За останні роки ціни на продовольчі товари в Україні наблизилися до рівня цін у країнах Європейського Союзу, а на деякі продукти навіть перевищили їх. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України.
Динаміка цін та її причини
Згідно з даними регулятора, з 2016 року ціни на продукти харчування в Україні, перераховані в євро, зросли в середньому на 79%. За той самий період у країнах ЄС аналогічний показник зріс лише на 46%.
Таке швидке наближення цін може призводити до падіння внутрішнього попиту або змушувати споживачів переорієнтовуватися на дешевші товари-замінники.
Які продукти дорожчі, а які — дешевші
Аналіз НБУ показує, що ситуація є неоднорідною для різних груп товарів.
Дешевше, ніж у Європі:
- Хліб, крупи, фрукти та овочі: Залишаються дешевшими завдяки меншим витратам на сировину, робочу силу та логістику всередині країни.
- Соняшникова олія: Ціна на 20−25% нижча, ніж у сусідній Польщі, що пояснюється потужним внутрішнім виробництвом.
- М'ясо птиці та яйця: Також дешевші завдяки високій ефективності та ефекту масштабу у великих українських виробників.
Дорожче, ніж у Європі:
- Вершкове масло: Ціна на 20−25% вища, ніж у Польщі.
- Свинина та молочні продукти: Також дорожчі за польські аналоги.
Це пов'язано зі структурними проблемами у вітчизняному тваринництві, вищою собівартістю виробництва та значною державною підтримкою агросектору в країнах ЄС, яка дозволяє їхнім виробникам тримати нижчі ціни.
Чому це важливо
Дані НБУ фіксують важливий та дещо парадоксальний тренд. З одного боку, зближення цін з європейськими є природним наслідком інтеграції України до єдиного ринку. Це відображає відкритість економіки та поступове вирівнювання умов.
З іншого боку, цей процес висвітлює фундаментальні проблеми конкурентоспроможності в окремих галузях українського агросектору, насамперед у тваринництві. Без значної державної підтримки, співставної з європейською, українським виробникам молока та м'яса вкрай важко конкурувати з дешевшим імпортом з ЄС.
Це створює серйозний виклик для української економічної політики. Подальша інтеграція до ЄС вимагатиме від України не лише гармонізації законодавства, а й розробки власної довгострокової стратегії підтримки аграрного сектору. В іншому випадку існує ризик, що менш ефективні галузі можуть просто не витримати конкуренції, що призведе до зростання імпорту та втрати робочих місць всередині країни.