Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час зустрічі з Володимиром Путіним у російському Омську запропонував «заморозити» війну проти України та повернутися до переговорної моделі, яку він назвав «Стамбульською формулою 2.0», повідомляє jerelo.com.uа.
Кремль цю пропозицію не підтримав. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва вважає замороження бойових дій неможливим і надалі пов’язує їх припинення з виконанням російських умов.
Головне: заява Токаєва не стала мирним планом, домовленістю про перемир’я або початком нового раунду переговорів між Україною та Росією.
Що саме запропонував Токаєв Путіну
Зустріч президентів Казахстану та Росії відбулася 25 липня під час XXII Форуму міжрегіонального співробітництва в Омську. Її основною темою були двостороння торгівля, інвестиції, енергетика та спільні проєкти, однак Токаєв окремо заговорив про російсько-українську війну.
Як випливає з офіційного повідомлення Акорди, президент Казахстану назвав війну міждержавним, а не внутрішнім громадянським конфліктом. Він також заявив, що її причини залишаються незрозумілими для багатьох людей, зокрема й для Казахстану.
«Можливо, цей конфлікт уже варто заморозити й повернутися до “Стамбульської формули 2.0”».
Касим-Жомарт Токаєв
Пропозиція президента Казахстану складалася з кількох загальних елементів:
- припинити або принаймні зупинити активну фазу бойових дій;
- повернути сторони до переговорного формату в Стамбулі;
- залучити великі держави до надання гарантій;
- після замороження війни продовжити пошук довгострокового політичного рішення.
Водночас Токаєв не представив конкретного документа, календаря припинення вогню, карти розмежування або переліку взаємних зобов’язань України та Росії.
Фактично президент Казахстану озвучив політичну пропозицію, а не готовий механізм завершення війни.
Як на пропозицію відреагував Путін
Під час відкритої частини зустрічі Володимир Путін не оголосив про згоду на замороження війни. У опублікованому Кремлем повідомленні він заявив, що готовий детально поінформувати Токаєва про ситуацію на так званому «українському напрямку» під час подальшої розмови.
Після закритої частини переговорів позицію російського керівництва озвучив Дмитро Пєсков. За його словами, Путін розповів Токаєву про перебіг воєнних дій, однак Москва не погоджується із самою ідеєю замороження.
«Для нас є головна умова — ми маємо досягти своїх цілей».
Дмитро Пєсков, коментар Інтерфаксу
Пєсков також повторив позицію Кремля про те, що бойові дії можуть припинитися після ухвалення Києвом «відповідних рішень». При цьому відповідальність за продовження війни представник РФ традиційно переклав на Україну.
Чим відрізняються позиції Токаєва і Кремля
| Питання | Позиція Токаєва | Позиція Кремля |
|---|---|---|
| Зупинка бойових дій | Пропонує заморозити війну як перший крок | Називає замороження неможливим за нинішніх умов |
| Переговорний формат | Закликає повернутися до «Стамбульської формули 2.0» | Не оголосив про готовність розпочати новий раунд |
| Умови припинення війни | Говорить про гарантії великих держав | Наполягає на досягненні російських воєнно-політичних цілей |
| Роль Казахстану | Висловлює позицію, але відмовляється бути посередником | Не просив Казахстан організовувати переговори |
Що означає «Стамбульська формула 2.0»
Фраза «Стамбульська формула 2.0» не є офіційною назвою узгодженої мирної угоди. У своїй заяві Токаєв використав її як умовне позначення можливого повернення до переговорів, які проходили в Туреччині.
Перші раунди російсько-українських переговорів у Стамбулі відбувалися навесні 2022 року, однак остаточної угоди сторони не підписали. Прямі контакти делегацій поновлювалися у 2025 році. Зокрема, Міністерство закордонних справ Туреччини повідомляло про третій раунд зустрічей у липні 2025 року.
Ті переговори дозволили обговорювати гуманітарні питання, обміни полоненими та подальші контакти, але не усунули принципових розбіжностей щодо територій, гарантій безпеки й умов припинення вогню. Як зазначало Reuters, позиції сторін залишалися суттєво віддаленими.
Тому слова про «формулу 2.0» не означають відновлення конкретного документа 2022 року. Ідеться радше про пропозицію знову використати Стамбул як дипломатичний майданчик і спробувати сформувати оновлені умови переговорів.
Чи виник новий переговорний процес
Станом на 26 липня немає підтверджень, що після зустрічі Токаєва з Путіним було запущено новий офіційний переговорний процес між Україною та Росією.
Для реального початку такого процесу необхідні принаймні кілька практичних рішень:
- згода України та Росії на проведення зустрічі;
- визначення країни або організації-посередника;
- формування уповноважених делегацій;
- погодження порядку денного і дати переговорів;
- окремі домовленості про режим припинення вогню та контроль за ним.
Жоден із цих пунктів після заяви Токаєва офіційно не оголошували. Ба більше, сам президент Казахстану підкреслив, що не планує брати на себе роль посередника.
Отже, наразі йдеться про дипломатичний сигнал Москві, а не про нову переговорну платформу.
Чому заява президента Казахстану привернула увагу
Казахстан підтримує тісні економічні та політичні зв’язки з Росією, входить разом із нею до Євразійського економічного союзу й Організації договору про колективну безпеку. На цій же зустрічі Токаєв підтвердив прихильність до стратегічного партнерства з РФ.
Саме тому його публічний заклик зупинити війну має дипломатичне значення. Президент Казахстану не лише заговорив про замороження бойових дій у присутності Путіна, а й прямо назвав війну міждержавною. Це суперечить російській пропагандистській тезі про нібито внутрішній або громадянський характер протистояння.
Однак перебільшувати значення заяви також не варто. Токаєв:
- не висунув Росії ультиматум;
- не назвав її агресором;
- не поставив під сумнів стратегічні відносини з Москвою;
- не запропонував механізму тиску в разі відмови Кремля;
- не отримав від Путіна публічної згоди на припинення вогню.
Що може свідчити про реальне відновлення переговорів
Заява Токаєва отримає практичне продовження лише тоді, коли з’являться конкретні кроки. Насамперед варто стежити за офіційною реакцією України та можливими заявами Туреччини, США й інших держав, які можуть бути залучені до майбутніх контактів.
Ознаками переходу від політичних слів до переговорного процесу стануть:
- оголошення дати зустрічі української та російської делегацій;
- підтвердження спільного переговорного формату обома сторонами;
- публікація умов тимчасового припинення вогню;
- створення міжнародного механізму контролю;
- узгодження реальних гарантій безпеки для України.
Поки таких рішень немає, слова Токаєва залишаються публічним закликом до зміни підходу. Кремль у відповідь фактично повторив попередню позицію: Росія не готова просто зупинити бойові дії без досягнення власних цілей.
Таким чином, зустріч в Омську не відкрила новий мирний процес. Вона лише продемонструвала, що навіть близькі партнери Москви дедалі відкритіше говорять про необхідність припинення війни.
Докладніше про наслідки обстрілу читайте в матеріалі «Атака на Київ 26 липня: які райони постраждали та що пошкоджено».