За підсумками візиту до Києва 3 лютого генеральний секретар НАТО Марк Рютте окреслив, яким Альянс бачить шлях України до безпечного миру та що може змінитися одразу після укладання мирної угоди, повідомляє jerelo.com.ua.
Візит Марка Рютте до Києва і виступ у парламенті
Генсек НАТО Марк Рютте 3 лютого прибув до Києва та виступив у Верховній Раді України. Його промову транслювали на офіційному YouTube-каналі парламенту, тож ключові заяви могли почути не лише депутати, а й широка аудиторія. У центрі виступу були плани НАТО щодо дій в Україні після укладання мирної угоди та логіка майбутніх безпекових гарантій.
Приїзд Рютте відбувся на тлі масованих російських ударів по території України, зокрема по столиці. Перед виступом він разом із президентом Володимиром Зеленським вшанував пам’ять загиблих українських воїнів біля Народного меморіалу національної пам’яті на майдані Незалежності. Цей жест, за змістом дня, підкреслив: розмова про мир у Києві нерозривно пов’язана з ціною, яку країна вже заплатила.
Яким НАТО бачить мир для України
У Верховній Раді Рютте наголосив, що мир для України має бути не «на папері», а тривалим і підкріпленим реальними гарантіями безпеки. Він окреслив підхід союзників так, щоб фокус був не лише на моменті завершення війни, а й на тому, якою буде Україна після неї.
«Ми хочемо забезпечити, щоб мир був тривалим, щоб діти могли дивитися в майбутнє без остраху і розбудовувати велику націю», — сказав генсек НАТО.
За словами Рютте, фундамент такого миру складається з кількох опор, які мають працювати разом, а не окремо. Йдеться про сильні Збройні сили України, потужну й стабільну міжнародну підтримку та конкретні безпекові зобов’язання партнерів. Він підкреслив: без поєднання цих елементів ризик повторення агресії лише зростатиме, навіть якщо бойові дії формально зупиняться.
Рютте також заявив, що готовність надати Україні запевнення та гарантії безпеки вже висловили Сполучені Штати, європейські країни та Канада. У його логіці це має стати частиною післявоєнної архітектури безпеки, яка стримуватиме Росію від нового наступу. Тобто мова йде не про разові заяви підтримки, а про механізми, які працюватимуть довго й передбачувано.
Роль НАТО після підписання мирної угоди
Окремо генсек НАТО зупинився на тому, як Альянс діятиме після можливого досягнення мирної угоди, і підкреслив терміновість запуску безпекових механізмів. Він сказав, що щойно мирну угоду буде укладено, мають з’явитися «збройні сили, літаки в повітрі і підтримка на морі». Така формула в його інтерпретації означає готовність діяти швидко, щоб не залишати небезпечних «пауз», якими може скористатися агресор.
«Щойно буде досягнуто мирної угоди, з’являться збройні сили, літаки в повітрі і підтримка на морі», — наголосив Марк Рютте.
Рютте пов’язав цю модель із так званою коаліцією охочих, яка, за його словами, уже просувається у формуванні майбутньої системи гарантій безпеки. Він уточнив, що процес отримав додатковий імпульс під час зустрічі в Парижі минулого місяця. У підсумку, як пояснив генсек, частина союзників братиме безпосередню участь у безпекових заходах, а інші країни НАТО підтримуватимуть Україну в альтернативних форматах.
Чому Рютте згадав Будапештський меморандум і Мінські домовленості
Говорячи про статус потенційної мирної угоди, Рютте визнав: шлях до завершення війни вимагатиме складних і болісних рішень. Водночас, за його словами, Україна має бути впевненою, що принесені жертви не стануть «платою за паузу», після якої все повториться. Він підкреслив це фразою про те, що втрати й пережите мають мати сенс у майбутньому.
«Кожна жертва, кожне втрачене життя і кожен важкий момент мають не повторитися знову», — підкреслив він.
Окремим акцентом стала критика суто декларативних домовленостей, які не забезпечують реальної безпеки. Рютте прямо застеріг від сценарію, коли угода залишиться набором обіцянок без механізмів виконання.
«Ви не хотіли б другого Будапештського меморандуму або ще одного Мінська», — резюмував генсек НАТО.
У цій логіці гарантії безпеки — не додаток до миру, а його головна умова, без якої ризик нової війни зберігається.
Читайте також, як працюють Е-бали та за що Ляшко отримав орден «За заслуги» у системі оцінювання дронових підрозділів.