Запровадження експортного мита на соєві боби та насіння ріпаку є важливим кроком для розвитку переробної галузі і становлення України як країни-виробника, а також генеруватиме кошти для оборони. Про це заявив український економіст Віктор Галасюк, коментуючи ухвалений Верховною Радою законопроєкт №13157.
У процесі підготовки та ухвалення законопроєкт зіштовхнувся із нищівною критикою з боку сировинних асоціацій, а також закордонних компаній-виробників. Як пояснив Віктор Галасюк, це ті, кому вигідно за безцінь скуповувати майже всю українську сировину сої і ріпаку і вивозити її за кордон, де її перетворюють на продукцію з доданою вартістю – паливо, продукти харчування, сировину для хімічної промисловості.
Тим часом українські заводи простоюють, а загальна частка переробної промисловості в економіці України складає 8%, тоді як у розвинених країнах стартує з 20%. На переконання Галасюка, соєві правки – це крок у подоланні цієї прірви: сировина залишиться в Україні і стимулюватиме виробництво готової продукції.
“Українські виробники, існуючі і нові, прийдуть під стабільність цих умов. Вони збудують заводи, створять нові виробництва, нові робочі місця, вони інвестують туди гроші, вони будуть платити податки до бюджету так, як сьогодні це відбувається з олійною індустрією по соняшнику. Це ж ще й експортна виручка – це гроші для оборони, освіти, медицини. Який інший варіант – з простягнутою рукою до МВФ? Ну це недовга історія”, – переконаний експерт.
Він нагадав, що в кінці 90-х років Верховна Рада запровадила майже 30% експортне мито на насіння соняшника. Тоді цю ідею теж критикували і намагались її заблокувати, але за роки дії мита зʼявилась олійноекстракційна галузь, завдяки чому Україна посіла свої теперішні 55% глобального ринку соняшникової олії.
“Це не результат дії невидимої руки вільного ринку. Це результат стратегічних рішень, політичної волі і готовності протистояти опонентам”, – сказав Віктор Галасюк.
На його думку, єдине за що так звані “соєві правки” можна критикувати, то це за низьку ставку у 10% – вона могла б бути 20% або ще вищою, або бути запровадженою у доларах чи євро.