У центрі Києва може з’явитися новий символічний пам’ятник — Івану Мазепі. Президент Володимир Зеленський заявив, що найкраще місце для монумента вже існує: це локація на бульварі Тараса Шевченка, де у грудні 2013 року під час Революції Гідності повалили пам’ятник Леніну, повідомляє jerelo.com.ua.
Фраза Зеленського швидко стала головним акцентом новини: “там, де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа”. Але ця історія не лише про один майбутній монумент. Вона одночасно зачіпає пам’ять про Майдан, декомунізацію, долю Бессарабської площі, роль Києво-Печерської лаври та давню суперечку про те, які символи мають бути в центрі столиці.
Про заяву президента повідомили, зокрема, hromadske, РБК-Україна та УНН. За їхніми даними, ідея прозвучала під час виступу Зеленського на території Києво-Печерської лаври з нагоди Дня Конституції України.
Що саме запропонував Зеленський
Президент говорив про Івана Мазепу як про постать, яка заслуговує не лише на погруддя, а й на повноцінний пам’ятник у столиці. За словами Зеленського, символічним місцем для такого монумента може стати ділянка біля Бессарабки — на бульварі Тараса Шевченка, де до 2013 року стояв пам’ятник Володимиру Леніну.
“Там, де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа”.
Володимир Зеленський, за повідомленнями українських медіа
Важливий момент: наразі йдеться саме про політичну та символічну пропозицію. На момент публікації немає підтвердження, що пам’ятник уже встановлюють або що затверджено остаточний проєкт монумента.
- Місце: бульвар Тараса Шевченка, район Бессарабської площі.
- Ідея: встановити повноцінний пам’ятник Івану Мазепі.
- Символіка: замість радянського Леніна — український гетьман і меценат.
- Контекст: День Конституції, Києво-Печерська лавра, декомунізація та історична пам’ять.
Чому саме це місце таке символічне
Пам’ятник Леніну на Бессарабці був одним із найвідоміших радянських символів у Києві. За даними hromadske, він стояв на бульварі Тараса Шевченка, на розі з Хрещатиком навпроти Бессарабського ринку, з 1946 року. 8 грудня 2013 року, на початку Революції Гідності, його повалили протестувальники.
Саме тому ця локація давно перестала бути просто порожнім місцем у центрі Києва. Це точка, де радянський символ буквально впав у момент народження нової політичної епохи.
Український інститут національної пам’яті у матеріалі про повалення Леніна на Бессарабці зазначає, що ця подія стала одним із поштовхів до стихійного “ленінопаду” по всій Україні. Тобто йдеться не лише про один монумент, а про ширший процес виходу з радянського символічного простору.
| Символ | Що означав у публічному просторі | Чому це важливо зараз |
|---|---|---|
| Ленін | Радянська влада, імперський спадок, комуністична ідеологія | Його падіння у 2013 році стало одним із маркерів розриву з радянським минулим |
| Мазепа | Українська державницька традиція, козацька політика, меценатство | Його поява на цій локації може стати відповіддю на питання: що має стояти замість імперського символу |
| Бессарабка | Одна з найпомітніших точок центру Києва | Будь-яке рішення тут неминуче стане суспільною дискусією |
Що вже встановили у Лаврі
Окремий важливий елемент цієї історії — погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі. За інформацією Українського інституту національної пам’яті, урочисте відкриття погруддя відбулося на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”. Авторами скульптури стали Олесь Сидорук і Борис Крилов.
УІНП підкреслює, що Мазепа був не лише політичним діячем, а й меценатом, який вкладав значні кошти у розбудову комплексу споруд Києво-Печерської лаври. Саме через це поява його погруддя в Лаврі має не випадковий, а історично прив’язаний сенс.
Чому Мазепа — не випадковий вибір
Іван Мазепа — одна з найсильніших і водночас найконфліктніших постатей української історичної пам’яті. Для української традиції він є гетьманом, державником і меценатом. Для російської імперської міфології його століттями намагалися подавати як “зрадника” через спробу вивести Україну з-під влади Москви.
Саме тому пам’ятник Мазепі на місці Леніна — це не просто заміна однієї фігури іншою. Це зміна мови, якою місто говорить про себе.
- Ленін у центрі Києва був знаком радянського контролю над простором.
- Порожнє місце після 2013 року стало знаком незавершеної дискусії.
- Мазепа може стати знаком повернення української державницької пам’яті.
Чому тема може викликати дискусію
Дискусія навколо цього місця вже існує. У квітні 2026 року КМДА повідомляла про плани облаштувати на перетині бульвару Шевченка і Хрещатика доступний сучасний громадський простір. Проєкт передбачав озеленення, лавки, освітлення, зручні доріжки та фонтан.
За задумом міської влади, простір мав стати безбар’єрним і зручним для щоденного пересування. Однак після заяви Зеленського питання може отримати новий поворот: чи залишиться ідея фонтану, чи її переглянуть на користь пам’ятника Мазепі, або ж спробують поєднати меморіальний і громадський простір.
Це і є головний конфлікт майбутнього рішення: частина киян може підтримати пам’ятник як акт історичної справедливості, інші — наполягати на відкритому громадському просторі без нового монумента. Але нейтральним це місце вже не буде: надто багато історичних сенсів накопичилося навколо нього з 2013 року.
Що відомо і що ще треба з’ясувати
| Питання | Стан зараз |
|---|---|
| Чи буде пам’ятник Мазепі в Києві? | Зеленський публічно підтримав таку ідею, але офіційного затвердженого проєкту поки не представлено. |
| Де саме його можуть встановити? | Йдеться про локацію на бульварі Тараса Шевченка, де стояв пам’ятник Леніну. |
| Що з проєктом фонтану? | КМДА раніше презентувала план безбар’єрного простору з фонтаном. Після заяви Зеленського майбутнє цієї концепції потребує уточнення. |
| Чому згадують Лавру? | У Києво-Печерській лаврі вже є погруддя Мазепи, а сам гетьман історично пов’язаний із розбудовою монастирського комплексу. |
Чому ця історія важлива не лише для Києва
Майбутній пам’ятник Мазепі, якщо його справді встановлять, стане частиною ширшого процесу переосмислення українських міст. Після початку декомунізації Україна масово прибирала з публічного простору радянські назви, пам’ятники та символи. Але наступний етап складніший: недостатньо прибрати чуже — потрібно вирішити, що поставити замість нього.
У цьому сенсі Мазепа на місці Леніна — дуже сильний образ. Він зрозумілий навіть без довгих пояснень: українська історія займає місце, яке десятиліттями було віддане радянському міфу.
Пам’ятники у центрі столиці — це не декор. Це відповідь держави на питання, кого вона вважає своїми героями.
Саме тому ця тема може довго залишатися у фокусі: вона проста для заголовків, емоційно сильна для соцмереж і водночас має реальний історичний та міський контекст. Для Києва це питання не тільки про скульптуру, а про те, як столиця показує власну пам’ять у найвидиміших місцях.
На тлі таких символічних новин варто згадати й про погоду, адже Україну 28–30 червня накриє спека до +38.