Тарас Чмут прокоментував відставку Михайла Федорова, його протистояння з військовим керівництвом і можливі кадрові зміни у Збройних силах України. Керівник фонду «Повернись живим» пояснив, чому вважає рішення щодо ексміністра небезпечним, як описує відносини Міністерства оборони з Генеральним штабом і кого називає серед військових, здатних претендувати на найвищі командні посади, повідомляє jerelo.com.uа.
Нові заяви Чмут зробив у великому інтерв’ю «Українській правді», оприлюдненому 21 липня 2026 року.
Головний зміст розмови — не особистий конфлікт двох посадовців, а зіткнення різних підходів до управління армією, розподілу ресурсів і впровадження технологічних змін.
Головні заяви Тараса Чмута
- рішення не перепризначати Михайла Федорова міністром оборони він сприйняв із нерозумінням;
- суперечності між командою міністра та Генеральним штабом були відомі ще до призначення Федорова;
- без підтримки військового керівництва Міністерство оборони не могло реалізувати масштабні зміни;
- кадрова ротація не усуває системних проблем управління військом;
- в Україні залишається занадто мало підготовлених офіцерів, яких розглядають для найвищих командних посад;
- серед таких військових Чмут згадав Андрія Білецького, Михайла Драпатого, Олега Апостола та Ігоря Оболєнського.
Що Чмут сказав про відставку Федорова
Тарас Чмут наголосив, що несподівано сприйняв рішення, після якого Михайло Федоров перестав очолювати Міністерство оборони. Водночас кадрову ситуацію варто описувати точно: уряд пішов у відставку, а кандидатуру Федорова не подали для повторного призначення у новому складі Кабінету Міністрів.
«Для України це може бути найбільша помилка за останні роки».
Чмут пов’язує свій різкий прогноз не лише з особистістю Федорова. На його думку, зміна команди може зупинити або сповільнити процеси, які вже були запущені у сфері оборонних закупівель, дронів, цифровізації та розподілу ресурсів між підрозділами.
Він також застеріг від ілюзії стабільності. Успішні удари по російських об’єктах і технологічний розвиток українського війська, за його оцінкою, не скасовують проблем із мобілізацією, виснаженням особового складу та якістю військового управління.
Це особиста оцінка Тараса Чмута, а не офіційно встановлений прогноз наслідків відставки Федорова. Наразі немає підтвердження, що кадрове рішення саме по собі неминуче призведе до погіршення ситуації на фронті.
У чому полягали розбіжності Федорова з Генштабом
За версією Чмута, протистояння виникло не раптово. Команда Федорова ще до його приходу в Міністерство оборони займалася дронами, цифровими системами, інноваціями та трансформацією закупівель. Її підхід неминуче мав зіткнутися з консервативнішою військовою вертикаллю.
Чмут стверджує, що за останні місяці суперечності загострилися настільки, що міністерство не могло впроваджувати великі зміни без згоди Генерального штабу. Якщо військове керівництво не підтримувало певну ініціативу, її реалізація або затягувалася, або втрачала масштаб.
Про блокування частини пропозицій публічно говорив і сам Федоров під час свого брифінгу 16 липня. Він заявив про серйозні розбіжності із Сирським, але водночас визнав заслуги головнокомандувача в обороні Києва та проведенні Харківської операції.
| Питання | Позиція Чмута | Що важливо врахувати |
|---|---|---|
| Відставка Федорова | Може стати серйозною стратегічною помилкою | Це прогноз Чмута, а не доведений наслідок кадрового рішення |
| Відносини з Генштабом | Військова вертикаль могла блокувати масштабні зміни | Повний перелік спірних рішень офіційно не оприлюднений |
| Ситуація на фронті | Накопичені проблеми можуть проявитися різко | Чмут не назвав конкретної дати або гарантованого сценарію |
| Можлива заміна Сирського | Коло підготовлених претендентів дуже вузьке | Названі прізвища не є офіційним списком кандидатів |
Що Тарас Чмут сказав про Сирського
Чмут не зводить усі проблеми війська лише до постаті Олександра Сирського. Його критика стосується ширшої системи, в якій кар’єрне зростання, за словами керівника фонду, нерідко залежить від особистої лояльності та готовності повідомляти начальству зручну інформацію.
На його думку, командири, які відкрито доповідають про реальний стан підрозділів і проблеми на фронті, можуть мати менше можливостей для просування. У результаті військова вертикаль втрачає людей, здатних приймати самостійні рішення та нести відповідальність.
Основна претензія Чмута полягає не в тому, що армія має сильного керівника, а в тому, що система не створила достатньої кількості рівноцінних наступників.
Станом на 21 липня Олександр Сирський залишається головнокомандувачем ЗСУ. Генеральний штаб офіційно спростував повідомлення про його нібито звільнення.
Кого Чмут назвав серед можливих наступників Сирського
Відповідаючи на запитання про можливу заміну головнокомандувача, Тарас Чмут наголосив, що в Україні обговорюють лише кілька військових, здатних претендувати на найвищі посади.
«У нас зараз три прізвища, п’ять максимум прізвищ».
У розмові він згадав:
- Андрія Білецького;
- Михайла Драпатого;
- Олега Апостола;
- Ігоря Оболєнського.
Чмут не заявляв, що хтось із них уже отримав пропозицію або обов’язково очолить ЗСУ. Прізвища прозвучали як приклад надто короткого переліку командирів, яких суспільство, військові та політичне керівництво можуть розглядати для вищих посад.
Чому короткий список кандидатів Чмут вважає проблемою
За понад десять років війни держава мала б підготувати значно більше командирів оперативного і стратегічного рівня. Вони повинні мати досвід управління великими угрупованнями, довіру військових, здатність працювати з політичним керівництвом і розуміння сучасної технологічної війни.
Натомість, за оцінкою Чмута, під час кожної дискусії про заміну головнокомандувача повторюються ті самі кілька прізвищ. Це створює одразу декілька ризиків:
- будь-яка кадрова заміна може спричинити втрату керованості;
- для двох найвищих посад доводиться обирати з одного вузького кола людей;
- система не має достатнього кадрового резерву;
- перспективні командири середньої ланки не завжди отримують можливість професійно зростати;
- політична лояльність може переважати реальні управлінські результати.
Чи вважає Чмут звільнення Сирського вирішенням проблеми
Із заяв Чмута не випливає, що проста заміна Сирського автоматично виправить становище. Він говорить про необхідність змінити підходи до роботи всієї системи — від Міністерства оборони та Генерального штабу до підготовки командирів, мобілізації та взаємодії між цивільним і військовим керівництвом.
Заміна однієї людини без зміни правил може лише тимчасово знизити напругу. Новий головнокомандувач зіткнеться з тими самими проблемами:
- дефіцитом людей у бойових підрозділах;
- виснаженням військовослужбовців;
- розпорошенням ресурсів між новими та чинними частинами;
- повільним ухваленням рішень;
- недостатньою відповідальністю командирів за помилки;
- конфліктом між технологічними реформами та традиційною військовою бюрократією.
Що потрібно розуміти про заяви Чмута
Тарас Чмут очолює фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим» і регулярно спілкується з військовими підрозділами, командирами та представниками оборонного сектору. Його оцінки ґрунтуються на досвіді роботи фонду, але не є офіційною позицією Генерального штабу, Міністерства оборони чи президента.
Тому головні висновки нового інтерв’ю варто розділяти на три рівні:
- Підтверджені факти: Федоров не був перепризначений міністром, а Сирський продовжує виконувати обов’язки головнокомандувача.
- Публічні заяви: Федоров говорив про блокування ініціатив, а Чмут — про системний конфлікт між різними управлінськими підходами.
- Оцінки та прогнози: припущення про можливий обвал фронту, наслідки відставки та кандидатів на заміну Сирському залишаються особистими оцінками учасників дискусії.
Короткі відповіді на головні запитання
Що Тарас Чмут сказав про Федорова?
Він назвав рішення не перепризначати Михайла Федорова міністром оборони потенційно однією з найбільших помилок останніх років і висловив занепокоєння через можливу зупинку оборонних реформ.
Чому виник конфлікт Федорова із Сирським?
За оцінкою Чмута, сторони мали різні підходи до управління ресурсами, закупівель, цифровізації та технологічного розвитку армії. Частину ініціатив міністерства Генеральний штаб міг не підтримувати або затягувати.
Чи звільнили Олександра Сирського?
Ні. Станом на 21 липня 2026 року він продовжує виконувати обов’язки головнокомандувача Збройних сил України.
Кого Чмут назвав серед можливих кандидатів?
Він згадав Андрія Білецького, Михайла Драпатого, Олега Апостола та Ігоря Оболєнського. Це не офіційний список претендентів, а прізвища, які обговорювалися під час інтерв’ю.
На тлі розмов про кадрові зміни варто також з’ясувати, що реально підтверджено щодо можливої зустрічі Зеленського і Путіна у Ватикані.