Росія експериментує з новим варіантом ударного безпілотника «Герань», який тепер може нести на борту зенітну ракету та повноцінну бойову частину одночасно. Про появу такої модифікації повідомило ГУР МО України, оприлюднивши технічні деталі та принцип роботи системи, повідомляє jerelo.com.ua.
Йдеться про дослідний зразок БпЛА «Герань-2», оснащений переносним зенітно-ракетним комплексом «Верба». Основна ідея цієї модифікації — розширити можливості дрона без втрати його головного призначення як ударного засобу.
Як керують цим дроном і навіщо тут оператор
На відміну від стандартних «Гераней», нова версія передбачає ручне керування оператором у реальному часі. Для цього на безпілотнику встановлено оптичну камеру китайського виробництва, яка розміщена в носовій частині корпусу.
Передача відео та команд здійснюється через mesh-модем, що дозволяє оператору бачити обстановку та самостійно приймати рішення щодо застосування ракети. Фактично дрон отримує елемент «пілотування», нетиповий для класичних дронів-камікадзе.
Що відбувається під час підготовки пуску ракети
У разі виявлення повітряної цілі оператор поетапно запускає два сервоприводи. Перший активує систему живлення та охолодження головки самонаведення ракети — для цього використовується хімічна батарея та азотний балон. Другий сервопривід відкриває захисну кришку, яка прикриває ПЗРК під час польоту.
Спусковий механізм ракети зафіксований у постійно натисненому положенні. Це означає, що пуск відбувається автоматично одразу після того, як головка самонаведення захоплює ціль. Людський фактор у момент пуску мінімізований.
Чи зберігає дрон ударні можливості після пуску ПЗРК
За даними української розвідки, після запуску зенітної ракети безпілотник не втрачає здатності виконати основне ударне завдання. На дослідному зразку встановлено повноцінну бойову частину — термобаричний заряд ТББ-50М.
Це дозволяє дрону після застосування ПЗРК продовжити політ і здійснити атаку по наземній цілі. Наведення при цьому може здійснюватися як автоматично, так і безпосередньо оператором, що підвищує гнучкість застосування.
Що означає поява такої модифікації
У ГУР зазначають, що мова йде саме про експериментальний зразок, а не про серійне виробництво. Водночас сама концепція свідчить про пошук Росією нових рішень у сфері застосування ударних БпЛА в умовах насиченого протиповітряного середовища.
Подібні спроби комбінувати ударні та зенітні функції в одному носії потребують окремої оцінки з точки зору протидії та розвитку засобів ППО.
Основні характеристики модифікації «Герань-2» з ПЗРК
| Параметр | Дані |
|---|---|
| Тип БпЛА | Ударний дрон-камікадзе «Герань-2» |
| Додаткове озброєння | ПЗРК «Верба» |
| Керування | Ручне, оператор у реальному часі |
| Оптична система | Камера Nonpho TS130C-01 (Китай) |
| Передача даних | Mesh-модем XINGKAY XH-F358 |
| Пуск ракети | Автоматичний після захоплення цілі |
| Система охолодження ГСН | Хімічна батарея + азотний балон |
| Бойова частина дрона | Термобарична ТББ-50М |
| Статус розробки | Дослідний зразок |
Також радимо ознайомитися з матеріалом про ударний дрон РФ «Герань-5» та пов’язані з ним ризики для України.