Коли символ пам’яті потрапляє у парламентську залу, це майже завжди виходить за межі спорту, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на liga.net. 26 лютого Владислав Гераскевич озвучив із трибуни Верховної Ради вимогу позбавити Сергія Бубку звання Героя України — і ця історія зачепила одразу кілька тем: війну, репутацію, санкції та правила Міжнародного олімпійського комітету.
Що саме сказав Владислав Гераскевич у Верховній Раді
У четвер, 26 лютого, український скелетоніст і дискваліфікований учасник XXV зимових Олімпійських ігор Владислав Гераскевич виступив у Верховній Раді під час пленарного засідання. Трансляцію вів канал «Рада», тож його слова швидко розійшлися публічним простором. Центральний меседж був простим: українцям потрібно триматися разом, навіть якщо в залі сидять представники різних політичних сил.
Спортсмен прийшов із «шоломом пам’яті», на якому зображені загиблі українські спортсмени. Він наголосив, що саме єдність у критичні моменти працює як сигнал для світу — коли суспільство згуртоване, зовнішня підтримка, за його логікою, теж стає міцнішою. У його промові звучала думка, що сьогодні єдність — це не риторика, а питання виживання.
«Основне і головне – це єднання навколо України…» — сказав Владислав Гераскевич із трибуни парламенту.
«Шолом пам’яті»: чому він став міжнародною суперечкою
Історія зі шоломом — це не лише про дизайн чи форму, а про те, як спорт реагує на війну та втрати. 9 лютого Гераскевич заявив, що один із чиновників МОК забороняє використовувати шолом із зображенням спортсменів, загиблих унаслідок російської агресії. Після цього Володимир Зеленський подякував українцю за те, що він «нагадує світові ціну нашої боротьби», а НОК України звернувся до МОК із проханням дозволити виступи в цьому шоломі.
Далі події розвивалися швидко. 10 лютого МОК постановив, що Гераскевич не може носити «шолом пам’яті» на змаганнях зі скелетону, але може використовувати чорну пов’язку. А вже 12 лютого спортсмена дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 у скелетоні через намір виступати саме в цьому шоломі.
Коротка хронологія подій
- 9 лютого — заява про заборону шолома з іменами/зображеннями загиблих спортсменів.
- 10 лютого — рішення МОК: шолом не можна, чорна пов’язка можлива.
- 12 лютого — дискваліфікація перед першим заїздом Олімпіади-2026 у скелетоні.
Чому у промові прозвучала тема Сергія Бубки
Окремою частиною виступу став заклик щодо Сергія Бубки — олімпійського чемпіона і колишнього президента Національного олімпійського комітету України, який досі має звання Героя України. Гераскевич заговорив про «очищення України» та згадав кількох представників України в МОК, після чого назвав Бубку прямо. Він заявив, що, на його думку, Бубка не має права носити це звання, і звинуватив його в тому, що той «підігрує» Росії та «торгує з окупантами».
Тут важливий контекст: у суспільстві звання Героя України сприймають як маркер максимальної довіри й заслуг, і під час війни ця символіка лише посилилася. Гераскевич у промові підкреслив, що нині нагороду часто отримують посмертно, а отже будь-які репутаційні тіні навколо тих, хто має цей статус, звучать особливо гостро. Це той випадок, коли спортивна тема переходить у площину моральних стандартів держави.
«…закликаю посприяти тому, щоб пан Бубка був позбавлений цієї нагороди шляхом накладення на нього санкцій», — наголосив спортсмен.
Довідка: хто такий Сергій Бубка і що відомо про скандал 2023 року
Сергій Бубка — один із найвідоміших українських легкоатлетів, який спеціалізувався на стрибках із жердиною і роками утримував світові рекорди. Він народився 4 грудня 1963 року в Луганську та став олімпійським чемпіоном 1988 року в Сеулі. За кар’єру Бубка понад 30 разів оновлював світовий рекорд — цифра, яка багато років була майже недосяжною для інших.
Після завершення виступів він перейшов у спортивне управління: обіймав керівні посади, зокрема був президентом НОК України, а також працював у міжнародних структурах легкої атлетики. У 2023 році Bihus.Info опублікувало матеріал про можливі бізнес-зв’язки його родини на тимчасово окупованій території Донецької області. Сам Бубка ці звинувачення публічно заперечував, наголошуючи, що не співпрацює з окупаційними структурами.
Які питання це відкриває для держави і спортивної сфери
Цей кейс не зводиться до однієї емоційної промови. Він піднімає одразу кілька практичних питань: як працюють санкції, хто ініціює процедури, і як держава пояснює суспільству рішення щодо нагород та статусів. Окремо стоїть тема репутації України на міжнародній арені — спорт залишається потужним каналом комунікації, і будь-які конфлікти навколо українських представників у міжнародних організаціях викликають підвищену увагу.
Що важливо для розуміння ситуації (корисний чек-лист):
- У виступі Гераскевича поєдналися дві лінії: пам’ять про загиблих і вимога політико-правової реакції щодо нагород.
- МОК уже ухвалював рішення щодо символіки «шолома пам’яті», і це вплинуло на участь спортсмена в змаганнях.
- Тема санкцій звучить як запропонований механізм для позбавлення звання Героя України, але для цього потрібні офіційні процедури.
- Суспільний резонанс посилюється тим, що під час війни нагороди часто присвоюють посмертно, і їхній статус стає особливо чутливим.
Нагадаємо, у 2026 році для “обмежено придатних” діє повторна ВЛК і ми пояснили, що робити, якщо у документах досі стоїть старий статус.