Високий суд Англії ухвалив рішення, яке ставить крапку у ключовому етапі багаторічної юридичної боротьби між державним ПриватБанком та його колишніми власниками — Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на forbes.ua. Суд зобов’язав бізнесменів компенсувати банку понад $3 млрд збитків і судових витрат до 24 листопада 2025 року.
Судове рішення і деталі виплат
Загальна сума, яку мають сплатити колишні акціонери, становить $3,049 млрд. Із них $1,76 млрд — це основна компенсація, $1,19 млрд — нараховані відсотки, а ще $99,6 млн призначено як авансовий платіж для покриття судових витрат банку. Суд також відхилив прохання Коломойського та Боголюбова про дозвіл на апеляцію і зупинення виконання рішення, тому кошти мають бути сплачені у визначений термін.
Якщо бізнесмени не виконають рішення добровільно, ПриватБанк розпочне процедуру примусового стягнення за рахунок арештованих ще з 2017 року активів.
Суддя Трауер у своєму рішенні назвав позиції відповідачів «неправдоподібними і побудованими на свідомій неправді», а спроби Боголюбова відмежуватися від шахрайських дій — «глибоко оманливими і недобросовісними».
Результат десятирічної боротьби
У ПриватБанку підкреслили, що це рішення — перемога над масштабним шахрайством і підтвердження правомірності багаторічних судових зусиль із притягнення колишніх власників до відповідальності.
Банк був націоналізований у грудні 2016 року після того, як Національний банк визнав його неплатоспроможним через дефіцит регулятивного капіталу. Держава отримала контроль над установою, а розслідування міжнародної компанії Kroll показало: протягом десяти років до націоналізації з банку незаконно вивели щонайменше $5,5 млрд. Саме стільки держава потім витратила на його порятунок.
Як працювала «схема пилососа»
За даними аудиторів, ПриватБанк діяв за схемою, відомою як «режим пилососа» — залучав депозити клієнтів, а кредити видавав переважно компаніям, пов’язаним із самими акціонерами. Після націоналізації нове керівництво банку ініціювало низку позовів у закордонних судах, вимагаючи від Коломойського та Боголюбова повернути виведені кошти.
Сума позову у Високому суді Лондона становила спочатку $1,951 млрд, але з урахуванням відсотків перевищила $3 млрд. Саме цей суд у 2017 році наклав глобальний арешт на активи Коломойського та Боголюбова, що стало одним із найгучніших рішень у міжнародній фінансовій практиці.
Міжнародні позови та кримінальні справи
Крім Лондона, ПриватБанк подав позови в США, Ізраїлі та на Кіпрі, де загальна сума претензій перевищує $10 млрд. Американські правоохоронці також розслідують діяльність Ігоря Коломойського у справах про відмивання грошей і шахрайство — зокрема, щодо купівлі за ці кошти нерухомості, заводів і промислових активів у США.
Деталі справи і наслідки рішення
За даними банку, ще з 2013–2014 років через 134 фіктивні угоди між 50 позичальниками з банку було виведено близько $2,3 млрд, з яких $1,9 млрд так і не повернули. До схеми були залучені три британські компанії та одна з Британських Віргінських островів, що дало підставу подати позов саме у Лондоні.
Юристи наголошують, що кошти, які вдасться повернути, можна буде зарахувати як “відновлення списаних активів”, що позитивно вплине на фінансовий стан банку.
Як зауважила Олена Зубченко, заступниця голови правління Sense Bank, яка раніше була юридичною радницею ПриватБанку, це рішення створює прецедент для інших судових процесів у США, Ізраїлі та на Кіпрі, посилюючи позиції української держави.
Новий етап для ПриватБанку
За перше півріччя 2025 року ПриватБанк уже показав рекордний прибуток у 34,9 млрд грн. Перемога в Лондоні може стати ключовим кроком до приватизації банку, яку уряд розглядає як один із головних елементів реформування фінансового сектору.
Хоча рішення суду ще потребує технічного виконання, воно вже зараз є історичним прецедентом для України — доказом того, що навіть найбільші схеми розкрадання державних фінансів можуть бути розкриті, а винні зобов’язані заплатити сповна.
На тлі цього рішення увага прикута й до інших гучних розслідувань — нещодавно НАБУ розкрило “Мідас”, де фігурують високопосадовці уряду.