Білий дім веде переговори про придбання близько 10% акцій Intel шляхом конвертації в акціонерний капітал частини або всіх грантів компанії, отриманих у рамках закону США «про чіпи та науку», передає Bloomberg з посиланням на співрозмовників, знайомих із намірами адміністрації президента США.
Деталі
Можливі інвестиції федерального уряду оцінюються $10,5 млрд, виходячи з ринкової вартості Intel, і можуть зробити США найбільшим акціонером компанії, зазначає агентство.
Загалом Intel мала отримати загалом $10,9 млрд грантів на комерційне та військове виробництво чіпів. Пакет у 10% акцій коштуватиме близько $10,5 млрд, виходячи з ринкової вартості паперів компанії.
За словами джерел Bloomberg, точний розмір пакету акцій поки що не визначено, а рішення Білого дому про реалізацію цього плану не ухвалено.
Представник Білого дому Куш Десаї відмовився коментувати деталі переговорів. Він заявив, що жодна угода не може вважатися офіційною, поки про неї не оголосить сама адміністрація.
Міністерство торгівлі США, яке займається законом «про чіпи та науку», також відмовилося від коментарів. Bloomberg надіслав запит Intel.
Десаї припустився можливості того, що адміністрація може конвертувати й інші виплати, отримані в рамках закону про чіпи, в частки в акціонерному капіталі. Використання коштів, виділених у рамках закону про чіпи, не означає, що Intel отримає від держави більше грошей, ніж очікувалося, але терміни фінансування можуть бути скорочені.
Грант Intel спочатку був розрахований на поетапне виділення коштів у міру досягнення компанією узгоджених контрольних показників проєкту.
Нагадаємо
Станом на січень 2025 року Intel вже отримала $2,2 млрд гранту. Більшість грантів за законом «про чіпи» було виділено компаніям при адміністрації президента Джо Байдена. Акції Intel упали на 3,66% після публікації Bloomberg. Раніше інвестори вітали новину про те, що уряд інвестує у Intel.
У 2024 році компанія втратила 60% своєї вартості, що стало її найгіршим річним показником за всю історію, зазначає CNBC.
Дональд Трамп тижнем раніше закликав гендиректора Intel Лі-Бу Тана до негайної відставки через побоювання з приводу його зв'язків із Китаєм, а потім зустрівся з ним у Білому домі. Тан очолив компанію в березні 2025 року, він зосередився на тому, щоб упорядкувати фінанси Intel.