Національний банк опублікував «Просто про економіку», щоб кожен міг легко дізнатися про головні економічні події та бачення НБУ щодо майбутнього розвитку економіки України.
Як почувається економіка
Війна сильно гальмує українську економіку. Великої шкоди завдають повітряні атаки росії проти виробничих, інфраструктурних та цивільних об'єктів.
Через пошкодження газової інфраструктури власний видобуток газу в Україні цього року знизився, відповідно його імпорт — збільшився. Через російські теракти проти цивільного населення триває міграція за кордон. Хоч вона і не така значна, як у попередні роки, це ускладнює для підприємств пошук працівників та обмежує їхні можливості збільшувати виробництво.
Повторилася й минулорічна проблема з несприятливими погодними умовами. Цьогорічні заморозки навесні та посуха влітку негативно позначаються на врожаях, які будуть вищими, ніж торік, але нижчими, ніж очікувалося раніше.
Попри все це, українська економіка відновлюється. За оцінками НБУ, у першому півріччі реальний ВВП України повільно, але зростав (приблизно на 1% щокварталу). Цьому значною мірою сприяла міжнародна підтримка. Завдяки їй уряд покриває нестачу коштів у бюджеті та має можливість фінансувати критичні потреби — обороноздатність і соціальні видатки (пенсії, зарплати лікарям і освітянам тощо). Це підтримує економіку.
Допомога партнерів
Очікується, що цього року Україна отримає рекордну суму зовнішньої допомоги в розмірі $54 млрд. Це дасть змогу навіть зробити «подушку безпеки» на наступний рік.
Важливим чинником стійкості економіки є також ситуація з постачанням електроенергії. Цього року вона є значно ліпшою, ніж торік, і не так гальмує виробництво.
Надалі темпи відновлення економіки залежатимуть передусім від перебігу війни. Якщо напружена ситуація збережеться ще тривалий час, зростання реального ВВП, імовірно, буде обмежене 2−3% на рік.
Проте якщо ситуація нормалізується швидше, приміром вже цьогоріч, зростання економіки буде суттєвішим. Цьому посприяють зниження безпекових ризиків, інвестиції у відбудову, подальша євроінтеграція та поступове повернення мігрантів.
Що з робочими місцями та зарплатами
Ситуація на ринку праці є складною через наслідки війни. Чимало громадян мобілізувалися до війська, велика кількість українців виїхала за кордон (за даними ООН, у липні за межами України перебувало 5.6 млн осіб). Це ускладнює пошук працівників для бізнесу.
Підприємства й досі називають нестачу кваліфікованих працівників однією з найболючіших для себе проблем. З одного боку, брак кадрів заважає їм збільшувати виробництво. З іншого, — спонукає їх далі підвищувати зарплати, що веде до збільшення витрат бізнесу.
Водночас упродовж останніх місяців ситуація на ринку праці дещо поліпшилася. По-перше, люди дедалі активніше шукають роботу. По-друге, і бізнес дещо переглянув свої підходи та почав активніше залучати до роботи ветеранів, літніх людей, студентів тощо. У результаті зарплати почали зростати не так швидко, як минулого року.
Однак брак кадрів, спричинений війною, зберігатиметься ще тривалий час. Тож бізнес жваво конкуруватиме за кваліфікованих працівників, а зарплати продовжать зростати.
У разі швидкого повернення України до мирного життя відбудова теж потребуватиме робочих рук, тому працівники також дуже цінуватимуться.
Що з цінами
Як і прогнозував НБУ, інфляція влітку почала знижуватися. У червні 2025 року вона сповільнилася до 14,3% рік до року, а в липні — до 14,1%. Цьому посприяло надходження на ринок нових урожаїв, зокрема овочів, а також очікування стосовно гарного врожаю зернових. Звісно, важливим для зниження інфляції були й незмінні тарифи на основні житлово-комунальні послуги (газ, тепло, електроенергію).
Помітну роль відіграло й підтримання стійкості валютного ринку. По-перше, НБУ не допускав значних коливань курсу гривні до долара. По-друге — вживав заходів, щоб попит на валюту не зростав, зокрема підтримував інтерес населення до гривневих заощаджень (детальніше — у блоці «Як захистити заощадження від інфляції»).
НБУ прогнозує, що інфляція знижуватиметься й надалі. Очікується, що наприкінці цього року вона сповільниться нижче 10%, у наступному — нижче 7%, а у 2027 році — повернеться до цілі НБУ в 5%. Зниженню інфляції сприятимуть як нарощування врожаїв, так і подальші заходи НБУ.
Згідно з опитуваннями бізнес, населення й експерти також очікують подальшого зниження інфляції.
Як захистити заощадження від інфляції
Для захисту гривневих заощаджень від інфляції НБУ зберігає облікову ставку на рівні 15,5%. Це стимулює банки підтримувати достатньо високу дохідність депозитів у національній валюті.
Так, у багатьох банках сьогодні пропонуються гривневі депозити строком на 3−12 місяців з дохідністю 13−16% річних (після оподаткування це близько 10−12%).
Достатній захист заощаджень від інфляційного знецінення забезпечують також і вкладення в гривневі державні облігації (ОВДП). Їхня дохідність залежить від строку погашення (від кількох місяців до кількох років), але загалом становить від 14% до 18% річних. Додатковою перевагою цих вкладень є те, що отримані доходи не оподатковуються.