У шортлист «Оскара-2026» цього сезону потрапили одразу п’ять фільмів, пов’язаних з Україною, але у фінальні списки кінопремії не пройшов жоден із них, повідомляє jerelo.com.ua з посиланням на інстаграм. На тлі цього особливо різко звучить історія з іншою картиною — і саме вона зачепила українського актора Олександра Рудинського.
П’ять «українських» фільмів у шортлисті, але без фіналу
До короткого переліку «Оскара-2026» увійшли стрічки «2000 метрів до Андріївки», «Я померла в Ірпені», «Сором’язливість дерев», «Незламний» та «Камінь, ножиці, папір». Три з них прямо говорять про війну в Україні — через реальні події, людські долі та травму, яку неможливо «переказати» сухими заголовками. Саме тому для багатьох це був шанс побачити українську історію не як фон новин, а як повноцінний голос у світовому кіно.
Та результат виявився болючим: у фінальні списки кінопремії жодна з цих робіт не потрапила. І це виглядає не просто як статистика відбору, а як відчутний провал можливості — коли документальні й художні свідчення про війну зникають із головної сцени саме тоді, коли вони найбільш потрібні світові.
Рудинський — про розпач і «нашу реальність»
На цю ситуацію відреагував актор Олександр Рудинський, який опублікував емоційний допис в інстаграмі. Він поставив просте й важке питання: чи випадковість, що жоден із трьох фільмів про війну в Україні не отримав номінації. Відповіді, за його словами, він не має — але приймає це як «нашу реальність».
Рудинського особливо вразило порівняння: у номінаційному полі з’являється історія про шкільного вчителя з Челябінської області, а «2000 метрів до Андріївки» — ні. «Розпач. Не зрозумію цього до кінця свого життя. Але я своє слово ще скажу. Обіцяю», — наголосив актор. У його словах чути не образу за результат, а злість від несправедливого балансу уваги — коли війна і її свідчення програють іншим наративам.
«Містер Ніхто проти Путіна» і контраст, який важко ігнорувати
Окремим подразником стала новина, що претендентом на «Оскар-2026» стала стрічка «Містер Ніхто проти Путіна», знята у співпраці з росіянином. Сам факт появи такої роботи в оскарівському контексті на тлі невдачі українських фільмів багатьом здається контрастом, який не поясниш лише правилами відбору. Для української аудиторії це виглядає як зміщення фокуса: там, де очікували підтримки голосу жертв і свідків війни, у центрі знову опиняється російська перспектива.
Саме цей дисонанс і зробив реакцію Рудинського настільки гострою. Він не говорить про змову напряму, але підкреслює відчуття системної неспівмірності: про війну в Україні знімають сильні фільми, їх помічають у шортлисті, але до фіналу вони не доходять.
Послання команді «Rock. Paper. Scissors» і те, що залишилося за кадром
Рудинський має особистий зв’язок із цією історією: він зіграв головну роль у короткометражному британському фільмі «Камінь, ножиці, папір». Тому в дописі він звернувся не лише до глядачів, а й до команди картини, з якою пройшов цей шлях. Актор зізнався, що не забуде паузу під час оголошення номінантів — ту саму мить, коли надія ще тримається, але вже починає розсипатися.
Водночас він запропонував згадати інше відчуття — те, що було рік тому, коли команда створювала історію про Україну і вірила, що її буде почуто. «Це розбиває серце. Але частина мого серця завжди належатиме вам», — написав Рудинський, перерахувавши людей, які працювали над фільмом: Франц, Хайдер, Саншайн, Марцін та всі, хто долучився. Завершив він словами підтримки й надії: «Я вас люблю! Ми ще побачимось».
А якщо хочеться переключитися на легше, Sweet.TV у 2026 готує кілька гучних повернень у форматі великих шоу.