2 вересня 2026 року президент Володимир Зеленський призначив бригадного генерала Святослава Заїця командувачем Сухопутних військ Збройних сил України. В указі №853/2026 зазначено повне ім’я нового командувача — Святослав Анатолійович Заєць, повідомляє jerelo.com.ua.
До цього прізвище Заїця значно рідше з’являлося у широкому інформаційному просторі, хоча його військовий шлях почався задовго до повномасштабного вторгнення. У 2014 році він командував розвідувально-десантною ротою 25-ї бригади, зустрів початок російської окупації у Криму, а згодом воював на Донбасі. Через роки Заєць пройшов шлях до корпусного рівня управління, очолив 20-й армійський корпус і отримав звання бригадного генерала.
Його кар’єра вирізняється не лише швидким просуванням останніх років: ще у 2014-му Заєць опинився в ситуації, коли молодому командиру довелося ухвалювати рішення під фактичною блокадою російських військ.
Святослав Заєць призначений командувачем Сухопутних військ: що відомо про рішення
Указ про нове призначення президент підписав 2 вересня 2026 року. Документ дуже короткий:
«Призначити Заїця Святослава Анатолійовича командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України».
Того самого дня окремим указом №852/2026 з посади командувача Сухопутних військ було звільнено Геннадія Шаповалова.
Офіційні укази не пояснюють причину кадрової заміни, тому приписувати Заїцю конкретне завдання або називати певну подію безпосередньою причиною його призначення було б спекуляцією. Водночас попередні посади нового командувача показують, що останнім часом він працював саме на рівні великих військових з’єднань.
Коротко: що відомо про Святослава Заїця
| Факт | Що відомо |
|---|---|
| Повне ім’я | Святослав Анатолійович Заєць |
| Військове звання | Бригадний генерал |
| Нова посада | Командувач Сухопутних військ ЗСУ з 2 вересня 2026 року |
| 2014 рік | Командир розвідувально-десантної роти 25-ї бригади, перебував із підрозділом у Криму під час початку окупації |
| Подальший бойовий досвід | Слов’янськ, Луганський аеропорт, Дебальцеве; служба у 25-й та 81-й бригадах |
| Корпусний рівень | Служба у структурі 8-го корпусу ДШВ, згодом командування 20-м армійським корпусом |
| Звання бригадного генерала | Присвоєне 6 травня 2026 року |
| Державні нагороди | Зокрема всі три ступені ордена Богдана Хмельницького |
Крим, 2014 рік: підрозділ Заїця опинився в російській блокаді
Один із найкраще задокументованих епізодів ранньої кар’єри Святослава Заїця — події у Криму на початку російської окупації.
У великому інтерв’ю ArmyFM, опублікованому у 2018 році, Заєць розповідав, що на момент тих подій був 26-річним командиром розвідувально-десантної роти 25-ї повітряно-десантної бригади.
Підрозділ прибув до Криму на навчання ще на початку лютого 2014 року. Після різкого загострення ситуації повернутися звичайним порядком стало неможливо. Українські військові опинилися заблокованими.
«Ми з перших хвилин дали зрозуміти, що будемо захищатися», — згадував Заєць.
За його словами, у розпорядженні української сторони було менш ніж сто військових, тоді як навколо частини перебували значно більші російські сили. Лунали ультиматуми, погрози штурмом та пропозиції залишити техніку і виїхати.
Заєць не погодився на умови російської сторони. Український підрозділ протримався в блокаді близько місяця, а згодом вийшов із Криму на материкову частину України.
Для біографії нового командувача цей епізод важливий ще й тому, що в Криму він діяв не як штабний офіцер високого рівня, а як безпосередній командир роти, відповідальний за людей на місці.
Що Заєць розповідав про поведінку росіян у Криму
В інтерв’ю Заєць детально описував психологічний тиск, який застосовували російські сили. Українським військовим регулярно повідомляли про нібито майбутній штурм, вимагали скласти зброю та залишити техніку.
Водночас підрозділ продовжував нести службу та демонстрував готовність до оборони. Заєць згадував і випадок із попереджувальним пострілом, після якого росіяни побачили, що українські військові не збираються просто спостерігати за захопленням частини.
- підрозділ перебував у Криму ще до відкритої фази окупації;
- українських військових блокували чисельно переважаючі сили;
- їм неодноразово висували ультиматуми;
- Заєць відмовився приймати російські умови;
- після приблизно місяця блокади підрозділ залишив окупований півострів.
Після Криму — Слов’янськ, Луганський аеропорт і Дебальцеве
Вихід із Криму не став завершенням бойового етапу для підрозділу Заїця. Навпаки, практично одразу почалася війна на Донбасі.
У розмові з ArmyFM він називав серед подальших епізодів Слов’янськ, Луганський аеропорт та Дебальцеве.
Особливо показовою є його розповідь про Луганський аеропорт. Частина роти Заїця виконувала там завдання. Сам він згадував, що мав можливість обирати, яким літаком летіти, і вирішив сісти на перший борт. Наступний літак до аеропорту не дістався — його було збито.
Заєць називав цю подію великим психологічним ударом для військових. Після цього бойова робота продовжилася.
25-та і 81-ша бригади: де служив Заєць
Із власної розповіді військового відомо про його службу щонайменше у двох добре відомих десантних формуваннях — 25-й та 81-й бригадах.
Про 25-ту бригаду Заєць говорив як про основу свого професійного становлення. Саме там він спостерігав за роботою старших офіцерів, командував розвідниками та отримав значну частину раннього практичного досвіду.
Згодом він служив і в 81-й бригаді. Заєць зазначав, що там було багато військових, із якими він раніше служив у 25-й, тому новий етап не був для нього переходом у повністю незнайоме середовище.
Цікаво, що у 2018 році офіцер прямо говорив про бажання продовжувати службу в Десантно-штурмових військах та здобувати додаткову військову освіту. На той момент він уже мав значний практичний досвід, але сам визнавав потребу посилювати теоретичну підготовку.
Від ДШВ до командування 20-м армійським корпусом
Подальша публічна біографія Заїця значно менш детальна. Це нормально для чинного військового, особливо під час війни.
За даними огляду, опублікованого iPress, перед переходом до 20-го армійського корпусу Заєць був начальником штабу та заступником командира 8-го корпусу Десантно-штурмових військ.
Не пізніше весни 2026 року він уже очолював 20-й армійський корпус оперативного командування «Південь». Це підтверджує указ президента №368/2026 від 6 травня, яким полковнику Святославу Заїцю було присвоєно військове звання бригадного генерала саме як командиру 20-го корпусу.
Через два дні, 8 травня 2026 року президент відвідав командний пункт 20-го армійського корпусу. Заєць доповідав про оперативну ситуацію у смузі оборони, де військові виконували завдання, пов’язані зі звільненням тимчасово окупованої території Дніпропетровщини.
Під час зустрічі командування обговорювало, зокрема:
- застосування та розвиток безпілотних систем;
- посилення можливостей для ударів на середню глибину;
- необхідні типи дронів;
- збільшення кількості наземних роботизованих комплексів;
- фінансування бойових батальйонів;
- гнучкіший вибір техніки для виконання різних бойових завдань.
Цей епізод добре показує різницю між Заїцем 2014 року і Заїцем 2026-го: від командира роти, який відповідав приблизно за сотню людей у заблокованому Криму, — до керівника корпусного рівня.
Які державні нагороди має Святослав Заєць
Бойовий шлях Заїця простежується не лише за публічними інтерв’ю та його посадами. У президентських указах є низка державних нагород.
У червні 2015 року капітана Святослава Заїця було нагороджено медаллю «За військову службу Україні».
Далі він послідовно отримав усі три ступені ордена Богдана Хмельницького:
| Дата | Нагорода | Звання Заїця в указі |
|---|---|---|
| 6 грудня 2016 року | Орден Богдана Хмельницького III ступеня | капітан |
| 22 травня 2022 року | Орден Богдана Хмельницького II ступеня | підполковник |
| 17 листопада 2022 року | Орден Богдана Хмельницького I ступеня | підполковник |
Таким чином, до моменту призначення командувачем Сухопутних військ Заєць уже був кавалером ордена Богдана Хмельницького I, II та III ступенів.
Що означає посада командувача Сухопутних військ
Нове призначення суттєво відрізняється за масштабом від командування окремим корпусом. Сухопутні війська є найбільшим самостійним видом Збройних сил України.
До їхньої структури входять різні бойові та спеціалізовані компоненти. Офіційний сайт Сухопутних військ серед них називає механізовані й танкові війська, ракетні війська та артилерію, військову ППО, армійську авіацію, спеціальні війська, служби забезпечення, а також безпілотні та роботизовані системи.
Командування Сухопутних військ відповідає за планування, підготовку та координацію дій бойових підрозділів, а також за розвиток відповідних спроможностей.
Тобто нова посада Заїця — це вже не управління одним з’єднанням на конкретній ділянці. Йдеться про роботу на рівні одного з основних компонентів усіх Збройних сил України.
Чим вирізняється військовий шлях нового командувача
Якщо прибрати з біографії Заїця формальні назви посад, залишається досить чітка послідовність професійного розвитку:
- тактичний рівень — командування розвідувально-десантною ротою;
- бойовий досвід 2014 року — Крим і початок війни на Донбасі;
- служба в десантних формуваннях — 25-та та 81-ша бригади;
- перехід до штабної та корпусної роботи у структурі ДШВ;
- командування 20-м армійським корпусом;
- звання бригадного генерала у травні 2026 року;
- командування Сухопутними військами з вересня 2026 року.
Особливо помітно, що Заєць належить до покоління українських командирів, професійний досвід яких формувався вже під час реальної російсько-української війни, а не лише на навчаннях та у штабах.
До речі, раніше ми також розповідали, що робити, якщо після збою в «Резерв+» досі не працює авторизація.