Майже половина (48%) українських ІТ-фахівців думають про еміграцію, водночас стільки ж планують залишитися в Україні. Рішення залежить від статі, віку, регіону проживання та особистих обставин, таких як наявність бронювання від мобілізації. Безпекові ризики та недовіра до влади спонукають до виїзду, тоді як родина та віра в Україну утримують фахівців удома. Про це свідчать результати літнього дослідження DOU.
Ключові факти
- 48% айтівців розглядають еміграцію, 48% планують залишатися в Україні. З них 14% активно готуються до переїзду, а 14% точно не планують виїжджати.
- Чоловіки частіше планують еміграцію (16% активно готуються проти 5% жінок). Жінки частіше повертаються з-за кордону (14% проти 3% чоловіків).
- Молодь до 25 років (53%) більше прагне виїхати через цікавість до інших культур і кращі професійні можливості. Старші фахівці (понад 25) рідше планують повертатися з-за кордону.
- Айтівці зі сходу та півдня (Дніпро, Одеса, Миколаїв) частіше планують виїзд (15-20%), тоді як на заході (Львів, Тернопіль) таких менше (до 12%). В Ужгороді 20% готуються до еміграції.
- 42% айтівців за кордоном не визначилися щодо повернення, 37% не планують повертатися, 20% хочуть повернутися. Найвища готовність до повернення – в Угорщині (42%), найнижча – в США та Канаді (8-10%).
- Безпекові ризики (65%), недовіра до влади (69%) та страх мобілізації (65%) – ключові фактори. Для чоловіків без бронювання страх мобілізації становить 78%.
- Родина (68%), віра в Україну та бажання долучитися до її розвитку (65%) утримують айтівців. 72% тих, хто планує повернутися, сумують за звичним життям в Україні.
- Дохід мало впливає на рішення емігрувати, але фахівці з більшими заощадженнями частіше планують залишитися за кордоном (39%).
Контекст
Дослідження відображає настрої українських ІТ-фахівців на тлі війни та економічної нестабільності. Порівняно з 2024 роком, частка тих, хто розглядає еміграцію, майже не змінилася (51% проти 48%), але зросла кількість тих, хто не визначився щодо повернення з-за кордону (з 32% до 42%). Це може свідчити про невизначеність серед тих, хто нещодавно виїхав.
Регіональні відмінності підкреслюють вплив війни на східні та південні регіони, тоді як захід країни залишається більш стабільним. Гендерні та вікові відмінності вказують на різні пріоритети: чоловіки більше бояться мобілізації, а молодь шукає нових можливостей.
Дослідження підкреслює, що попри виклики, значна частина ІТ-спільноти залишається відданою Україні, що може бути важливим для її післявоєнної відбудови.
Методологія
Дослідження проведено DOU у липні-серпні 2025 року в рамках літнього зарплатного опитування. Опитування охопило ІТ-фахівців, які проживають в Україні та за кордоном. Загалом зібрано 2413 анкет від айтівців за кордоном (порівняно з 1891 у 2024 році) та репрезентативну вибірку фахівців в Україні. Опитування проводилося онлайн через анонімну анкету, яка включала питання про плани еміграції, повернення, причини цих рішень, а також демографічні дані (стать, вік, дохід, регіон проживання, наявність бронювання чи відстрочки). Дані аналізувалися з урахуванням гендерних, вікових, регіональних та фінансових відмінностей для виявлення ключових тенденцій.