На північному заході Польщі, у Балтійському морі, відкрито нове родовище нафти та природного газу, яке компанія-оператор Central European Petroleum (CEP) називає найбільшим в історії країни. Про це у понеділок, 21 липня, повідомляє Business Insider Polska.
Масштаби родовища
Свердловина під назвою Wolin East 1 (WE1), розташована за 6 км від міста Свиноуйсьце, підтвердила наявність значних запасів. Початкові промислові оцінки свідчать про наявність 22 млн тонн сирої нафти та 5 млрд кубометрів природного газу.
Водночас за попередніми оцінками Центру енергетичної політики, загальний потенціал родовища може бути ще більшим і сягати понад 33 млн тонн нафти та 27 млрд кубометрів газу.
«Історичний момент» для енергетики
Це відкриття може суттєво зміцнити енергетичну безпеку Польщі та зменшити її залежність від імпорту енергоресурсів.
Головний геолог Польщі Кшиштоф Галош також підтвердив, що це відкриття здатне суттєво зміцнити енергетичну незалежність країни. Наразі компанія має завершити підготовку геологічної документації та отримати дозволи для початку промислового видобутку.
Енергетична незалежність Польщі: відмова від російських ресурсів
Відкриття власного великого родовища нафти та газу є для Польщі стратегічно важливим кроком у її багаторічній політиці, спрямованій на досягнення повної енергетичної незалежності, насамперед від росії. Протягом останнього десятиліття Варшава послідовно реалізовувала цю стратегію:
- Будівництво LNG-терміналу: У місті Свиноуйсьце (поблизу якого і знайшли нове родовище) був побудований термінал для прийому скрапленого природного газу (LNG) з Катару, США та інших країн.
- Газопровід Baltic Pipe: Було прокладено газопровід, що з'єднав Польщу з норвезьким шельфом через Данію, що забезпечило прямий доступ до неросійського газу.
- Відмова від довгострокових контрактів з «Газпромом»: Ще до повномасштабного вторгнення Польща заявила, що не буде продовжувати довгостроковий контракт на постачання російського газу, який закінчувався у 2022 році.
Таким чином, розробка власних значних родовищ є логічним завершенням цієї політики, що дозволяє не лише диверсифікувати імпорт, а й збільшити власне виробництво.