Україна не розглядає передачу Донбасу Росії як спосіб швидко завершити війну. Саме такий сигнал президент Володимир Зеленський дав у зверненні до Дня Незалежності 24 серпня 2026 року. Водночас він знову виступив за переговори — але не за домовленість на умовах Кремля, а за посилення міжнародного тиску, який має змусити Росію сісти за стіл перемовин, повідомляє jerelo.com.ua.
Тобто «Україна готова до переговорів» і «Україна готова віддати Донбас» — це дві принципово різні тези, які не варто змішувати.
Розбираємо, що саме Зеленський сказав про Донбас і мир 24 серпня, які умови переговорів випливають із його заяви та чого президент насправді не оголошував.
Що Зеленський сказав про Донбас 24 серпня
Автор: Офіс Президента України.
Джерело: Офіційне інтернет-представництво Президента України.
Ліцензія: CC BY-NC-ND 4.0.
Ключова для нинішньої дискусії частина прозвучала ближче до завершення офіційного звернення президента.
Зеленський заявив, що Росія намагається переконати Європу та інших партнерів у тому, що передача Донбасу нібито дозволить швидко завершити війну. Президент цю логіку відкинув.
«Україна інша й свого не дарує».
У практичному сенсі ця заява означає: у виступі 24 серпня Зеленський не запропонував територіальну поступку Донбасом як ціну за мир. Навпаки, президент поставив таку ідею в контекст російської спроби нав’язати світові вигідну Москві модель завершення війни.
Так само цю частину звернення трактували Gazeta.ua та Радіо Свобода.
Чи означає це відмову України від переговорів
Ні. І це один із головних моментів, який можна втратити, якщо читати окремі фрази Зеленського поза контекстом.
Президент одночасно:
- відкинув ідею поступитися Донбасом заради швидкого завершення війни;
- заявив про необхідність зберігати й посилювати українську оборону;
- закликав США, Європу та інших партнерів збільшувати тиск на Росію;
- прямо виступив за те, щоб змусити РФ перейти до переговорів.
«Треба садити «рускіх» за стіл перемовин».
Таким чином, у позиції Києва немає суперечності між готовністю до дипломатії і відмовою від автоматичної територіальної поступки. Переговори розглядаються як спосіб домовитися про завершення війни, але не як синонім капітуляції.
Переговори та передача території — не одне й те саме
Це особливо добре видно, якщо порівняти звернення 24 серпня з позицією, яку Зеленський викладав раніше.
У відкритому листі до президента РФ від 4 червня 2026 року глава держави пропонував прямі переговори та повне припинення вогню на час дипломатичного процесу. Лінія фронту при цьому описувалася як точка, з якої може починатися дипломатія.
Лінія, на якій зупинилися бойові дії, та міжнародно визнаний державний кордон — юридично й політично не тотожні поняття.
Через кілька днів Україна, Франція, Велика Британія та Німеччина у спільній заяві від 8 червня також визначили нинішню лінію зіткнення як стартову точку для переговорів, водночас наголосивши на принципі, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою.
| Питання | Що випливає з позиції України | Чого з цього не випливає |
|---|---|---|
| Переговори з Росією | Україна допускає дипломатичний процес | Автоматичної згоди на російські умови |
| Лінія фронту | Може стати відправною точкою для переговорів і припинення вогню | Автоматичного визнання її новим державним кордоном |
| Донбас | Зеленський 24 серпня відкинув логіку «віддати й швидко завершити війну» | Оголошення про передачу території Росії |
| Мир | Київ говорить про дипломатію разом із військовим та економічним тиском | Припинення опору до появи домовленостей |
Що Зеленський сказав США
Окремий блок виступу був адресований Сполученим Штатам. Його зміст важливий для розуміння того, який саме механізм Київ бачить для наближення переговорів.
Зеленський не закликав США безпосередньо вступати у війну. Натомість він пов’язав можливість завершення війни з достатнім озброєнням України, санкціями та іншими інструментами тиску на Москву.
Логіка проста: якщо для Росії продовження війни стає дорожчим і менш перспективним, її стимул до реальних переговорів має зростати.
Саме тому слова про переговори у зверненні стоять поруч із вимогами санкцій, зброї, зміцнення української армії та оборонної промисловості, а не з пропозицією односторонніх поступок.
Автор: Офіс Президента України.
Джерело: Офіційне інтернет-представництво Президента України.
Ліцензія: CC BY-NC-ND 4.0.
Чого Зеленський очікує від Європи
Для Європи послання було дещо іншим. Президент закликав європейські держави залишатися об’єднаними та достатньо сильними політично, щоб впливати на перебіг війни та майбутні переговори.
Це продовжує позицію, яку Київ разом із ключовими європейськими партнерами озвучував раніше: питання європейської безпеки та майбутнього України не повинні вирішуватися без участі самої України та Європи.
Отже, Європа для Києва — не просто джерело допомоги. Вона розглядається як один із ключових учасників майбутнього врегулювання та системи гарантій безпеки.
Навіщо Зеленський звернувся до Китаю
Найпомітнішою новою частиною виступу стало пряме звернення до Пекіна.
«Китай більше не має мовчати».
Зеленський пов’язав це насамперед із міжнародною безпекою та ядерними погрозами. Сенс заяви полягає в тому, що Україна хоче бачити Китай не пасивним спостерігачем, а державою, здатною використати свій політичний вплив для стримування небезпечної ескалації.
При цьому президент не оголосив Китай новим офіційним посередником і не повідомив про створення нового переговорного формату за участю Пекіна.
Чого Зеленський не оголосив 24 серпня
Звернення було політично важливим, але його не варто перетворювати на те, чого в ньому немає.
24 серпня Зеленський не оголосив:
- дату нового раунду переговорів України та Росії;
- місце проведення таких переговорів;
- новий склад української переговорної делегації;
- підписану домовленість про припинення вогню;
- рішення про юридичну відмову від Донбасу;
- готовий мирний договір або погоджений сторонами план завершення війни.
Тому повідомлення про те, що Україна нібито вже погодилася «обміняти Донбас на мир», не відповідає змісту звернення Зеленського 24 серпня.
То чи віддасть Україна Донбас заради миру
Якщо відповідати лише на підставі заяви президента 24 серпня, відповідь однозначна: Зеленський відкинув сценарій, за якого Україна просто передає Донбас Росії в обмін на обіцянку швидкого миру.
Водночас Київ не закриває двері для переговорів. Українська позиція сьогодні виглядає інакше: переговори мають стати результатом тиску на Росію та відбуватися за участю України й партнерів, а припинення бойових дій саме по собі не повинно автоматично означати юридичну передачу окупованих територій.
Головна теза звернення 24 серпня — мир потрібен Україні, але швидкість його досягнення не повинна підміняти питання умов, безпеки та суверенітету.
У контексті втрат російської авіації варто також згадати, чим особливий Су-33 і чому його ураження стало серйозним ударом для Росії.