Зустріч президентів США Дональда Трампа та росії владіміра путіна на Алясці завершилася без укладення угоди про припинення війни в Україні, хоча сторони заявили про певний прогрес. Трамп повідомив, що тимчасово утримається від запровадження нових санкцій проти партнерів росії та анонсував можливу тристоронню зустріч за участі президента України Володимира Зеленського.
Результати зустрічі
«Угоди немає, поки що немає», — заявив Дональд Трамп на підсумковій пресконференції, додавши, що зустріч була «дуже продуктивною».
Він повідомив, що планує найближчим часом обговорити результати саміту з НАТО та президентом Зеленським. Водночас, за даними ЗМІ, переговори тривали значно менше запланованого часу, а спільний обід та зустріч у розширеному складі були скасовані, що може свідчити про наявність серйозних розбіжностей.
Попри відсутність прориву, Трамп позитивно оцінив переговори, наголосив на «хороших стосунках» з путіним та допустив можливість нової зустрічі найближчим часом. путін, своєю чергою, запропонував провести наступний раунд у москві.
Санкції та роль України
В інтерв'ю Fox News після саміту Трамп заявив, що нових санкцій проти країн, які купують російську нафту, поки що не буде, оскільки «зустріч пройшла успішно». Однак він додав, що до цього питання можна буде повернутися за два-три тижні.
Ключовою новиною стало те, що, за словами Трампа, обговорювалася організація наступної зустрічі у форматі Трамп-путін-Зеленський. При цьому президент США заявив, що тепер укладення угоди про припинення вогню залежить від українського президента.
Дипломатія Трампа: у чому полягає його тактика «великої угоди»?
Підхід Дональда Трампа до міжнародної дипломатії, який яскраво проявився на саміті з путіним, кардинально відрізняється від традиційних методів. Він базується на кількох ключових принципах, що походять з його бізнес-минулого:
- Персоналізація політики: Трамп робить ставку на особисті стосунки з лідерами інших країн («хороші стосунки з путіним»). Він вірить, що прямі переговори тет-а-тет між сильними лідерами є ефективнішими за багатосторонні формати та роботу дипломатичних інституцій.
- Тактика «батога і пряника»: Перед переговорами Трамп завжди створює максимальний тиск («батіг») — погрожує руйнівними митами, вторинними санкціями, демонструє військову силу. Самі переговори є «пряником» — можливістю уникнути цього тиску в обмін на поступки.
- Прагнення до «великої угоди»: Його кінцева мета — не вирішення окремих дрібних питань, а укладення масштабної, всеосяжної угоди, яку можна подати як свою особисту історичну перемогу.
- Транзакційність: Відносини розглядаються через призму «ти — мені, я — тобі». Ідеологічні розбіжності (наприклад, демократія проти авторитаризму) відходять на другий план.
Чому це важливо
Результати саміту на Алясці є вкрай тривожними для України та створюють нову, небезпечну реальність.
Відсутність угоди — це, з одного боку, позитивний сигнал, оскільки це означає, що Україну не змушують до капітуляції. Однак заява Трампа про те, що тепер припинення вогню залежить від Зеленського, та анонс можливої тристоронньої зустрічі є дуже небезпечними. Це спроба перекласти відповідальність за продовження війни з агресора на Україну.
Тимчасове скасування загрози вторинних санкцій є головною перемогою путіна на цьому саміті. Він отримав відтермінування найболючішого економічного удару, не взявши на себе жодних конкретних зобов'язань. Це дає йому додатковий час та ресурси для продовження війни.