Державне бюро розслідувань 4 вересня офіційно заперечило інформацію про нібито передачу російській стороні персональних даних співробітників СБУ. У відомстві також заявили, що директор ДБР Олексій Сухачов не давав працівникам Бюро вказівок передавати такі відомості Росії, повідомляє jerelo.com.ua.
Водночас історія на цьому не завершилася. За фактом поширення персональних даних працівників правоохоронних органів відомості вже внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Правоохоронці мають встановити, звідки були отримані дані, хто їх поширив і за яких обставин вони стали публічними. Про це йдеться в офіційній заяві ДБР.
Тобто наразі підтверджений факт — не «передача даних Росії з боку ДБР», а початок розслідування через поширення персональної інформації правоохоронців.
Що саме заявило ДБР 4 вересня
У Бюро повідомили, що інформація про нібито передачу даних співробітників українських спецслужб представникам РФ поширювалася в соціальних мережах та окремих Telegram-каналах.
«Державне бюро розслідувань не передавало представникам російської сторони будь-яких даних співробітників українських спецслужб».
Окремо у ДБР відкинули твердження, що директор Бюро Олексій Сухачов нібито наказував підлеглим передавати таку інформацію російській стороні.
Саме відомство називає поширені звинувачення бездоказовими та вважає їх спробою дискредитації Бюро та його керівництва.
Що підтверджено, а що залишається твердженням
У цій історії важливо не змішувати повідомлення з соцмереж із фактами, які вже підтвердили офіційні органи.
| Що обговорюється | Що відомо станом на 4 вересня |
|---|---|
| ДБР нібито передавало персональні дані співробітників СБУ російській стороні | ДБР офіційно це заперечує. Публічних доказів, які б підтверджували таку передачу як встановлений факт, наразі не оприлюднено. |
| Олексій Сухачов нібито давав наказ передати дані | Бюро заявило, що це твердження не відповідає дійсності. |
| Персональні дані правоохоронців були поширені | Сам факт поширення став підставою для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. |
| Встановлено, звідки саме походили дані | Ні. Правоохоронці ще встановлюють джерело отримання та поширення інформації. |
Саме останній пункт принциповий: називати джерело даних встановленим до завершення відповідної перевірки було б передчасно.
Чому у цій історії з’явилося ім’я Олексія Сухачова
Перед заявою ДБР у соцмережах та Telegram з’явилися звинувачення на адресу керівництва Бюро. Зокрема, як повідомляє LB.ua, блогер Ігор Лаченков стверджував, що запит на інформацію про працівників СБУ нібито здійснював співробітник ДБР за вказівкою директора відомства.
ДБР цю версію категорично відкинуло.
Тому коректне формулювання на цей момент виглядає так: звинувачення щодо Сухачова були публічно висунуті, але ДБР їх заперечує, а офіційно встановлених результатів розслідування, які б підтверджували ці звинувачення, немає.
Що тепер розслідують правоохоронці
Заява ДБР містить ще одну важливу частину, яка фактично створює новий розвиток історії. Відомості про поширення персональних даних працівників правоохоронних органів внесені до ЄРДР.
Слідство, за повідомленням Бюро, має встановити:
- звідки були отримані персональні дані;
- хто мав до них доступ;
- яким шляхом інформація потрапила до публічного простору;
- хто брав участь у її поширенні;
- за яких обставин відбулося оприлюднення;
- чи були вчинені дії, які мають ознаки кримінального правопорушення.
ДБР також наголосило, що використання персональних даних українських правоохоронців для створення загроз їхній безпеці або передання інформації стороннім особам має отримати правову оцінку.
Як ця історія пов’язана з конфліктом між СБУ та ГУР
Нинішній скандал виник на тлі резонансного збройного інциденту між співробітниками СБУ та військовослужбовцями ГУР у Києві.
За інформацією ДБР, інцидент стався 1 вересня. У провадженні щодо застосування вогнепальної зброї повідомили про підозри двом учасникам подій — співробітнику СБУ та військовослужбовцю ГУР. Досудове розслідування триває.
СБУ 3 вересня також оприлюднила власну позицію щодо конфлікту, назвавши ситуацію між представниками двох українських структур неприпустимою та виклавши свою версію обставин, які їй передували.
Того ж дня ГУР повідомило про, за оцінкою розвідки, інформаційну кампанію з метою дискредитації Воєнної розвідки та її бойових підрозділів і закликало медіа та користувачів довіряти перевіреним офіційним джерелам.
Ці заяви різних відомств не варто автоматично об’єднувати в одну доведену версію подій. Частина обставин досі встановлюється в межах кримінальних проваджень.
Нагадаємо, раніше стало відомо, що Іван Федоров очолив Агентство відновлення та які зміни це рішення Кабміну може принести.