13:14, 15.07.2025 13 хв.
У червні українці звернули увагу на помітне зростання цін на м’ясо. Це стосувалося майже всіх сегментів, зокрема, яловичини та свинини. В чому причина подорожчання м’ясної категорії та чого чекати від цін надалі, розбирався УНІАН.
Червень виявився гарячим щодо цін на продукти м’ясної групи. Яловичина у перший місяць літа коштувала приблизно на чверть дорожче, ніж рік тому. Свинина демонструвала відносну стабільність у порівнянні з травнем, проте ціна свинячого ошийка все одно перевищувала минулорічний показник на 30%.
“У червні 2025 року в Україні спостерігається зростання цін на м’ясо – як свинину, так і яловичину. Середня ціна свинини сягнула понад 230 гривень за кілограм (плюс 30% до минулого року), яловичини – 336 грн/кг (плюс 22%)”, – говорить УНІАН аналітик “Українського клубу аграрного бізнесу” (УКАБ) Максим Гопка.
У липні зростання вартості деяких м’ясних категорій продовжилося. Наприклад, яловичину почали продавати за ціною 350 грн/кг. А шашлик зі свинини на початку липня коштував вже 260 гривень за кілограм.
Продовжила дорожчати і улюблена українцями альтернатива м’ясу – курятина.
Станом на початок липня середня ціна філе становила 224 грн/кг, стегно коштувало 151,50 грн/кг, тоді як тушка – близько 120 грн/кг. Особливо помітним виявилося зростання цін на стегно, адже ще у минулому місяці його середня вартість складала приблизно 139 гривень. Подорожчали і курячі гомілки – якщо у червні вони коштували 90,39 грн/кг, то на початку липня цінник за кіло піднявся до 94,50 гривні.
І хоча ситуацію не можна назвати критичною, вона викликає занепокоєння. Тим паче, що зростають ціни не лише на продукти м’ясної групи.
Зростання (не) зупинити: шо формує ціни на м’ясо
Які ж фактори впливають на ціну, і чому ми бачимо такі коливання? Фахівці звертають увагу на кілька основних моментів.
“Виробники зазвичай орієнтуються на низку факторів: внутрішній попит, світові ціни на м’ясо, рівень конкуренції, вартість кормів, енергоносіїв, пального, а також заробітну плату персоналу, – говорить УНІАН заступник маркетинг директора “ЕКО-маркет” Марія Проніна. – Важливим фактором також залишається доступ до зовнішніх ринків”.
До слова, деякі тенденції в експорті м’ясної продукції не можуть не радувати. Наприклад, у травні наші експортери поставили на зовнішні ринки 21 тонну свіжої або охолодженої яловичини. Це більш ніж удесятеро (або на 980%) перевищує показник квітня. Втім, мова йде про точкове зростання через низьку порівняльну базу, а не системний тренд, адже це все одно більш ніж на 90% менше показника травня 2024 року.
Як би там не було, експортні перепони не є основною причиною збільшення цін в самій Україні.
Серед інших причин зростання вартості м’яса фахівці виділяють скорочення поголів’я худоби, труднощі з логістикою та економічну нестабільність.
Якщо казати про курятину, то її подорожчання пояснюють підвищенням витрат на корми. У той же час ціни на яловичину зростають на тлі обмеженої пропозиції та проблем з виробництвом.
За словами представниці “ЕКО-маркет”, у формуванні цін на м’ясні продукти в Україні прослідковуються також сезонні фактори. Наприклад, цінники традиційно зростають під кінець року (у новорічно-різдвяний період) та перед Великоднем – через різке зростання попиту. Цінова динаміка 2025 року не стала виключенням.
Влітку суттєвий внесок у подорожчання продуктів (зокрема, м’ясної категорії) зробила загальна інфляція в країні та коливання курсу національної валюти. Вони вплинули, зокрема, на вартість імпортних компонентів виробництва, наприклад, вітамінів та сільськогосподарського обладнання.
Виробництво м’яса в Україні: основні проблеми
Як пояснюють в УКАБ, виробництво м`яса в Україні за останній рік знизилося. І це не могло не вплинути на ціни.
За даними асоціації за перші п’ять місяців 2025 року забійна маса сільськогосподарських тварин, реалізована на забій, складала:
• Велика рогата худоба (ВРХ) – 74,6 тисячі тонн (мінус 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року);
• Свині – 270,3 тисячі тонн (мінус 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року);
• Свійська птиця – 563,4 тисячі тонн (мінус 1% порівняно з аналогічним періодом минулого року).
“Зменшення забійної маси великої рогатої худоби найбільше фіксується в господарствах населення (мінус 10%), а свиней – на підприємствах (мінус 15%”), – говорить у коментарі УНІАН Максим Гопка.
Станом на перше червня загальна чисельність великої рогатої худоби в Україні становила 2,17 мільйона голів, що на 8,5% менше ніж в аналогічний період минулого року. Свиней – 4,68 мільйона голів (мінус 10%). Свійської птиці налічувалося 197 мільйонів, що на 1,5% менше, ніж у минулому році.
Насправді виробництво продукції тваринництва в Україні стикається із системними труднощами вже багато років. Ще з кінця минулого століття, після розпаду колгоспної системи, господарства населення почали масово вирізати худобу (через дефіцит коштів на її утримання, різке подорожчання кормів та ресурсів, втрату державної підтримки та загальну економічну невизначеність). Із роками цей тренд лише загострювався.
Як розповідають УНІАН в “Асоціації виробників молока”, війна тільки погіршила ситуацію з поголів’ям, адже у прифронтових регіонах загинула певна кількість тварин внаслідок російських обстрілів.
Експерти вважають, що утримання корів стає дорожчим через зменшення рентабельності виробництва і зростання витрат на корми, дизельне паливо та електроенергію. Ще однією проблемою для фермерів є скорочення пасовищ та сільськогосподарських земель для посівної внаслідок воєнних дій.
Схожі тенденції прослідковуються і у галузі свинарства.
“Скорочення свинопоголів’я в Україні останніми роками відбувається як через поступове “згортання” присадибного свинарства, що триває вже понад декаду, так і через втрати промислового поголів’я свиней, – кажуть УНІАН в Асоціації “Свинарі України”. – Останні пов’язані як із посиленням епізоотичних викликів (поширення Африканської чуми свиней), так і економічних складнощів”.
На ситуацію в тваринництві суттєво вплинула російська агресія, через яку у 2022-му було втрачено близько 10-12% поголів’я внаслідок руйнування та ліквідації ферм.
Із такими висновками погоджується економічний експерт Олег Пендзин.
“Серед головних проблем галузі – подорожчання кормової бази, – каже УНІАН фахівець. – Зменшується поголів’я. Це стосується як свиней, так і великої рогатої худоби. Загальні обсяги виробництва зменшуються у зв’язку зі зменшенням господарств, які займаються м’ясною групою. Але головний виклик – падіння попиту на м’ясо, яке ми маємо на сьогоднішній момент, а воно пов’язано з падінням реальних доходів населення. Тому що чим ми бідніші, тим більше їмо хліба і картоплі. І чим багатші – тим більше їмо м’яса і молокопродуктів”.
Як змінювалось споживання м’яса впродовж війни
Щоб краще зрозуміти тенденції, які відбуваються на ринку, варто проаналізувати, як саме змінювались харчові уподобання українців впродовж російсько-української війни. Адже це також значною мірою впливає на ціни.
Раніше ЗМІ повідомили про зменшення споживання українцями свинини. Втім, ця теза справедлива лише частково.
“Якщо говорити про ємність ринку свинини, як про сукупний попит на цей вид м’яса, то він дійсно скоротився з початку повномасштабного вторгнення через зменшення самої кількості споживачів у зв’язку з міграцією населення”, – говорять УНІАН в Асоціації “Свинарі України”.
Водночас, якщо враховувати споживання свинини у розрахунку на особу, то, наприклад, у 2022-му та торік цей показник був трохи вищим, ніж у довоєнному 2021-му – близько 21 кілограма на особу в рік проти майже 20 кілограмів до повномасштабної агресії РФ. Це було пов’язано із нижчими темпами здорожчання свинини порівняно з іншими видами продовольства в цілому.
“Підвищення цін, дійсно, послаблює попит на свинину, адже в нинішніх умовах споживачі схильні “обирати гаманцем”. Проте висока лояльність до свинини як до універсального та водночас сезонно популярного виду м’яса (свята, сезон шашликів та відпусток тощо) зберігається, а відновлення споживання за сприятливіших економічних обставин – цілком реалістичний сценарій, який вже повторювався”, – додають у профільній асоціації.
За даними Мінагрополітики, під час війни в Україні також змінились показники споживання птиці і яловичини. Наприклад, у 2023-му українці споживали в середньому по 27 кілограмів птиці та 7,4 кілограма яловичини на одну особу у річному вимірі, тоді як у 2022-му ці показники складали 26,2 та 7 кілограмів відповідно.
Звичайно, що зміни торкнулися не тільки м’яса – війна змінила харчові звички населення, загалом. Як раніше повідомили у компанії Gradus Research Company, через повномасштабне вторгнення 64% українців почали віддавати перевагу дешевшим продуктам. Головними факторами, які найбільше впливають на зміни у харчуванні, називали підвищення цін, зменшення доходів, а також психологічний стрес та емоційне вигорання.
Таким чином, в одночасно зі скороченням виробництва м’яса в Україні скорочується і його споживання – через зростання цін та зменшення загальної чисельності населення. Тож чи здатна за таких умов вітчизняна пропозиція м’ясної продукції задовольнити внутрішні потреби населення?
У “Асоціації свинарів” зазначають, що навіть зараз Україна має достатньо виробничих потужностей, щоб задовольнити внутрішній попит.
“За останні 10 років рівень самозабезпеченості внутрішнього ринку свининою та продукцією з неї не опускався нижче 86%, а з 2022-го, попри скорочення виробництва, – стабільно не нижчий за 90%”, – говорять фахівці.
В організації додають, що хоча цьогорічні зовнішні надходження свинини за перші 6 місяців утричі більші, ніж за весь минулий рік (7,16 тисяч тонн свинини у січні-червні проти 2,3 тисяч тонн за повний 2024-й), все одно частка імпортної свинини в загальній ємності ринку менша за 5%.
“Відповідно, попит українських споживачів задовольняє здебільшого продукція національного товаровиробника”, – додають фахівці.
Ціни на м’ясо: чого очікувати українцям в цьому році
Війна продовжується, тому не дивно, що експерти дають стримані прогнози на майбутнє: бо корми дорожчають надалі, а брак персоналу на підприємствах посилюється через дефіцит робочої сили.
“Виклики воєнного часу, глобальна геополітична напруженість, економічні та епізоотичні ризики, а також необхідність імплементувати європейське законодавство в частині благополуччя тварин додають чимало нових невідомих у формулу розвитку промислового свинарства в Україні”, – зазначають в Асоціації “Свинарі України”.
Проте, незважаючи на негативні тенденції у виробництві м’яса, українців навряд чи очікує “ціновий апокаліпсис”. Принаймні, такої думки дотримуються фахівці.
“На поточний момент ринок увійшов у фазу відносної стабільності. Якщо не станеться форс-мажорів – різкого зростання валютного курсу, неврожаю зернових (які формують кормову базу), енергетичної кризи чи змін у податковому середовищі, – ціни залишатимуться стабільними щонайменше до кінця осені”, – говорить УНІАН Марія Проніна.
В Українському клубі аграрного бізнесу допускають зростання цін, однак, на думку спеціалістів, воно не буде суттєвим.
“Влітку 2025 року ціни на м’ясо в Україні, ймовірно, залишатимуться високими або зростатимуть помірно”, – говорить Максим Гопка.
Якщо казати про свинину, фахівці очікують ціни на рівні у 320-350 грн/кг. Причиною високої вартості називають дефіцит живої ваги, стабільний попит і сезонне зростання закупівель у період відпусток.
Вартість яловичини, за прогнозами експертів, може піднятись ще на 5–7%.
“Особливо в серпні, через обмежену пропозицію та витрати на утримання худоби” – додають в Українському клубі аграрного бізнесу.
Ціни на курятину, скоріш за все, будуть стабільними, або зростуть незначно. Експерти допускають коливання вартості окремих видів курячої продукції (наприклад, можуть подорожчати стегно, філе, або тушки).
Таким чином, незважаючи на загрозливе зростання цін у червні, українців навряд чи підстерігають подальші масштабні “гойдалки” протягом решти літа. Проте, попри те, що значного зростання не передбачається, не буде і відчутного зниження цін. А це вже погана новина для українських родин, добробут яких щороку погіршується.
Ілля Ведмеденко