На місці колишнього Каховського водосховища за три роки після руйнування Каховської ГЕС сформувався зовсім інший ландшафт. Ділянки, які десятиліттями перебували під водою, заростають вербами й тополями, повертаються тварини та виникають нові природні угруповання. Тепер науковці говорять про ще масштабніший сценарій — збереження значної частини цієї території як природно-заповідного масиву, повідомляє jerelo.com.ua.
Завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктор біологічних наук професор Іван Мойсієнко в коментарі виданню «Інтент» заявив, що йдеться приблизно про 215 тисяч гектарів території, яка потенційно могла б отримати природоохоронний статус.
Головне уточнення: заповідник на місці Каховського водосховища наразі не створений. Це наукова пропозиція щодо майбутнього території, а не вже ухвалене державне рішення.
Що саме запропонував Іван Мойсієнко
За оцінкою науковця, особливість території колишнього водосховища полягає не лише в її величезній площі. Значна її частина зараз являє собою єдиний простір, де немає сучасної щільної забудови чи великих масивів сільськогосподарських полів.
Говорячи про можливий природоохоронний статус, Мойсієнко сформулював свою оцінку досить категорично:
«Не одним із найбільших, а найбільшим».
Раніше науковець пропонував залишити близько 200 тисяч гектарів для розвитку природних екосистем і відновлення Великого Лугу, а потреби регіону у воді розглядати окремо, зокрема через можливість створення менших водойм.
Тобто мова йде не просто про те, щоб «нічого не робити» з колишнім дном водосховища, а про свідомий вибір сценарію, за якого природне відновлення стане основою майбутнього цієї території.
Що вже відбувається на місці Каховського водосховища
Найважливіша частина цієї історії полягає в тому, що відновлення природи не потрібно чекати в майбутньому — воно вже триває.
У травні 2026 року науковці знову досліджували територію колишнього водосховища. За даними Української природоохоронної групи, молоді вербово-тополеві ліси стають дедалі складнішою екосистемою.
- Дерева вже формують окремий деревний ярус.
- Середня висота частини дерев перевищує 5 метрів, а окремі верби виросли більш ніж до 7 метрів.
- Під деревами формується чагарниковий і трав’яний ярус.
- На території фіксують сліди диких тварин.
- Поступово виникають луки, заболочені ділянки та інші типи природних оселищ.
Про результати експедицій у червні 2026 року повідомляв і Херсонський державний університет. Іван Мойсієнко та інші дослідники фактично спостерігають за формуванням нової екосистеми в режимі реального часу.
За кілька років територія пройшла шлях від оголеного мулу після сходження води до молодого заплавного лісу заввишки в кілька метрів.
Що зараз є фактом, а що лише можливим сценарієм
| Питання | Що відомо зараз |
|---|---|
| Природа відновлюється? | Так. На колишньому дні водосховища вже сформувалися великі площі вербово-тополевих насаджень та інших природних угруповань. |
| Територію вже оголосили заповідником? | Ні. Такого рішення наразі немає. |
| Є пропозиція зберегти близько 200–215 тис. га? | Так. Такий сценарій підтримують окремі науковці та природоохоронці. |
| Визначено, яким саме буде природоохоронний статус? | Ні. «Заповідник», «біосферний заповідник», «національний парк» та інші категорії мають різний юридичний статус. |
| Держава відмовилася від ідеї відновлення Каховської ГЕС? | Ні. Паралельно існує державний проєкт підготовки до відновлення Каховського гідровузла. |
Чи справді це буде найбільший заповідник України
Саме тут виникає важливий нюанс, який губиться у багатьох гучних заголовках.
Територія колишнього Каховського водосховища становить приблизно 215 тисяч гектарів. Проте в Україні вже існує Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, офіційна площа якого становить близько 227 тисяч гектарів.
Тому вислів «найбільший заповідник України» не варто сприймати як уже доведений юридичний рекорд.
Сенс заяви Мойсієнка дещо інший: він наголошує на можливості зберегти близько 215 тисяч гектарів як величезний суцільний природний простір, практично без міст, сіл та сільськогосподарських угідь.
Площа сама по собі ще не визначає статус території. Вирішальними будуть її межі, категорія природно-заповідного фонду та режим охорони.
Чи можна сказати, що Великий Луг уже повернувся
Після осушення водосховища назва Великий Луг дедалі частіше повертається і в наукові дискусії, і в публічний простір.
До створення Каховського водосховища тут існувала складна система заплав, лісів, луків, проток і боліт. Після спорудження греблі значна частина цієї території десятиліттями перебувала під водою.
Однак говорити про буквальне повернення Великого Лугу таким, яким він був до затоплення, було б спрощенням.
Що буде на місці Каховського водосховища: як змінюється Великий Луг і що пропонують науковці. Скрнішот: rbc.ua
Академік НАН України Яків Дідух у інтерв’ю РБК-Україна пояснював, що за десятиліття змінилися рельєф, ґрунти та умови існування рослин. Тому зараз формується нова екосистема, а не точна копія історичного Великого Лугу.
Водночас дослідження природоохоронців показують, що територія поступово знову набуває характерних для великої річкової заплави рис.
Науковці вже спостерігають:
- вербово-тополеві заплавні ліси;
- очеретяні та болотні ділянки;
- відкриті луки;
- повернення тварин;
- поступове збільшення різноманіття природних оселищ.
Тому сучасний Великий Луг, якщо він остаточно сформується, буде не відновленою фотографією минулого, а новою природною системою, що виникла після катастрофічної зміни Дніпра.
Чому вербово-тополеві ліси важливі
Молодий ліс на колишньому дні водосховища — це не просто зарості дерев, які випадково з’явилися після сходження води.
За даними Української природоохоронної групи, вербово-тополеві заплавні ліси належать до цінних природних оселищ, які охороняються в Європі.
Такі екосистеми виконують одразу кілька функцій:
- Створюють середовище існування для птахів, комах, ссавців та інших тварин.
- Закріплюють ґрунт і мулові відклади, зменшуючи їх рознесення.
- Формують мікроклімат великої заплавної території.
- Накопичують вуглець у рослинній масі.
- Стають основою для подальшого розвитку складнішої природної мозаїки з лісів, луків і водно-болотних ділянок.
Що потрібно, щоб територія справді стала заповідною
Однієї заяви науковця для створення заповідної території недостатньо.
Процедура передбачає підготовку наукового та юридичного обґрунтування. Відповідні методичні рекомендації щодо створення територій природно-заповідного фонду передбачають, зокрема:
- клопотання про створення території;
- наукове обґрунтування її природоохоронної цінності;
- визначення майбутніх меж;
- картографічні матеріали;
- погодження з власниками та користувачами природних ресурсів у передбачених законом випадках;
- визначення конкретної категорії природно-заповідного фонду;
- підготовку та ухвалення офіційного рішення.
Отже, між фразами «науковці запропонували» та «держава створила заповідну територію» лежить великий комплекс наукових, земельних, правових і політичних рішень.
А що буде з планами відновлення Каховської ГЕС
Саме це робить дискусію про майбутнє території особливо складною.
Ще 18 липня 2023 року Кабінет Міністрів погодив експериментальний проєкт відновлення Каховського гідровузла та водосховища.
Перший етап передбачав проєктування та підготовчі роботи, а основні роботи прив’язувалися до деокупації території Каховської ГЕС.
Тема відновлення гідровузла не зникла і надалі. «Укргідроенерго» продовжує публічно говорити про Каховську ГЕС у контексті майбутнього відновлення та водної й енергетичної безпеки.
Таким чином, сьогодні фактично існують різні бачення майбутнього цієї величезної території:
| Сценарій | Що він передбачає |
|---|---|
| Масштабне природне відновлення | Збереження більшої частини нових екосистем і надання їм природоохоронного статусу. |
| Відновлення гідровузла | Повернення водної інфраструктури, необхідної для водопостачання, зрошення, енергетики та інших потреб Півдня. |
| Комбінований варіант | Збереження значної частини природних територій із паралельним пошуком іншої моделі забезпечення регіону водою. |
Який із цих варіантів буде реалізований, остаточно не визначено.
Тому повідомлення, що на місці Каховського водосховища «вже створюють найбільший заповідник України», є передчасним. Наразі є унікальний процес природного відновлення та наукова пропозиція його зберегти.
Що буде далі з колишнім Каховським водосховищем
Наступні роки можуть стати визначальними. Чим довше розвиваються молоді ліси, луки та болотні комплекси, тим складнішою і ціннішою стає нова екосистема. Водночас майбутнє Півдня України потребує вирішення питань водопостачання, зрошення, енергетики та відбудови деокупованих громад.
Саме тому питання Каховського водосховища вже давно перестало бути простим вибором між «залити водою» та «залишити ліс».
Держава має визначити, яку частину нової природи можливо зберегти, які господарські потреби регіону необхідно відновити та чи можна поєднати ці завдання без знищення екосистеми, яка вже сформувалася.
А поки політичного рішення немає, природа фактично реалізує власний сценарій: на місці колишнього штучного моря рік за роком формується нова заплава Дніпра.
До речі, варто також перевірити, якою буде погода в Україні 29 серпня