У Києві формують списки мешканців, яким може знадобитися тимчасове переселення взимку у разі тривалої відсутності тепла або критичної ситуації з енергопостачанням. Передусім йдеться про маломобільних людей, самотніх літніх киян, людей з інвалідністю та родини, які виховують дітей з інвалідністю, повідомляє jerelo.com.uа.
Важливе уточнення: це не оголошення про масову евакуацію Києва і не вимога мешканцям залишати столицю. Наразі місто намагається заздалегідь зрозуміти, де живуть люди, які у критичній ситуації не зможуть самостійно переїхати, знайти тепле приміщення або залишитися без сторонньої допомоги.
Нові подробиці 13 серпня повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда в коментарі ТСН.ua. За її словами, робота над списками фактично розпочалася ще у травні 2026 року після аналізу проблем минулої зими.
Чи готують Київ до масової евакуації
Ні, з оприлюдненої інформації цього не випливає. У повідомленнях міської влади та коментарях посадовців йдеться про адресну допомогу окремим категоріям мешканців і можливе тимчасове переміщення, якщо взимку виникне справді критична ситуація.
Причиною підготовки стали наслідки попереднього опалювального сезону. Міські служби з’ясували, що офіційні реєстри не завжди показують реальне місце проживання людей. Хтось переїхав, але залишився зареєстрованим за старою адресою, а частина внутрішньо переміщених осіб фактично живе не в тому районі, де зареєстрована.
«Ми повинні зібрати всі дані й розуміти, скільком людям узимку може знадобитися допомога».
— Марина Хонда, заступниця голови КМДА
Про формування таких переліків 12 серпня також повідомила «Економічна правда». Робота проводиться в усіх десяти районах столиці.
Кого вносять до списків на тимчасове переселення
Єдиного принципу «внести всіх пенсіонерів» або «всіх людей з інвалідністю» немає. Соціальні служби намагаються встановити, хто реально може залишитися без допомоги у випадку тривалої відсутності тепла.
| Категорія | Чому її перевіряють першочергово |
|---|---|
| Самотні люди старшого віку | Можуть не мати родичів або людини, яка допоможе переїхати під час надзвичайної ситуації. |
| Маломобільні мешканці | Не завжди можуть самостійно залишити квартиру чи скористатися звичайним транспортом. |
| Люди з інвалідністю | Частині з них можуть бути потрібні доступне приміщення, догляд, спеціальний транспорт або постійне електроживлення для обладнання. |
| Родини з дітьми з інвалідністю | Під час переселення можуть бути потрібні спеціальне харчування, реабілітація, медичний або психологічний супровід. |
| Інші сім’ї у складних обставинах | Місто додатково аналізує потреби багатодітних родин та інших мешканців, які можуть потребувати допомоги. |
Сам факт належності до певної категорії ще не означає, що людину обов’язково кудись перевезуть. Соцслужби також з’ясовують, чи є у мешканця родичі, інша квартира або місце, куди він зможе самостійно переїхати під час тривалого відключення тепла.
Автор/джерело: КМДА, Офіційний портал Києва, фотограф окремо не вказаний.
Ліцензія: CC BY 4.0.
Навіщо створювати списки заздалегідь
Ключова проблема — не лише кількість людей, а й відсутність актуальних контактів. За словами Марини Хонди, якщо людина раніше не отримувала соціальних послуг, міські соціальні служби можуть просто не мати її контактних даних.
Саме тому мешканців просять повідомляти не лише про себе, а й про самотніх або маломобільних сусідів, яким може бути складно самостійно звернутися до установи.
Ще в липні КМДА офіційно повідомляла, що районні територіальні центри актуалізують інформацію про людей старшого віку, осіб з інвалідністю та інших маломобільних мешканців. На той момент було виявлено понад тисячу людей, які не перебували під супроводом терцентрів, але могли потребувати тимчасового переміщення у критичній ситуації. Про це йдеться на офіційному порталі Києва.
За яких умов людей можуть переселяти
Формування списку не означає автоматичного переселення. Механізм має застосовуватися тоді, коли житло стає непридатним для нормального перебування в ньому через тривалу відсутність опалення, електроенергії або іншу критичну ситуацію.
Тобто звичайне планове чи аварійне відключення світла на кілька годин саме по собі не означає початку евакуації.
- спочатку місто оцінює ситуацію в конкретному районі або будинку;
- визначає людей, які не можуть безпечно залишатися вдома;
- перевіряє, чи мають вони власний варіант тимчасового проживання;
- за необхідності організовує перевезення та розміщення;
- для різних груп підбирають приміщення відповідно до їхніх потреб.
Саме адресний підхід є принциповим: потреби людини, яка пересувається на кріслі колісному, самотньої 85-річної людини та родини з дитиною з інвалідністю можуть суттєво відрізнятися.
Куди можуть переселяти киян
Остаточний перелік об’єктів для майбутнього розміщення мешканців поки публічно не названий. За словами Марини Хонди, відповідні приміщення вже визначають і готують, однак їхні адреси повідомлятимуть пізніше, зокрема з міркувань безпеки.
Місто також розглядає можливість взаємодопомоги між районами. Наприклад, якщо в одному районі виникнуть серйозні проблеми з теплом, а в сусідньому ситуація буде стабільною, частину людей теоретично можна буде розмістити там.
Подібний механізм Київ уже застосовував узимку. У лютому 2026 року в одному з колишніх міських санаторіїв облаштували 60 місць із можливістю збільшити їх кількість до 120. Там тимчасово жили кияни з будинків, які після російських атак залишилися без тепла та електроенергії. Деталі публікувала КМДА.
Автор/джерело: КМДА, Офіційний портал Києва, фотограф окремо не вказаний.
Ліцензія: CC BY 4.0.
Як потрапити до списку на евакуацію або тимчасове переселення
Людині з вразливої категорії не варто чекати, поки соціальні працівники самі її знайдуть. Особливо це стосується тих, хто живе не за місцем реєстрації, недавно переїхав до Києва або раніше не користувався соціальними послугами.
У районах столиці мешканців просять звертатися до районних соціальних служб або територіальних центрів соціального обслуговування. Актуальний перелік установ оприлюднив Департамент соціальної та ветеранської політики Києва.
| Район | Адреса терцентру | Телефон |
|---|---|---|
| Голосіївський | вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 25/2 | (044) 235-00-40 |
| Дарницький | вул. Архітектора Вербицького, 9-І | (044) 564-08-22, (044) 563-99-80 |
| Деснянський | вул. Будищанська, 4 | (044) 533-72-51 |
| Дніпровський | вул. Остафія Дашкевича, 7-А | (044) 512-00-35 |
| Оболонський | вул. Озерна, 18-А | (044) 411-97-75 |
| Печерський | вул. Рогнідинська, 4-Б | (044) 289-99-78 |
| Подільський | вул. Братська, 15/9 | (044) 425-03-93, (044) 425-05-12 |
| Святошинський | вул. Жмеринська, 22-А | (044) 290-55-72 |
| Солом’янський | бульв. Вацлава Гавела, 83-А | (044) 497-73-27 |
| Шевченківський | вул. Білоруська, 11 | (044) 236-50-56 |
Також працює Київський міський центр надання соціальних послуг за адресою вул. Михайла Котельникова, 32/11. Телефон приймальні: (044) 450-91-66.
Що повідомити соціальній службі
Окремого універсального переліку документів саме для майбутнього переселення міська влада поки не оприлюднила. Але для актуалізації інформації варто бути готовим повідомити:
- фактичну адресу проживання;
- контактний номер телефону;
- чи проживає людина сама;
- чи може вона пересуватися без сторонньої допомоги;
- чи потрібен спеціальний транспорт;
- чи є родичі або інше місце для тимчасового проживання;
- чи потрібні постійний догляд, спеціальне харчування або інші особливі умови.
Особливо важливо називати фактичну адресу, а не лише місце реєстрації. Саме невідповідність між реєстрацією та реальним місцем проживання стала однією з причин, через які Київ почав формувати нові списки.
Що робити, якщо поруч живе самотня маломобільна людина
Міська влада окремо просить киян звертати увагу на сусідів, які можуть залишитися без допомоги. Якщо в будинку живе самотня літня або маломобільна людина, яка не контактує із соцслужбами, про неї можна повідомити до районного терцентру.
Такий дзвінок може виявитися важливішим, ніж здається: у кризовій ситуації соціальні служби вже знатимуть адресу людини та її потреби.
Чи потрібно киянам зараз виїжджати з міста
Ні. Формування списків — це превентивна підготовка міста до наступної зими, а не сигнал про необхідність терміново залишати Київ.
Наразі мова йде про те, щоб до початку холодів:
- знайти мешканців, які можуть потребувати сторонньої допомоги;
- мати їхні актуальні контакти та адреси;
- зрозуміти реальну кількість таких людей у кожному районі;
- підготувати відповідні приміщення;
- заздалегідь продумати транспорт і соціальний супровід.
Тому гучне формулювання «евакуація Києва» без пояснення вводить в оману. Станом на 13 серпня 2026 року оприлюднені заходи стосуються насамперед можливого тимчасового переселення вразливих мешканців, якщо взимку через російські атаки виникнуть тривалі проблеми з теплом або іншими критично важливими системами.
На тлі загроз для критичної інфраструктури варто також згадати атаку дрона на поїзд Одеса—Дніпро, в якому перебували 340 пасажирів.