Костянтин Швабій
Незалежна неурядова організація Growford Institute вважає, що високий рівень тінізації тютюнового ринку в Україні пов’язаний з трьома основними чинниками: низьким доходами громадян, стрімким підвищенням акцизів та слабка спроможність держави боротися з контрафактом.
Про це на круглому столі, організованому Growford Institute та Інститут Горшеніна, сказав експерти організації Костянтин Швабій. Він є одним із співавторів дослідження “Удосконалення політики у сфері акцизного оподаткування тютюнових виробів та протидії їх незаконному виробництву та обігу в Україні”.
“Основні висновки, яких ми дійшли у нашій роботі, можна сформулювати так: до тих обсягів тінізації, які ми спостерігаємо на ринку тютюнової продукції, призводять два основних чинника: недостатня купівельна спроможність населення і стрімке підвищення ставок податку. А основне – це недостатня інституційна спроможність контролюючих органів, які не здатні адекватними чином протистояти поширенню контрафактної контрабандної продукції”, – сказав Швабій.
За даними “Kantar Україна”, у 2021 році розмір тіньового ринку тютюнової продукції досяг максимального значення за останнє десятиліття (15,9%) та продовжує збільшуватись.
Швабій заявив, що високі податки не лише призводять до тінізації ринку, але й ставлять під сумнів перспективу легального виробництва тютюнових виробів.
“Тютюнова галузь представлена найбільшими платниками податків, які забезпечують в цілому надходження до державного бюджету – не лише акцизу, а й ПДВ, ПДФО, податку на прибуток – в розмірі 7% державного бюджету. Сьогодні постало питання стрімкого зростання ставок податку на тютюнову продукцію, постало питання про те, що тютюнова галузь може перестати розвиватися тим динамічним чином, як вона розвивалась останні 20% років. Це 50 тисяч робочих місць, це майже 30 років роботи на українському ринку, ц майже 2 млрд інвестицій в українську економіку. У зв’язку зі стрімким підвищенням податкового навантаження існує загроза того, що міжнародні інвестори перестануть розглядати наш ринок як перспективний”, – сказав Швабій.
За його словами, загалом державна податкова політика характеризується бажанням перекласти податки на пересічних та сумлінних платників.
“Пересічний в тому сенсі, що з 2001 по 2021 рік податок на доходи фізичних осіб в доходах ВВП зріс майже вдвічі, а податок на прибуток підприємств зменшується з 4,6% до 2,8% ВВП. Податок на додану вартість, який сплачують всі споживачі товарів і послуг і який забезпечує майже половину доходів державного бюджету, у відносному вимірі зріс з 7% на початку 2000-х років до 10% у 2021 році. Згідно розрахунків у законопроєкті на 2022 рік і пояснювальній записці до нього, частка ПДВ у ВВП буде більше 10,5%. За цей же час частка акцизного податку зростає з 1,3% ВВП до 3% у бюджеті наступного року”, – сказав Швабій.
Інститут Горшеніна
По материалам: lb.ua