Редакція «Мінфіну» визначила переможця конкурсу на найкращий відгук червня. Ним стала клієнтка Ощадбанку під ніком MariannaKiew. Вона стикнулась із ситуацією, яку сама назвала «цинічним нав’язуванням кредиту обманним шляхом».
За її словами, вона отримала на картку очікуваний переказ, який відобразився у мобільному додатку банку, і відразу почала користуватись цими грошима. Та згодом виявилося, що насправді кошти не були зараховані, а витрачалися кредитні.
«…випадково зайшли в додаток і побачили, що у нас якийсь кредит, якого ми ніколи не брали, і борг! На гарячій лінії банку співробітник повідомив, що гроші переказу ще не зараховані і тому оформлено кредит. Хотілось би дізнатися, як це може бути, що гроші прийшли і відображаються на карті, але банк каже, що вони ще не зараховані?» — обурюється клієнтка.
В Ощадбанку на запит «Мінфіну» повідомили, що подібні ситуації можливі, відповідно до особливостей переказів та правил міжнародних платіжних систем. Проте зауважили, що клієнт при цьому не несе жодних фінансових втрат.
«Згідно з договором комплексного банківського обслуговування Ощадбанку (п. 6.2.), у випадку виникнення несанкціонованого овердрафту, плата за користування ним настає лише на шостий день після його виникнення. Відповідно, про жодне нав’язування кредиту мова йти не може», — прокоментували в Ощадбанку.
У фінустанові також висловили готовність іти назустріч клієнту і пропонують, у разі виникнення додаткових питань, звертатись до банку.
Як ситуацію коментують юристи
Попри запевнення фінустанови у правомірності своїх дій, юристи у цій ситуації простежують ознаки порушення. За словами Іллі Колесника із ЮК «Приходько та партнери», йдеться, зокрема, про неналежне інформування про стан рахунку.
«Якщо на рахунку клієнта відобразилась сума, якої фактично не було зараховано, але вона виглядала як доступна для користування (наприклад, „доступний залишок“ включав непідтверджену суму), це може: вводити клієнта в оману; суперечити стандартам інформування; потенційно бути технічною помилкою банку, яка, однак, не знімає з нього відповідальності перед клієнтом», — пояснює Ілля Колесник.
Крім того, він вбачає ознаки нав’язування кредиту. Адже якщо клієнт скористався сумою, якої не було на рахунку, і банк після цього списав гроші, як кредит, без окремої на те згоди клієнта, це може кваліфікуватись, як нав’язування фінансової послуги. Це, за словами юриста практики банкрутства та реструктуризації ЮК «Приходько та партнери», прямо заборонено законом.
Для вирішення ситуації він рекомендує клієнту звернутися до банку з письмовою претензією: вимагати пояснення його дій і на підставі яких документів вони були вчинені.
Якщо відповідь банку не задовольняє, варто писати скарги до НБУ, Держпродспоживслужби та фінансового омбудсмена. Зрештою, правник звертає увагу, що клієнт має право на оскарження таких кроків банку, з перспективою позитивного вирішення питання в судовому або позасудовому порядку.
Звісно, завжди краще грати на випередження і застрахувати себе від потрапляння в подібні ситуації. А для цього Ілля Колесников радить:
- Завжди перевіряти джерело зарахування коштів: навіть якщо гроші «на картці», бажано почекати, поки вони не стануть «підтвердженими» (особливо це стосується SWIFT, SEPA, або міжбанківських переказів).
- Уточнювати у банку призначення кожної підозрілої суми, особливо якщо не очікували надходжень.
- Заборонити автоматичне відкриття кредитного ліміту — це можна зробити письмово або через застосунок, залежно від банку.
- Регулярно перевіряти виписки з рахунку та історію транзакцій (особливо у випадках, коли суми зараховуються «частинами» або із затримками).