Координація між Україною та Молдовою допомогла зірвати підготовку замахів на публічних людей в Україні, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на bbc.com. Спецоперація “Енігма 2.0” завершилась затриманням 10 підозрюваних і відкрила деталі роботи групи, яку слідство пов’язує з російськими спецслужбами.
“Енігма 2.0”: що саме зірвали силовики
Українські та молдовські правоохоронці провели масштабну операцію під назвою “Енігма 2.0” і затримали 10 осіб, яких підозрюють у підготовці замахів на публічних осіб в Україні. Серед можливих цілей, за версією слідства, фігурували журналісти, активісти та представники військової розвідки. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що Нацполіція зупинила серію резонансних убивств, які нібито готували російські спецслужби, а їхній задум — посіяти страх, паніку й розхитати ситуацію всередині країни.
Як, за версією слідства, працювала схема з “вербуванням у Молдові”
Слідчі стверджують, що виконавці діяли на замовлення спецслужб РФ, а ключовою ланкою стали громадяни Молдови. Їх, за даними правоохоронців, вербували, після чого переправляли в Україну для підготовки замовних убивств. Уже на місці група збирала докладні дані про потенційних жертв: де живуть і працюють, якими маршрутами пересуваються, де найчастіше бувають, і які сценарії нападу виглядають “зручнішими”.
Після етапу розвідки кілери, за матеріалами справи, переходили в режим очікування. Команда чекала сигналів від куратора, який тримав зв’язок із російськими спецслужбістами. Така модель з “керуванням на відстані” дає змогу організаторам мінімізувати прямі контакти й плутати сліди.
Хто, за даними поліції, координував групу
Серед 10 затриманих є імовірний організатор диверсійної групи, і більшість фігурантів затримали саме в Україні. Організатором та координатором агентурно-бойової структури називають 34-річного громадянина Молдови. Поліція вказує, що раніше він відбував покарання у РФ, де його нібито й завербували.
Після повернення до Молдови цей чоловік, за версією Нацполіції, підтримував “проросійське угруповання”, яке працювало на дестабілізацію країни та організацію масових протестів у 2022–2023 роках. Далі він начебто вибудував ієрархію та залучив помічників-співвітчизників віком до 25 років. Окремий акцент — на пошуку молоді, зокрема тих, хто навчався у військових навчальних закладах, і подальшому “супроводі” людей уже на території України.
Ролі всередині групи: від “кур’єрів” до зброї та схованок
Частина учасників діяла максимально непомітно і, використовуючи засоби конспірації, працювала під виглядом кур’єрів. За матеріалами обшуків, ці люди проводили спостереження за “об’єктами”, робили фото- та відеофіксацію, фіксували звички й пересування. Інші, за версією слідства, відповідали за придбання зброї, організацію схованок, підготовку “легенд” та відпрацювання способів ліквідації — від розстрілу до підриву.
Окремо описують і технічний бік координації. Комунікацію тримали через закриті канали зв’язку, щоб ускладнити перехоплення. А фінансові перекази, як стверджують правоохоронці, проводили через криптогаманці — так простіше “розмити” походження коштів і заплутати ланцюжок транзакцій.
Скільки обіцяли за вбивства і які підозри готують
За виконання замовних убивств російська сторона нібито обіцяла сотні тисяч доларів. Генеральний прокурор Руслан Кравченко уточнив: за кожне вбивство виконавцям могли обіцяти до 100 тисяч доларів США, і сума залежала від рівня відомості та впливовості потенційної жертви. За даними джерел BBC News Україна в правоохоронних органах, чотирьом затриманим готують підозру у підготовці замовного вбивства.
Йдеться про громадян Молдови та України: Дмитра Байрактара (Bairactar Dmitri Alexandr), Марселя Евчіу (Evciu Marsel Artur), Діану Палій та Нікіту Березова. Ще п’ятьом особам інкримінують незаконне зберігання зброї та вибухівки. Прокуратура планує просити суд про арешт усіх фігурантів, а з оприлюднених фото- й відеокадрів обшуків видно, що деякі із затриманих працювали на держтелекомпанію невизнаної “Придністровської Молдавської Республіки”.
Кого планували атакувати: Юсов і ще кілька фігурантів
Руслан Кравченко публічно назвав лише одне ім’я з переліку потенційних цілей. Це речник ГУР і заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов. Йому 43 роки, з 2022-го він відповідає у військовій розвідці за стратегічні комунікації, часто виступає в медіа та аналізує ситуацію в РФ і дії української розвідки під час війни.
Юсов має військову, юридичну та політологічну освіту. До роботи в ГУР він був громадським активістом і політичним діячем, працював чиновником міського рівня в Одесі та радником обласного голови СБУ. Така публічність і впізнаваність, за логікою слідства, робить подібні фігури бажаними цілями для тих, хто ставить на резонанс і психологічний ефект.
Ще одна ціль — Дмитро Гордон: чому його вже не вперше “ведуть” у справах СБУ
Ще однією “мішенню”, за словами джерел BBC серед правоохоронців, був український журналіст і блогер Дмитро Гордон. Він відомий інтерв’ю з політиками та зірками шоу-бізнесу, які набирають мільйонні перегляди, зокрема й серед російської аудиторії. У Росії його заочно оголосили “іноагентом” та “екстремістом” і засудили до 14 років ув’язнення.
Це не перший випадок, коли силовики говорять про ризик замаху на Гордона. У червні 2025 року СБУ вже заявляла, що запобігла спробі нападу на нього. А у вересні 2024-го СБУ говорила про нейтралізацію агентурної мережі ФСБ, яка готувала теракти в Україні, серед яких фігурувало й убивство Дмитра Гордона.
Тодішній очільник СБУ Василь Малюк пояснював, що цей блогер “тригерить” російську владу. За його словами, путінський режим сприймає Гордона як одного з ключових пропагандистів України, а його контент дивляться і в Росії, і на тимчасово окупованих територіях. Сам Гордон наразі публічно не коментував історію з “Енігмою 2.0”.
Чому навколо Гордона завжди багато шуму і що було раніше
Дмитру Гордону 58 років, він також бізнесмен і засновник інтернет-видання “Гордон”. Два його ютуб-канали з інтерв’ю мають мільйонну аудиторію, що автоматично робить його впливовим медійним гравцем. У 2019 році саме Гордон записав інтерв’ю з тоді ще коміком Володимиром Зеленським — розмова стала помітною частиною його президентської кампанії.
Серед найбільш скандальних співрозмовників Гордона були екслідер сепаратистів “ДНР” Ігор Гіркін, президент Білорусі Олександр Лукашенко та російська чиновниця Наталя Поклонська, яка після анексії Криму перейшла на бік Росії. Після цих ефірів у соцмережах здіймалася хвиля обурення, а частина політиків і громадян вимагала притягнути журналіста до відповідальності за надання платформи Поклонській і Гіркіну. Гордон натомість наполягав, що діяв в інтересах України й у координації з українськими спецслужбами, зокрема з ГУР.
Інші потенційні цілі, про яких мовчать з міркувань безпеки
Окрім Андрія Юсова та Дмитра Гордона, слідство називає й інших можливих “мішеней” молдовських кілерів. Серед них — колишній військовий США, який нині воює у Міжнародному легіоні ГУР, заступник директора однієї з оборонних компаній, а також український блогер і музикант, який раніше мав громадянство РФ. Їхні прізвища не розкривають, щоб не підставляти людей під додатковий ризик і не допомагати тим, хто міг би продовжити стеження.
Історія “Енігми 2.0” показує, що замахи на публічних осіб в Україні залишаються інструментом війни, де ставка робиться не лише на конкретну жертву, а й на суспільний ефект. Саме тому в таких справах однаково важливі і затримання виконавців, і викриття логістики, каналів зв’язку та фінансування. А для суспільства це ще один сигнал: атаки можуть плануватися тихо й довго, але їх реально зупиняти, якщо працює координація між країнами та спецпідрозділами.
Ще один гучний епізод із роботи антикорупційних органів — історія про затримання Галущенка і нічний маршрут, який тепер розбиратимуть слідчі.