Після російського удару по складах боєприпасів у селі Мила на Київщині трагедія отримала ще один вимір — публічну суперечку між керівником фонду «Повернись живим» Тарасом Чмутом і співвласником та головним конструктором Fire Point Денисом Штілерманом, повідомляє jerelo.com.ua.
У соцмережах історію швидко почали подавати як «удар по Fire Point». Але тут є принципово важливий нюанс: українські офіційні органи публічно не підтвердили, що уражений у Милі об’єкт належав саме Fire Point. Назва компанії з’явилася у твердженні російського Міноборони, а згодом — у дискусії навколо реакції Штілермана.
Тому в цій історії варто розділяти три різні речі: сам російський удар, обставини зберігання боєприпасів і суперечку навколо Fire Point.
Що сталося у Милі
Увечері 28 серпня російська атака спричинила пожежу та масштабну вторинну детонацію на території підприємства у селі Мила Бучанського району. Згодом президент Володимир Зеленський повідомив, що перше влучання припало на місце зберігання боєприпасів Сил оборони.
У своєму офіційному зверненні 29 серпня Зеленський різко розкритикував саме розташування вибухонебезпечних матеріалів поблизу житлової забудови. Президент назвав ситуацію наслідком серйозної недбалості та заявив, що після схожої трагедії у Вишневому повторення такого випадку є неприпустимим.
Наслідки виявилися надзвичайно тяжкими. За даними Київської ОВА, оприлюдненими 30 серпня, загинули 38 людей, ще 52 були поранені, серед них п’ятеро дітей. Пошкоджено сотні об’єктів, переважно житлові будинки.
- 28 серпня: російський удар по об’єкту в Милі та початок вторинної детонації.
- 29 серпня: влада підтверджує, що на місці зберігалися боєприпаси Сил оборони.
- 29 серпня: СБУ повідомляє про початок кримінального провадження.
- 30 серпня: кількість загиблих зростає до 38.
- 31 серпня: дискусія про відповідальність переходить у публічну суперечку між Чмутом і Штілерманом.
Що написав Тарас Чмут
Тарас Чмут порівняв ситуацію в Милі з попередньою трагедією у Вишневому. Після того випадку було відкрито кримінальне провадження, а щодо відповідальних посадовців вживалися кадрові та процесуальні заходи.
У своєму дописі Чмут поставив питання, чи буде така сама реакція тепер. Його слова наводить, зокрема, «Еспресо».
«Чи буде подібна реакція цього разу? Чи якщо підприємство “своїх”, то “списуємо на війну” та росіян? Бо своїх чіпати не можна».Тарас Чмут, допис у X
Важлива деталь: у цьому дописі Чмут прямо не назвав ані Fire Point, ані Дениса Штілермана. Він говорив про «підприємство своїх», не конкретизуючи назву компанії.
Як відповів Денис Штілерман
На допис Чмута відреагував Денис Штілерман — співвласник і головний конструктор Fire Point. Його відповідь була короткою та різкою.
От ти негідник і брехун. Як можна так розповсюджувати брехню!
— Denys Shtilierman (@DenShtilierman) August 30, 2026
Саме після цієї відповіді дискусія почала безпосередньо асоціюватися з Fire Point. Проте реакція Штілермана сама по собі не є доказом того, що уражений склад належав компанії.
Це важлива межа між фактом і логічним припущенням: людина може реагувати на заяву, яку вважає спрямованою проти себе або своєї компанії, але така реакція не встановлює право власності на об’єкт.
Чому в історії взагалі з’явилася Fire Point
Після атаки російське Міністерство оборони заявило, що нібито уразило склад Fire Point, на якому зберігалися компоненти для далекобійних безпілотників FP-1 та FP-2. Про цю заяву повідомляли українські медіа.
Однак твердження російського військового відомства не можна автоматично сприймати як підтверджений факт. Воно є стороною війни та систематично використовує інформаційні повідомлення як елемент пропаганди.
Українська сторона підтвердила інше: у Милі справді був об’єкт зі значною кількістю боєприпасів. Водночас у доступних офіційних повідомленнях не названо Fire Point власником або оператором цього складу.
| Твердження | Статус | Що відомо |
|---|---|---|
| РФ ударила по об’єкту в Милі | Підтверджено | Факт удару підтвердили українська влада та правоохоронці. |
| Після удару детонували боєприпаси | Підтверджено | Про це заявили президент, СБУ та інші державні органи. |
| Боєприпаси зберігалися поруч із житловою забудовою | Підтверджено | Саме обставини такого розміщення стали предметом розслідування. |
| Уражений об’єкт належав Fire Point | Не підтверджено Україною | Так стверджувало російське Міноборони, але українська влада власника публічно не назвала. |
| Чмут прямо звинуватив Fire Point | Ні | У його первинному дописі назви Fire Point немає. |
| Штілерман публічно відповів Чмуту | Підтверджено | Відповідь опублікована в X. |
Що зараз розслідують правоохоронці
Служба безпеки України повідомила про кримінальне провадження за фактом російського удару по складах у Милі та вторинної детонації боєприпасів.
Досудове розслідування ведеться, зокрема, за статтями Кримінального кодексу про злочин агресії та недбале ставлення до військової служби. Деталі повідомлення СБУ також наводить «Українська правда».
Окремо прокуратура заявляла, що мають бути перевірені:
- законність розміщення вибухонебезпечних предметів на території підприємства;
- умови їх зберігання;
- наявність необхідних дозволів і погоджень;
- дії посадових осіб, які ухвалювали відповідні рішення;
- дотримання вимог безпеки поблизу житлової забудови.
Цей момент змінює зміст дискусії. Питання вже не обмежується суперечкою двох відомих представників оборонної сфери. Обставини розташування складу є предметом офіційного кримінального розслідування.
Чому не варто змішувати відповідальність за удар і питання безпеки
У цій історії існують дві паралельні обставини, одна з яких не скасовує іншу.
Першопричиною вибухів став російський удар. Росія атакувала територію України та несе відповідальність за сам факт агресії.
Водночас українські правоохоронці мають з’ясувати, чому значна кількість боєприпасів опинилася настільки близько до житлових будинків і чи були при цьому порушені встановлені правила.
Встановлення можливої службової недбалості не перекладає відповідальність за російську атаку з агресора — це окреме питання внутрішньої безпеки та відповідальності посадових осіб.
На тлі цих подій варто також згадати, що Путін заявив про Україну та переговори під час саміту ШОС.