Учасникам пояснять, як описати особливості локального продукту, визначити територію та правила його виробництва, обґрунтувати зв’язок із місцем походження й пройти процедуру погодження документів.
Захід «Специфікації географічних зазначень в Україні: вимоги, підготовка та процедура погодження» відбудеться у Zoom із 10:00 до 12:00 за київським часом. Робочими мовами будуть українська та англійська, для учасників забезпечать переклад.
Специфікація як основа майбутнього географічного зазначення
Система географічних зазначень захищає назви продуктів, чиї властивості, репутація або традиції виробництва пов’язані з певною місцевістю. Проте самого підтвердження походження недостатньо, щоб отримати такий захист.
Заявникам потрібно підготувати специфікацію — документ, у якому визначають характеристики продукту, географічну зону його виробництва, вимоги до сировини й технології, а також пояснюють, як територія впливає на якість, особливості або репутацію продукції.
Після реєстрації специфікація фактично стає спільним стандартом для всіх виробників, які хочуть користуватися захищеною назвою. На відміну від торговельної марки, географічне зазначення не належить одному підприємству. Право використовувати його можуть виробники з відповідної території за умови дотримання затверджених правил.
Таким чином, специфікація одночасно захищає назву продукту, встановлює єдині вимоги до його виробництва та гарантує споживачеві відповідність заявленим характеристикам.
Вимоги до документа пояснять на практиці
Програма вебінару охопить весь процес роботи зі специфікацією — від визначення її структури до подання на погодження.
Юлія Прохода, експертка проєкту IPRSA III, розповість про загальні вимоги до документа, його обов’язкові розділи та інформацію, яку заявникам варто зібрати заздалегідь.
Практичні особливості підготовки специфікацій для різних видів продукції представить Тарас Антонюк — експерт із географічних зазначень та експерт FAO Україна з оцінювання і розвитку ланцюгів доданої вартості.
Вимоги до сиру, меду, вина чи іншого локального продукту можуть суттєво відрізнятися. Тому завдання виробників полягає не у формальному заповненні документа, а у визначенні саме тих властивостей, технологій і традицій, які створюють унікальність конкретного продукту.
«Мед Закарпаття»: погляд із боку виробників
Окрему частину зустрічі присвятять досвіду Спілки бджолярів Закарпаття «Сільвер Ленд», яка працювала над специфікацією географічного зазначення «Мед Закарпаття».
Представник спілки розповість, як виробники збирали необхідну інформацію, формулювали характеристики меду, описували його зв’язок із територією та узгоджували спільні правила виробництва.
Цей досвід має показати процес із практичного боку, адже підготовка заявки потребує не лише експертної роботи. Виробникам однієї території необхідно домовитися про єдині стандарти, яких після реєстрації повинні дотримуватися всі користувачі захищеної назви.
Як пройти погодження та уникнути затримок
Про процедуру погодження специфікації розповість представник Міністерства економіки та довкілля України. Учасники дізнаються, як відбувається взаємодія з уповноваженими органами, на що звертають увагу під час розгляду документів та які помилки найчастіше стають причиною їх повернення на доопрацювання.
Розуміння цих вимог ще до подання заявки допомагає правильно організувати підготовку, скоротити кількість виправлень і не затягувати процедуру реєстрації.
Яку користь географічне зазначення дає виробникам
Реєстрація географічного зазначення дозволяє регіону розвивати впізнаваність традиційного продукту, захищати його назву та походження, зміцнювати довіру покупців і створювати додану вартість.
Водночас цей інструмент заохочує місцевих виробників об’єднуватися, погоджувати стандарти якості та спільно працювати над репутацією продукту й території.
Економічний потенціал такого підходу демонструє приклад гуцульської овечої бриндзі, який розглядали під час першого вебінару серії 3 серпня. За інформацією Асоціації виробників традиційних карпатських високогірних сирів, у 2018 році, на момент створення організації, кілограм бриндзі коштував близько 80 гривень. Нині продукт, виготовлений відповідно до зареєстрованої специфікації, продають приблизно по 1200–1600 гривень за кілограм.
Якщо перша зустріч знайомила учасників із самим поняттям географічного зазначення та його цінністю для виробників і регіонів, то вебінар 18 вересня буде зосереджений на конкретних діях, необхідних для підготовки й погодження специфікації.
Для кого проводять вебінар
До участі запрошують представників об’єднань виробників, бізнесу, органів влади, експертного середовища та інших організацій, залучених до розвитку географічних зазначень в Україні.
Після вебінару учасники краще розумітимуть структуру специфікації, особливості її підготовки для різних категорій продукції, процедуру погодження та способи уникнення типових помилок.
Реєстрація на захід відкрита на Facebook-сторінці EU4SmallFarms/IPRSA III.