НБУ 29 серпня опублікував дані платіжного балансу за січень–липень 2025 року. У липні дефіцит зовнішньої торгівлі майже повторив антирекорд минулого місяця і становив $5 млрд. А дефіцит поточного рахунку виявився найбільшим за всю історію України: $4,1 млрд. Такий значний дефіцит у липні частково покрився за рахунок міжнародної допомоги, частково за рахунок резервів НБУ (скоротилися на $2 млрд).
Ключові факти
- У липні дефіцит рахунку поточних операцій становив $4,1 млрд проти $3,1 млрд місяцем раніше. За підсумком останніх 12 місяців дефіцит склав $22,1 млрд або 11,1% від ВВП, за весь 2024 рік дефіцит був на рівні $15,9 млрд або 8,4% від ВВП. Причина – зничний дефіцит зовнішньої торгівлі та зменшення надходжень вторинних доходів.
- Дефіцит торгівлі товарами та послугами у липні становив $5 млрд проти $5,1 млрд у червні. За останні 12 місяців дефіцит торгівлі становив $47,9 млрд, або 24% ВВП. Для порівняння, у 2024 рік цей дефіцит становив $39,4 млрд, або 20,7% ВВП. Значний дефіцит торгівлі формується навіть на фоні відносно сприятливих зовнішніх умов. Так, середньозважені ціни на експорт у липні зросли на 2,8%, на імпорт – лише на 0,7%. Це забезпечило додатково $54 млн до торгового балансу, а у річному вираженні «ціновий бонус» торгівлі зріс до $3,5 млрд.
- Експорт товарів у липні порівняно з липнем 2024 року скоротився на 1,1% до $1,7 млрд, скорочення зафіксовано за такими товарними групами: продукція АПК – мінус 1,1%, металургійна продукція – мінус 5,1%, мінеральні продукти – мінус 8,6%.
- За останні 12 місяців все ж таки зафіксовано зростання експорту товарів на 5,6% до $38,4 млрд, за календарний 2024 рік – плюс 12,1% до $38,9 млрд.
- Імпорт товарів трохи сповільнив динаміку, але темпи зростання все одно високі. У липні зростання становило майже 20% у річному вимірі. Найбільший приріст спостерігається для продукції машинобудування (включає товари воєнного призначення та електрокари) – плюс 50,8%, а також продукції АПК – плюс 25,7%.
- За останні 12 місяців зростання імпорту товарів становило 17,3% до $80,4 млрд, за календарний 2024 рік – плюс 14% до $72,7 млрд.
- Дефіцит торгівлі послугами трохи покращився до $558 млн у липні проти $684 млн у червні. Покращення балансу відбувалось на тлі помірного збільшення експорту послуг, переважно за рахунок експорту ІТ-послуг при зменшенні імпорту послуг, за рахунок зменшення імпорту фінансових послуг (у червні вони були аномально високими на рівні $248 млн при середньомісячних обсягах за останній рік у 5 разів менше).
- За останні 12 місяців дефіцит торгівлі послугами становив $5,9 млрд проти $5,6 млрд за календарний 2024 рік.
- Дефіцит первинних доходів у липні сформувався на рівні $168 млн дол проти $49 млн у червні через збільшення виплат за доходами від інвестицій.
- Обсяг надходжень за рахунком вторинних доходів зменшився за місяць на $0,9 млрд до $1,1 млрд. За останні 12 місяців надходження за рахунком вторинних доходів становили $26,7 млрд проти $23,4 млрд у 2024 році.
- Значний дефіцит рахунку поточних операцій перекривається за рахунок надходжень по фінансовому рахунку. У липні надходження по ньому становили 1,7 млрд проти 3,9 млрд місяцем раніше. За останні 12 місяців надходження становили $21,3 млрд проти $10,8 млрд у 2024 році.
Контекст
Обсяг експорту ІТ-послуг з України у липні збільшився на 5,5% порівняно з червнем і досяг $555 млн, що принесло українській економіці додаткові $29 млн виторгу. Про це повідомляється на сайті Національного банку України. ІТ-послуги залишаються ключовим сектором українського експорту.
У червні дефіцит зовнішньої торгівлі перевищив $5 млрд, вперше за історію України. І це не сюрприз, оскільки наростання торгових антирекордів неодноразово фіксувалося і раніше. Причому імпорт пришвидшується на тлі сповільнення внутрішнього попиту.
Експортний виторг зерновими культурами у 2024/2025 маркетинговому році (МР) становив $8,1 млрд, що лише на 2% менше ніж $8,3 млрд виторгу у 2023/2024 МР. Це відбулося завдяки тому, що ціни на ключові зернові культури експорту в 2024/2025 МР зросли практично дзеркально скороченню фізичних обсягів поставок. Так, ціни на пшеницю порівняно із попереднім маркетинговим роком збільшились на 18%, на кукурудзу – на 22%, на ячмінь – на 23%. Загалом цінова премія становила $35–40 на тону. За оцінками аналітичного відділу Forbes, без зростання цін сумарні втрати експорту становили би близько $1,7 млрд.