24 лютого зупинилося серце заслуженої артистки України Ірини Шевчук — акторки, яку багато глядачів пам’ятають за ролями в радянському та українському кіно, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на obozrevatel.com. Їй було 74 роки, а причиною смерті стала рідкісна злоякісна хвороба — лімфома головного мозку.
Останні роки: важка боротьба і трагічний фінал
Зі складним діагнозом Ірина Шевчук жила приблизно три роки й трималася до останнього, але хвороба виявилася сильнішою. З часом стан погіршувався, і лікування не дало результату, на який сподівалися близькі. За даними російських медіа, про смерть акторки написала її донька у соцмережах, після чого новина швидко розійшлася публічним простором.
Дитинство між Мурманськом і Києвом
Ірина Шевчук народилася 6 жовтня 1951 року в Мурманську (РФ). По батьковій лінії вона мала козацьке коріння, а мама походила з родини росіян, які жили в Києві — ця деталь часто згадується в біографічних довідках про артистку. Коли Ірині було 11, сім’я переїхала до Києва, і саме тут вона завершувала шкільну освіту та формувалася як майбутня акторка.
Перші зйомки і вибір професії
Спроба увійти в кіно сталася ще в школі: у 10 класі Шевчук знялася у фільмі «Ну й молодь!», і цей досвід фактично визначив її подальший шлях. Спочатку вона планувала вступати до Київського театрального інституту, але згодом пройшла відбір до Всеросійського державного інституту кінематографії імені С. А. Герасимова (ВГІК). Так вона опинилася в Москві, де здобула профільну вищу освіту і зібрала базу для подальшої кар’єри.
Київська кіностудія, а потім робота в Москві
Після випуску у 1972 році Ірина Шевчук повернулася до Києва й почала працювати на Київській кіностудії імені О. П. Довженка. Цей період став важливим для її професійного становлення, адже вона активно знімалася та закріплювалася в кадрі як характерна акторка. Уже з 1983 року вона працювала в штаті кіностудії імені М. Горького, і значну частину життя провела в країні-агресорі, що також є частиною її публічно відомої біографії.
Ролі, за якими її впізнавали
Першу широку популярність акторці принесла роль Рити Осяніної у фільмі «А зорі тут тихі…» — саме після цього її почали активно впізнавати. А остаточно закріпитися в професії Шевчук допомогла робота в проєкті «Білий Бім Чорне вухо», де вона зіграла Дашу. У центрі сюжету — шотландський сетер, якого забирає до себе письменник і ветеран німецько-радянської війни Іван Іванович: господар дбає про собаку, але через лікарню пес лишається сам, шукає людину і зрештою потрапляє до притулку. Повернувшись, Іван Іванович знаходить свого улюбленця вже мертвим — ця фінальна сцена зробила стрічку однією з найемоційніших у своєму жанрі.
Помітна присутність в українському кіно
Попри роботу на різних майданчиках, Ірина Шевчук регулярно з’являлася й в українських кінопроєктах. Серед найвідоміших робіт за її участі називають «Абітурієнтка», «Марина», «Бути братом», «Втеча з в’язниці», «Право на любов», «Єралашний рейс» та інші. Для багатьох глядачів вона залишилася акторкою “того самого покоління”, яке вміло тримати увагу без зайвої театральності — спокійно, точно і по-людськи.
А ще читайте наш матеріал про те, що сталося з Ерiком Дейном, МакСтімі з «Анатомії Грей».