Один шершень може вбити до 50 бджіл за день.
Азіатський шершень тероризує європейських бджолярів уже понад два десятиліття, що позначається на цінах на мед. Вчені, можливо, нарешті знайшли спосіб зупинити їхнє поширення.
Видання Euractiv пише, що чорно-помаранчевий Vespa velutina, завдовжки близько трьох сантиметрів із жовтими ногами, уперше з’явився у Франції в 2004 році, ймовірно, сховавшись у партії кераміки з Китаю. Відтоді він поширився на інші країни Європи. Бджолярі в постраждалих регіонах повідомляють про втрати до 50% вуликів, до того ж кожен шершень здатний вбивати до 50 бджіл на день, а в кожному гнізді мешкає кілька тисяч шершнів.
“Вони поширюються як лісова пожежа”, – сказала Софі Грей, дослідниця з Університету Саутгемптона у Великій Британії.
Одне гніздо шершня може знищити весь вулик за кілька днів, і їх нелегко виявити, оскільки вони можуть перебувати під землею, у шпаківнях, кущах або на висоті 15 метрів на дереві. Глобальне потепління посилює загрозу, даючи змогу більшій кількості шершнів пережити зиму і залишатися активними з червня по листопад.
За найпесимістичнішими прогнозами, азіатські шершні будуть обходитися французькій економіці в 30,8 млн євро на рік. Щоб стримати зростання популяції шершнів, бджолярі в ЄС вжили низку заходів для захисту вуликів.
Але Грей та її команда вважають, що вони зробили прорив, який може допомогти розв’язати ці проблеми – відстеження дзижчання шершнів.
Їхні дослідження показують, що азіатські шершні дзижчать із гучністю близько 51 децибела і основною частотою 125 Гц. За допомогою спрямованого мікрофона гнізда можна виявити на відстані до 20 метрів і відрізнити від бджіл або європейських шершнів. Можливість швидко виявляти гнізда шершнів може стати важливим проривом для бджолярів, оскільки після виявлення шершня починаються перегони з часом.
“Зазвичай після виявлення гнізда потрібно два-три дні, щоб його знайти. На той час шершні можуть знищити вулик із 20 000 бджіл”, – пояснила Грей.
Шкідники в Україні – останні новини
В Україні помітили цілі зграї сарани. Кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Віктор Бригадиренко розповів, що основною причиною розмноження сарани стала посушлива через зміни клімату весна.
Водночас у Держпродспоживслужбі відповіли, заспокоїли тих, хто переймався через те, що буде з посівами через нашестя сарани. Там наголосили, що основне джерело харчування сарани – очерет і дикорослі трави.
Пізніше стало відомо, що в деяких областях України запровадили карантин через нового шкідника – картопляну і томатну моль.