповідає за секунди
Ще донедавна частина державних процедур виглядала як класична бюрократія: довгі погодження, ручна перевірка об’ємних документів, багатоденні відповіді на типові запити. Тепер ці процеси поступово змінюються. ШІ бере на себе рутину, а люди концентруються на складних і відповідальних рішеннях.
Один із найпомітніших прикладів — служба підтримки Дії. Якщо раніше частину звернень обробляли оператори, то зараз алгоритми вже закривають понад 90% запитів, причому середній час відповіді становить близько 5 секунд. Це означає, що громадянин отримує допомогу майже миттєво, а люди долучаються лише там, де потрібен складніший аналіз ситуації.
Що вже робить ШІ в державних процесах:
- аналізує документи й скорочує строки юридичної експертизи;
- допомагає в обробці звернень громадян без перевантаження команд підтримки;
- спрощує роботу з великими масивами законодавства, зокрема в контексті норм ЄС;
- працює 24/7 без втоми та втрати темпу;
- зменшує навантаження на фахівців, але не прибирає людину з процесу.
Фактично держава вже переходить від моделі “очікування в черзі” до моделі “швидкої цифрової взаємодії”, де громадянин отримує результат без зайвих кроків.
Чи замінить ШІ держслужбовців: що насправді відбувається з працівниками
Теза про те, що алгоритми нібито масово витіснять людей із державної системи, у нинішніх українських реаліях звучить надто спрощено. Насправді підхід Мінцифри інший: не скорочення заради автоматизації, а перерозподіл ролей і посилення ефективності команд.
У службі підтримки, де ШІ вже виконує більшість типових завдань, працівників не звільняли. Частина з них перейшла в нові ролі — вони стали тьюторами нейромереж, навчають алгоритми, контролюють якість відповідей і допомагають системі краще розуміти запити користувачів. Інших фахівців перенаправили на нові напрями в межах цифрової екосистеми.
ШІ не прибирає людину з держуправління — він прибирає рутину, яка роками з’їдала час, сили й ресурси.
Особливо важливо це в умовах війни та кадрового дефіциту, коли державі потрібно одночасно утримувати якість сервісів і не роздувати апарат. Саме тут штучний інтелект стає не загрозою, а інструментом підсилення.
Як змінюється робота в держсекторі
| Сфера | Було раніше | Що змінює ШІ |
|---|---|---|
| Підтримка користувачів | Відповіді операторів вручну | До 90% звернень закриває AI за кілька секунд |
| Юридична експертиза | Тижні на перевірку документів | Попередній аналіз і висновок за 72 години |
| Робота працівників | Рутинні повторювані задачі | Нові ролі: тьютори, контролери, менеджери навчання моделей |
| Державні послуги | Пошук сервісів вручну | Перехід до проактивної взаємодії через AI-асистентів |
Навіщо Україні власна LLM і чому це вже питання національної безпеки
Окремий і, можливо, найважливіший напрям — створення української великої мовної моделі, або LLM. Йдеться не про черговий чат-бот і не про копію західних сервісів, а про базову інфраструктуру, на якій у майбутньому працюватимуть державні AI-рішення, цифрові помічники, освітні сервіси та інструменти для бізнесу.
Причин для цього одразу кілька. По-перше, іноземні моделі не завжди глибоко розуміють українську мову, історію, культуру, політичний контекст і термінологію. По-друге, під час війни критично важливо контролювати, де саме обробляються дані та хто має до них доступ. По-третє, власна модель дає змогу формувати український підхід до цифрової правди без зовнішніх перекручень.
Чому Україні потрібна власна велика мовна модель:
- мовний фактор: українська LLM краще розумітиме контекст, формулювання, терміни та культурні особливості;
- інформаційна безпека: чутливі дані не доведеться відправляти за межі країни;
- цифровий суверенітет: держава отримає контроль над базовою AI-інфраструктурою;
- адаптація для різних сфер: модель можна буде донавчати під медицину, освіту, право, бізнес;
- економічна вигода: використання української моделі може бути дешевшим за іноземні аналоги.
Сьогодні AI-суверенітет для держави — це приблизно те саме, чим раніше були енергетична незалежність або власна кібербезпека.
Чим українська модель відрізнятиметься від ChatGPT та інших закордонних рішень
Ключова різниця — у контролі над середовищем. Коли користувач працює з іноземними хмарними рішеннями, дані можуть оброблятися поза межами України. Для оборони, охорони здоров’я, державного сектору або великого бізнесу це часто неприйнятно. Українська LLM створюється саме з розрахунком на те, щоб її можна було розгортати у внутрішньому середовищі — без виходу критичної інформації назовні.
У цьому контексті важливу роль відіграє і проєкт AI Factory — державна інфраструктура для AI-рішень, яка має стати базою для безпечної роботи національної моделі. Така зв’язка — власна інфраструктура плюс власна LLM — фактично створює фундамент для незалежного розвитку українського штучного інтелекту.
Власна мовна модель для країни — це вже не технологічна розкіш, а елемент цифрового захисту та стратегічної стійкості.
На якому етапі зараз українська LLM і коли її покажуть
Робота над українською великою мовною моделлю вже триває в активній фазі. Технологічну частину веде партнер проєкту — Kyivstar, тоді як держава відповідає за збір, агрегацію та підготовку даних для донавчання. До процесу залучають університети, наукові установи, державні інституції, бізнес та медіа.
Окремий акцент робиться на тестуванні й бенчмарках: модель перевірятимуть на знання української мови, історії, етичних норм і дотримання права власності. Водночас уже створюються критично важливі компоненти архітектури, без яких запуск LLM неможливий.
Першу версію моделі планують представити наприкінці весни 2026 року. Після тестування вона має стати open-source, щоб бізнес, науковці й громадські організації могли створювати на її основі власні продукти та рішення.
Що таке агентивна держава і як зміниться Дія в найближчі роки
Одна з найцікавіших ідей, яку просуває Мінцифра, — перехід від цифрової держави до агентивної. Це означає, що в майбутньому людина не просто відкриватиме застосунок і шукатиме потрібну послугу вручну. Система сама розумітиме життєву ситуацію користувача, пропонуватиме потрібні сервіси й супроводжуватиме процес.
Наприклад, якщо в людини народилася дитина, AI-асистент не просто дасть перелік можливих дій, а допоможе швидко пройти весь ланцюжок оформлення — від документів до супутніх державних послуг. Саме так виглядає логіка проактивної цифрової держави.
Що вже відомо про розвиток Дія.AI:
- AI-асистент уже консультує щодо понад 150 послуг на порталі;
- перша послуга, доступна прямо через чат, — довідка про доходи;
- сервісом уже скористалися понад 200 тисяч громадян;
- через систему вже замовили понад 6 тисяч довідок;
- надалі AI-асистент має з’явитися і в застосунку Дія.
Найбільша зміна тут навіть не в технології, а в новій логіці держави: менше формальностей, менше пошуку, менше зайвих рухів для людини.
Чи може український ШІ бути цікавим не лише Україні
Попри те, що національна LLM створюється під український контекст, її потенціал не обмежується лише внутрішнім ринком. У світі дедалі більше країн замислюються над створенням моделей із власним мовним і культурним ядром. Проблема в тому, що експертизи в цій сфері небагато, а попит стрімко зростає.
Саме тому український досвід може стати цінним не лише як локальний кейс, а і як приклад для інших держав, які хочуть розвивати власний AI-суверенітет. Крім того, українську модель можна буде донавчати під вузькі сфери — наприклад, медицину, право, освіту, науку чи корпоративний сектор.
Тим часом українцям варто знати і про ситуацію з онлайн-сервісами Ощадбанку, які тимчасово стали недоступними через підозру на DDoS-атаку 9 березня.